20 січня 2022 року м. Харків Справа №922/1885/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д. , суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Легуші Я.С.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Спіцина О.П., паспорт серія НОМЕР_1 від 25.07.2020, витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Слобожанської митниці Державної митної служби України (вх.№3221Х/1 від 25.10.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 (м. Харків, суддя Жельне С.Ч., повний текст складено 27.09.2021) у справі №922/1885/21,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна», м. Полтава,
до Слобожанської митниці Державної митної служби України, м. Харків,
про стягнення коштів 30510,71 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Татнєвфть-АЗС-Україна» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Слобожанської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 30 299,41 грн. у рахунок відшкодування шкоди, завданої Слобожанською митницею Державної митної служби України.
Позовні вимоги обгрунтовані встановленістю рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі №440/437/21 факту незаконності прийнятої Слобожнською митницею Державної митної служби України як органом виконавчої влади картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056, внаслідок якої ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» була завдана шкода у розмірі 30 299,41 грн.
02.08.2021 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№17900), за змістом якої просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ - 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (36010, м.Полтава, вул. Половки, буд.62, код ЄДРПОУ - 38194448) - 30 510,71 грн. (тридцять тисяч п'ятсот десть гривень 71 копійка) в рахунок відшкодування шкоди, завданої Слобожанською митницею Державної митної служби України (61003, м.Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ - 43332958).
25.08.2021 від позивача надійшло клопотання про відмову від позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вх.№19590),за змістом якого просить прийняти відмову ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» від позовних вимог до Відповідача-2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області та закрити провадження по справі в цій частині.
Також, позивач 25.08.2021 надав до суду заяву про уточнення позовних вимоги (вх.№19591) та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№19589).
Ухвалою господарського суду Харівської області від 25.08.2021 задоволено клопотання ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» про відмову від позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, прийнято відмову ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» від позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області та закрито провадження у справі №922/1885/21 в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України; прийнято заяву про уточнення позовних вимог (вх.№19591 від 25.08.2021) до розгляду; відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» про залучення до участі у справі третьої особи (вх.№19589 від 25.08.2021).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» кошти на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням Слобожанської митниці Державної митної служби України у розмірі 30510,71 грн.
Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 по справі №922/1885/21 та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає наступне:
- в митному оформленні товарів по спірний тимчасовій митній декларації було відмовлено, у зв'язку з невиконанням вимог ч.3 ст.260 Митного кодексу України та п.29 Положення про митні декларації, в частині необхідності застосування при нарахуванні сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією найбільшої ставки митних платежів з тих, під яку може підпадати товар;
- картка відмови є актом індивідуальної дії, а отже вимога позивача про скасування картки відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача;
- позиція позивача щодо ототожнення стягнення коштів за час простою на момент виконання митних формальностей із збитками підприємства - є помилковою;
- відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та митного законодавства.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 26.10.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №922/1885/21 до розгляду на 25.11.2021. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» надійшов відзив (вх.№12752 від 04.11.2021), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.
В обґрунтування своєї позиції по справі позивач вказує, що відповідачем не доведено факт спричинення позивачу шкоди не з його вини, протиправність рішення відповідача, внаслідок якого позивач зазнав майнових втрат підтверджується судовим рішенням по справі №440/437/21, розрахунок завданої шкоди відповідачем не заперечується, а отже судом прийнято рішення при повному дотриманні норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 виправлено описку у резолютивній частині ухвали Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №922/1885/21, а саме зазначено вірну дату слухання справи - « 16» грудня 2021 р. о 10:30 год, замість - « 25» листопада 2021 р. о 10:30 год.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2021, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сгари Е.В. для розгляду справи №922/1885/21 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д., суддя Склярук О.І.
За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 оголошено перерву у розгляді справи №922/1885/21 до 20.01.2022. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.46).
У судовому засіданні 20.01.2022 представник позивача проти скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноваженого представника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Татнєфсть-АЗС-Центр» (Постачальником) був укладений Контракт №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 з Доповненням до нього, за якими Постачальник зобов'язався постачати Покупцю оливи (олива базова ізопарафінова ТАТНЕФТЬ VHVI-4 (TANECO base 4) у кількості та на умовах, визначаються Додатками до Контракту.
Відповідно до п.1 Додатку №73 від 03.12.2020р. до Контракту Постачальник зобов'язується відвантажити в грудні 2020р., а Покупець прийняти та оплатити до 180 (сто вісімдесят) +/- 10% метричних тон оливи базової ізопарафінової ТАТНЕФТЬ VHVI-4 (TANECO base 4), ТУ 38.401-58-415-2014.
Відповідно до ч.1, 2 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Позивачем, на виконання вимог ст.248 Митного кодексу України до Слобожанської митниці Державної митної служби України були подані усі необхідні документи для оформлення митної декларації.
Після подання Позивачем 21.12.2020 р. митної декларації UA807090/2020/001653 від Відповідача надійшло повідомлення про необхідність проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.
Також, 21.12.2020 від Відповідача надійшло повідомлення щодо спрацювання АСАУР та необхідності проведення процедури відбору проб, зразків товару у присутності представника власника вантажу або декларанта.
Відбір проб відбувався 21.12.2020р. з 14:55 до 15:45, про що зазначено в Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
Після відбору проб, для випуску Товару позивачем було подано до митного органу тимчасову митну декларацію UA807090/2020/001666 від 22.12.2020р.
Проте, всупереч наведеному, відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні, що вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020, в якій вказано про неможливість митного оформлення товарів у зв'язку з невиконанням вимог ч.3 ст.260 Митного кодексу України.
Відповідно до ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення контролюючого органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим кодексом.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №440/437/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Татнєфть-АЗС-Україна» задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020. (т.1, а.с.37-41)
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №440/437/21 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 було залишено без змін (т.1, а.с.101)
Позивач зазначає, що у зв'язку із незаконним рішенням Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020 про відмову у випуску товару позивача у вільний обіг згідно заявленого митного режиму у тимчасовій митній декларації № UA807090/2020/001666 від 22.12.2020р., позивачем були понесені додаткові витрати на загальну суму 30 510,71 грн. З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь кошти на відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням Слобожанської митниці Державної митної служби України у розмірі 30510,71 грн.
З урахуванням того, що неправомірність рішення Слобожанською митницею Держмитслужби 22.12.2020 у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 підтверджена відповідним судовим рішенням, яке на час розгляду справи №922/1885/21 набуло законної сили,а понесені позивачем витрати у зв'язку із прийняттям неправомірного рішення відповідачем є документально обґрунтованими та не спростовані останнім, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Слобожанської митниці Державної митної служби України.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в силу приписів частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів частини 2 статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Слід зазначити, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.02.2020 у справі №910/2484/19.
Як було зазначено вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №440/437/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 від 22.12.2020.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, обставини наявності заборгованості є підтвердженими.
Крім того, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Таким чином, неправомірність дій державного органу підтверджена судовим рішенням у справі, що набрало законної сили та є обов'язковим.
Посилання апелянта про невірно обраний спосіб захисту у справі про скасування картки відмови не розглядаються в даному провадженні, оскільки не входять до предмету доказування у справі про стягнення збитків.
Наявність шкоди підтверджується наступними обставинами:
- за період простою залізничних вагонів з не розмитненим імпортним товаром на залізничній станції «Харків-Сортувальний» з 22.12.2020 по 31.12.2020 здійснено оплату послуг з користування вагонами ПАТ «Укрзалізниця» у загальному розмірі 6392,38 грн., що підтверджується копіями відомостей плати за користування вагонами №31120127 від 31.12.2020 (вагон №50590132), копіями відомостей плати за користування вагонами №03010002 від 03.01.2021 (вагони №50521830, 50592435), копіями залізничних накладних УМВС №30063999 та №30064031, копії МД №UA807090/2020/001653 та МД №UA807090/2020/00166;
- витрати, понесені за зберігання вагонів з не розмитненим імпортним товаром за період простою вагонів на залізничній станції «Харків-Сортувальний» з 22.12.2020 по 31.12.2020 у розмірі 10193,52 грн. (7073,82 за зберігання вантажу у вагоні №50590132 + 3119,70 грн. за зберігання вантажу у вагонах №50521830, №50592435), що підтверджуються накопичувальними картками №01010001 від 01.01.2021 та №01010004 від 01.01.2021;
- інші витрати, понесені у зв'язку з понаднормовим перебуванням вагонів з не розмитненим імпортним товаром у зв'язку з їх простоєм на залізничній станції «Харків-Сортувальний» з 22.12.2020 по 31.12.2020 у розмірі 2807,30 грн., що підтверджуються копіями відомостей №31120126 від 31.12.2020 та №25120125 від 24.12.2020р. плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу.
- витрати, понесені на оплату штрафних санкцій за понаднормове користування цистернами постачальника за період простою цистерн з 23.12.2020 по 01.01.2021 розмірі 9781,84 грн., комісія за вихідний переказ в іноземній валюті на користь бенефіціара іншого банка 835,67 грн, договірне списання гривні на комісію за купівлю іноземної валюти 500,00 грн, що підтверджуються копіями платіжних доручень в іноземній валюті №10 від 27.04.2021, № 22839756 від 27.04.2021.
Таким чином, загальна сума витрат, які були понесені позивачем у зв'язку із прийняттям Слобожанською митницею Держмитслужби 22.12.2020 протиправного рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 складає 30510,71 грн. (6392,38+10193,52+2807,30+9781,84+835,67+500,00=30510,71 грн.). Вказані суми не є спростованими відповідачем.
Причинний зв'язок полягає в тому, що, у зв'язку із прийняттям Слобожанською митницею Держмитслужби 22.12.2020 протиправного рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/80056 позивачем були понесені зазначені вище витрати.
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів відповідача про вчинення ним дій відповідно до вимог митного законодавства, то судом встановлено, що картка відмова була визнана в судовому порядку протиправною та скасована, що свідчить про протиправність дій відповідача.
Посилання апелянта на те, що відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та митного законодавства, а отже не можуть розглядатися в порядку господарського судочинства є помилковими, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача, що в силу приписів ГПК України, з огляду на склад сторін у справі, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення, у зв'язку з чим підстав для задоволення скарги - колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2021 у справі №922/1885/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.01.2022.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Склярук