Постанова від 26.01.2022 по справі 924/99/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Справа № 924/99/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників сторін:

прокурор: Гарбарук В.А.

від позивача: не з"явився

від відповідача 1: не з"явився

від відповідача 2: Сергійчук Ю.В. адвокат

від відповідача 3: не з"явився

від третьої особи на стороні позивача: не з"явився

від третьої особи на стороні відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року в частині задоволення позову у справі № 924/99/20 (суддя Кочергіна В.О., м. Хмельницький, повний текст складено 15.01.2021 року)

за позовом Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області м. Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк" м. Київ

до 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" м. Київ

до 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" с. Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Староушицьке" смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - гр. ОСОБА_1 м. Кам'янське Дніпропетровської області

про: - витребування у ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 ;

- поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про витребування у ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2 га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 ; поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2 га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 вибула з власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, насамперед через її набуття у приватну власність гр. ОСОБА_1 , який приховав факт попередньої приватизації ним земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також з огляду на те, що на даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ТзОВ "Зарус-Інвест", яку передано в оренду ТзОВ "Агро-Еко-Граунд", тому, на думку прокурора, така земельна ділянка підлягає витребуванню в останніх на користь держави.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року у справі №924/99/20 позов задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 . Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 р. по справі №924/99/20, в частині задоволення позову керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ «Форк», ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», третя особа ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та сплаті витрат по оплаті судового збору та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в цій частині.

Вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду і відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Зазначає, що станом на момент звернення до суду із даним позовом, об'єкт - земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, не існує як об'єкт цивільного права, її кадастровий номер скасований, відповідно у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, скаржник переконаний, що у Господарського суду Хмельницької області були відсутні підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 до моменту вирішення питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017240000000195.

Також, скаржник вважає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що оскаржувана земельна ділянка є саме земельною ділянкою державної власності, а не комунальної.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року в частині задоволення позову у справі № 924/99/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 17 березня 2021 року.

01 березня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив, в якому заперечує проти апеляційної скарги представника ТОВ «Агро-Еко-Граунд», а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 р. вважає законним та обґрунтованим.

На адресу суду 16.03.2021 року засобами електронного зв'язку від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшов відзив від 24.02.2021 року, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 по справі №924/99/20 - без змін.

Окрім того, засобами електронного зв'язку 16.03.2021 року від представника представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" адвоката Сергійчука Ю.В. надійшли наступні документи:

1) клопотання про зупинення провадження, в якому просить зупинити провадження у справі №924/99/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18647/19;

2) клопотання про долучення доказів, яким долучає ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 21.03.2018 року у справі 686/4632/18 та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 15.10.2020 року у провадженні 1-кс/686/12531/20 у справі 686/2161/18. В клопотанні скаржник зазначає, що зазначені докази підтверджують, що прокурору під час подання позовної заяви було відомо про те, що ГУ Держгеокадастр у Хмельницькій області не має права на розпорядження оскаржуваними земельними ділянками, адже саме прокуратура здійснює процесуальне керівництво даним кримінальним провадженням;

3) пояснення по справі, щодо повноважень ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.

Також, 16.03.2021 року на адресу суду від Керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури надійшов відзив від 11.03.2021 року, в якому просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 по справі №924/99/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" адвоката Сергійчука Ю.В. без задоволення.

В судовому засіданні 17.03.2021 року адвокат відповідача 3 підтримав вимоги апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.

Прокурор в судовому засіданні 17.03.2021 року заперечив вимоги апеляційної скарги та надав відповідні заперечення з урахуванням пояснень викладених у відзиві.

В судове засідання 17.03.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та ОСОБА_1 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" відкладено на 21.04.2021 року. Витребувано у керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури додаткові пояснення з посиланням на докази щодо розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 станом на 17.10.2017 року та належним чином завірені докази перебування вказаної земельної ділянки у державній власності. У Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" витребувано - докази надіслання клопотань про зупинення провадження, про долучення доказів та письмових пояснень іншим учасникам справи.

На адресу суду 12.04.2021 року від Кам'янець-Подільської окружної прокуратури надійшли пояснення №33-227-20 від 29.03.2021 року, в яких зазначено, що передача земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 площею 2 га у власність ОСОБА_1 шляхом прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017 року №22-20702-СГ здійснена на підставі повноважень, визначених положеннями п.4 ст.122 Земельного кодексу України та в порядку ст. 118 Земельного кодексу України. Окрім того, до пояснень додано: запит Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури до Відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Міськрайонного управління у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області щодо надання підтвердження про реєстрацію права власності на земельні ділянки за ГУ Держгеокадастром; інформацію Відділу Держгеокадастру у Кам'янець-Подільському районі Міськрайонного управління у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області щодо надання підтвердження про реєстрацію права власності на земельні ділянки за ГУ Держгеокадастром від 25.02.2021 року; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0005.

На адресу суду 20.04.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/99/20, в якому зазначає, що на даний час відсутні висновки Верховного Суду, викладені в постановах у подібних правовідносинах (в іншій справі), а єдиною такою справою у подібних правовідносинах, що перебуває на розгляді Верховного Суду та яка передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є справа №924/454/20, а тому вважає за необхідне зупинити провадження у справі №924/99/20 до завершення розгляду Верховним Судом справи №924/454/20.

В судовому засіданні 21.04.2021 року адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" Сергійчук Ю.В. відкликав клопотання про зупинення провадження у справі №924/99/20 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18647/19, яке було подано до суду 16.03.2021 року, тому апеляційним господарським судом дане клопотання не розглядалося.

В судове засідання 21.04.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та ОСОБА_1 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року, після заслуховування сторін у справі №924/99/20, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Староушицьке", та для розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про зупинення провадження у справі №924/99/20 до завершення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №924/454/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" про витребування земельних ділянок та відкладено розгляд апеляційної скарги на 04.06.2021 року.

На адресу суду 26.05.2021 року від заступника керівника Кам'янець-подільської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року у справі №924/99/20 надійшли підтвердження направлення копії позовних заяв з додатками на адресу ДП "Староушицьке".

На адресу суду 04.06.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" адвоката Сергійчука Ю.В. надійшло клопотання про зупинення провадження, в якому просить розглянути клопотання про зупинення провадження у справі № 924/99/20 до завершення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі) без участі представника відповідача.

Прокурор в судовому засіданні 04.06.2021 року не заперечив проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі №924/99/20, та зазначив про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/454/20.

В судове засідання 04.06.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" гр. ОСОБА_1 та Державне підприємство "Староушицьке" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 зупинено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 у справі №924/99/20 до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №924/454/20.

30 грудня 2021 року від першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №924/99/20 у зв'язку з тим, що постановою Касаційного господарського суду від 10.12.2021 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ "Зарус-Інвест" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.10.2021 у справі №924/454/20.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 року поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2020 року в частині задоволення позову у справі №924/99/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 26 січня 2022 року.

В судовому засіданні 26.01.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" підтримав доводи апеляційної скарги з урахуванням поданих під час апеляційного провадження пояснень та просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 р. по справі №924/99/20 в частині задоволення позову керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області до ТОВ «Форк», ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», третя особа ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та сплаті витрат по оплаті судового збору, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в цій частині.

Прокурор в судовому засіданні 26.01.2022 заперечив доводи апеляційної скарги з врахуванням пояснень викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 по справі №924/99/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" без задоволення.

В судове засідання 26.01.2022 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницької області, Державне підприємство "Староушицьке", ОСОБА_1 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Поштові відправлення з рекомендованими повідомленнями, якими надсилалися примірники ухвали суду від 11.01.2022 року на адресу ТОВ «Форк» та ТОВ «Зарус-Інвест» повернулись до суду апеляційної інстанції з позначкою органу зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту четвертого частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що у апеляційній скарзі ТОВ "Агро-Еко-Граунд" вказано адресу ТОВ «Форк»: 01024, вул.. Крутий Узвіз, буд.6/2, м.Київ та ТОВ «Зарус-Інвест»: 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, 9-Б, вказане також підтверджується витягами з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 54-55 т.1, а.с. 2 т.2).

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи, що ухвала суду від 11.01.2022 направлялися на адреси ТОВ «Форк» та ТОВ «Зарус-Інвест», яка встановлені судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, і інші адреси ними не повідомлялися, колегія суддів вважає, що ТОВ «Форк» та ТОВ «Зарус-Інвест» вважаються належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, навіть незважаючи на те, що процесуальні документи суду не були ним отримані та повернулися до суду з причини "адресат відсутній за вказаною адресою".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №873/41/21.

Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду першої інстанції, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

За відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі N 904/2584/19).

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області, Державного підприємства "Староушицьке", Біленького Владислава Геннадійовича, ТОВ «Форк», ТОВ «Зарус-Інвест».

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" та прокурора в судових засіданнях 17.03.2021, 21.04.2021, 04.06.2021, 26.01.2022, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.12.2020 року в частині задоволення позовних вимог у справі № 924/100/20 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20702-СГ, згідно заяви ОСОБА_1 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:03:003:0050). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0050) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (а.с.50-51 т.1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.11.2018 №146216071, Комунальним підприємством "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 21.10.2017р. проведено державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 (а.с.23-24 т.1).

24 жовтня 2017 року до Єдиного державного реєстру речових прав на майно внесено запис про припинення права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 та проведено реєстрацію права власності ТзОВ "Форк" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, площею 2 га, яка знаходиться: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Староушицька селищна рада. Підстава виникнення права власності ТзОВ "Форк" договір купівлі продажу від 24.10.2017р. (а.с.23-24 т.1).

В подальшому, шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156 площею 73,6956га, яке здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок від 30.10.2017р., розробленої ТзОВ "Інститут землеустрою "Право на землю" за заявою ТзОВ "Форк".

07 листопада 2017 року проведено державну реєстрацію права власності ТзОВ "Форк" на земельну ділянку 6822455800:03:003:0156 площею 73,6956га. (а.с.25-26 т.1).

В зв'язку з об'єднанням земельних ділянок, 07.11.2017р. такий об'єкт нерухомого майна як земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:03:003:0050 закрито.

15 грудня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності ТзОВ "Зарус-Інвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156, площею 73,6956га. Підстава виникнення права власності: Договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 5021, виданий 15.12.2017р., видавник: Зима Н.Ф., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (а.с. 25-27 т.1).

В подальшому ТзОВ "Зарус-Інвест" проведено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156, площею 73,6956 га., на 2 земельні ділянки кадастровий номер 6822455800:03:003:0169, площею 71 га та кадастровий номер 6822455800:03:003:0170, площею 2,6956 га, дата державної реєстрації: 03.01.2018 р. (а.с.28-31 т.1).

14 березня 2018 року проведено державну реєстрацію права оренди ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:03:003:0169, площею 71га та 6822455800:03:003:0170, площею 2,6956га, про що внесено записи №25268737 та №25272019. Підстава Договір оренди землі від 13.03.2018р., строк - 7 років. (а.с.28-31 т.1)

29 березня 2018 року внесено запис № 25501971 про арешт нерухомого майна, обтяжувач: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької обл. (на підставі ухвали суду №686/4632/18 від 21.03.2018р.).

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2019 р. у справі №676/185/19 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. №22-20702-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00га, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Рішення набрало законної сили 30.07.2019 р. (а.с. 17-22 т.1). Вказаним рішенням встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:03:003:0050 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

У зв'язку з вказаними обставинами заступник прокурора Хмельницької області 16.09.2019 звернувся до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом №05/2-278вих.19, відповідно до якого повідомляв в тому числі про вищевказане рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду, про наявність підстав для пред'явлення позову про витребування на користь держави земельних ділянок та просив повідомити про заходи, які вжито Управлінням з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах із долученням відповідних підтверджуючих документів (а.с. 44-55 т.1).

У відповідь на вказаний лист Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № 10-22-0.6-5750/2-19 від 30.09.2019 повідомило прокуратуру Хмельницької області, що чинним законодавством України та наявною судовою практикою чітко не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром. Крім того, зазначено, що значна частина коштів, яка виділяється на сплату судового збору, витрачається управлінням у справах, де останнє є відповідачем (а.с. 32 т.1).

До вказаного листа Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області долучено лист Відділу у Кам'янець - Подільському районі від 30.09.2019, який містить інформацію з приводу того, у складі яких земельних ділянок на даний час знаходиться спірна земельна ділянка та про вчинення відповідних реєстраційних дій державними кадастровими реєстраторами. Зокрема у п. 27 зазначено, що шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156 та внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156 спірна земельна ділянка знаходиться у складі земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:003:0169, власником якої є ТОВ "Зарус-Інвест" (а.с. 33-42 т.1).

11 грудня 2019 року заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури листом №90-1871вих-19 від 11.12.2019 звернувся до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із проханням повідомити про вжитті Управлінням заходи, у тому числі щодо звернення до суду з позовними заявами з метою повернення у державну власність земельних ділянок, в тому числі і спірної (а.с. 46-47 т.1).

Листом №10-22-0.6-7613/2-19 від 23.12.2019 Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Кам'янець-Подільську місцеву прокуратуру, що чинним законодавством та наявною судовою практикою не визначено категорію позовів, що пред'являються Держгеокадастром. Крім того, зазначено, що кошти виділені на сплату судового збору витрачені на справи, де Головне управління є відповідачем (а.с. 43 т.1).

Заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури 21.01.2020 направив Головному Управлінню Держгеокадастру повідомлення №33-691вих-20 в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду про витребування земельних ділянок, зокрема земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:03:003:0050.

Отже, оскільки Головне управління Держгеокадасту у Хмельницькій області не звернулося до суду із позовом з метою захисту порушених інтересів держави, то керівник Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про витребування у ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2 га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 ; поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2га, що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Як вбачається з апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 у справі № 924/99/20 в частині задоволення позову, а саме щодо задоволення позовних вимог про витребування у ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2 га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 .

Отже, рішення Господарського суду Хмельницької області від Отже, рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року у справі №924/99/20 з урахуванням вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції переглядається лише в оскаржуваній частині.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ТОВ "Агро-Еко-Граунд", зокрема, не погоджується з висновком суду про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та наявності законних підстав для представництва інтересів держави в особі Головного Управління Держгеокадастру, а також зазначає про неврахування судом першої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 05.11.2020 у справі №910/21377/17.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, правильність їх юридичної оцінки та що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилався як суд першої інстанції, так і скаржник у апеляційній скарзі, наведено наступні правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів щодо порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Вказаного правового висновку також притримується Верховний Суд у постанові від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17.

З матеріалів справи вбачається, що заступник прокурора Хмельницької області 16.09.2019 звернувся до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із листом №05/2-278вих.19, відповідно до якого повідомляв в тому числі про вищевказане рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду, про наявність підстав для пред'явлення позову про витребування на користь держави земельних ділянок та просив повідомити про заходи, які вжито управлінням з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних правовідносинах із долученням відповідних підтверджуючих документів (а.с. 44-55 т.1).

11 грудня 2019 року заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури листом №90-1871вих-19 від 11.12.2019 звернувся до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із проханням повідомити про вжитті управлінням заходи, у тому числі щодо звернення до суду з позовними заявами з метою повернення у державну власність земельних ділянок, в тому числі і спірної (а.с. 46-47 т.1).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що листування прокурора з Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу, зокрема спірної земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050, площею 2,0 га, тривало із вересня 2019 року, однак Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживало дій щодо витребування вказаної земельної ділянки.

Згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі за текстом - Положення) Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

Наведеним підтверджуються, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України. Отже, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів з огляду на встановлені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного Суду від 16.08.2021 року у справі №910/21377/17, що зверненню прокурора з позовом у цій справі передувало відповідне листування з Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області з дотриманням процедури встановленої ч.ч. 3,4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а тому, враховуючи звернення прокурора до компетентного органу та нездійснення з Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області захисту інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення прокурором наявності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку, прокурор з посиланням, зокрема, на постанови Верховного Суду у справах №806/1000/17, №910/18283/17, №812/1689/16, №687/379/17-ц, №906/506/18, №904/583/18, №914/225/18, №921/31/18, наголошував, що підставою для представництва у суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при передачі спірної земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 незаконність якої встановлено рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2019 у справі №676/185/19.

Отже, оскільки спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза її волею, з порушенням чинного законодавства, що встановлено у судовому рішенні у справі №676/185/19, а саме у зв'язку із набуттям земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , який приховав факт попередньої приватизації ним земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з огляду на те, що право власності на час подання позову зареєстровано за ТОВ "Зарус-Інвест" та передано у користування ТОВ "Агро-Еко-Граунд", а Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживає дій із захисту права державної власності на землю, посилаючись у своїх листах на відсутність в законі чітко визначених повноважень щодо звернення до суду з такої категорії спорів та відсутність коштів для звернення до суду для сплати судового збору, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, надсилання прокурором повідомлення на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, спростовуються вищевикладеним.

Однією із позовних вимог у даній праві є вимога керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" про витребування у ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2 га., що розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 17.10.2017 №22-20702-СГ ОСОБА_1 з посиланням на положення статей 317, 387, 388 Цивільного кодексу України у зв'язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави на підставі наказу позивача, який скасовано згідно з рішенням суду через порушення норм закону та повторного надання земельної ділянки у власність поза межами передбаченої процедури, яка є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18.06.2019 р. (набрало законної сили 30.07.2019) у справі №676/185/19 позов керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Форк» про визнання недійсним наказу, задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. №22-20702-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00га, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. У вказаному рішенні встановлено обставини, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. Отже, земельна ділянка площею 2 га. (кадастровий номер 6822455800:03:003:0050) що знаходиться за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, Кам'янець-Подільського району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що 24 жовтня 2017 року до Єдиного державного реєстру речових прав на майно внесено запис про припинення права власності гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 та проведено реєстрацію права власності ТзОВ "Форк" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, площею 2 га, яка знаходиться: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, Староушицька селищна рада. Підстава виникнення права власності ТзОВ "Форк" Договір купівлі продажу від 24.10.2017р. (а.с.23-24 т.1).

В подальшому, шляхом об'єднання земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:003:0156 площею 73,6956га, яке здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок від 30.10.2017р. розробленої ТзОВ "Інститут землеустрою "Право на землю" за заявою ТзОВ "Форк".

Отже, з вищевикладених обставин чітко вбачається ряд послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельних ділянок, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).

Враховуючи, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050 вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадаcтру у Хмельницькій області від 17.10.2017 р. №22-20702-СГ, визнаного недійсними у судовому порядку рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2019 р. у справі №676/185/19, через його незаконність, висновок суду першої інстанції про відсутність волі держави на вибуття з її володіння такої земельної ділянки та порушенням вказаним прав держави є вірним.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 ).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, згідно з якою формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Верховним Судом в постанові від 25.07.2018 у справі № 640/8456/16-ц зроблений висновок, що в результаті об'єднання земельних ділянок не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбулася заміна двох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх двох документах. Залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об'єднаних ділянок, зокрема не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо. Земельна ділянка, утворена з земельних ділянок, які вибули з володіння позивача поза його волею, а тому зазначену земельну ділянку не слід вважати іншим, новоствореним майном, яке неможливо витребувати від відповідача за правилами статті 388 ЦК України.

Тобто, в цьому випадку прокурором обрано ефективний спосіб захисту інтересів держави, який передбачений цивільним законодавством, а протилежні доводи ТОВ "Агро-Еко-Граунд" спростовуються викладеним.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується те, що згідно відзиву на апеляційну скаргу керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури упродовж 2020 року Кам'янець-Подільською місцевою прокуратурою загалом пред'явлено до Господарського суду Хмельницької області 95 позовів про витребування у ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави 190 га земель сільськогосподарського призначення (зокрема, 32 позови про витребування 32 земельних ділянок, загальною площею 64 га у ТОВ «Агро-Еко-Граунд» як власника та 63 позовів про витребування 63 земельних ділянок, загальною площею 126 га у ТзОВ «Агро-Еко Граунд» як користувача, на підставі договору оренди землі), що неправомірно вибули із державної власності шляхом неправомірного повторного використання права на їх безоплатну приватизацію для аналогічних потреб (а.с. 86-89 т.2).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку вбачається комплекс дій направлений на безоплатне набуття у власність юридичної особи земель сільськогосподарського призначення, з залученням фізичних осіб, які повторно використовують, вже використане, право на отримання у свою власність з державної земель сільськогосподарського призначення, та одночасне вчинення дій щодо унеможливлення подальшого повернення земельної ділянки (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).

Крім того, ТОВ "Агро-Еко-Граунд" оскаржуючи рішення суду першої інстанції, також в апеляційній скарзі посилається на неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, оскільки на час звернення прокурора до суду з вимогами про витребування земельної ділянки (віндикація) земельна ділянка, щодо повернення якої заявлено вимогу, не існує як об'єкт цивільного права через поділ та/або об'єднання.

Щодо вказаних доводів заявника апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі №924/454/20 до розгляду якої у подібних правовідносинах, зупинялось провадження у даній справі, викладені наступні правові висновки:

« 4.13.1. У справі №522/1029/18, на яку посилається скаржник, предметом позову була вимога ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, визнання за позивачем права власності на квартири, витребування із чужого незаконного володіння на користь позивача квартири, зобов'язання відповідачів не чинити позивачеві перешкоди у користуванні квартирами та виселення відповідачів з квартир.

Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 з посиланням на положення статті 387 Цивільного кодексу України, зокрема зазначив, що об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень Цивільного кодексу України. Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень частини 1 статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Верховний Суд, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції про відмову у позові, зокрема в частині вимог про витребування з чужого незаконного володіння майна, виходив з того, що індивідуальні ознаки (загальна розрахункова площа, поверхи, планування), якими наділена квартира із будівельним номером № 176 , яка зазначена в оспорюваному договорі купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, не відповідають індивідуальним ознакам, притаманним квартирам із будівельним номером 176/1 (нині квартира 237/1 ) та будівельним номером 175/1 (нині квартира 237 ).

4.13.2. У справі №653/1096/16-ц, на неврахування якої також посилається заявник апеляційної скарги, предметом позову була вимога Генічеської міської ради Херсонської області до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання відповідачів такими, що втратили право на проживання у службовій квартирі АДРЕСА_1 , виселення їх без надання іншого житлового приміщення, зобов'язання відповідачів знятися з реєстраційного обліку.

Верховний Суд (постанова від 04.07.2018), зокрема зазначив, що, враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.».

Так, ТОВ "Агро-Еко-Граунд", оскаржуючи судове рішення з підстав неврахування судами правових висновків, викладених у зазначених вище справах, зазначає, що у зв'язку із поділом/об'єднанням земельних ділянок на час звернення прокурора до суду з цим позовом у Державному реєстрі речових право на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо спірної земельної ділянки.

Отже, станом на дату подання позову земельна ділянка, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050, загальною площею 2,0 га як об'єкт цивільного права припинена, відповідний кадастровий номер скасовано на підставі статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", реєстраційний розділ закрито.

Поряд з цим, враховуючи вищевикладені обставини судом апеляційної інстанції встановлено, що спосіб, в який земельна ділянка, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050, вибула із власності держави, та наявність інших проваджень, у тому числі в господарських судах, свідчать про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з державної власності земельних ділянок з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).

Крім того, колегія суддів відзначає, що у пункті 56 постанови від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з огляду на приписи статей 387 і 388 Цивільного кодексу України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Водночас, суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи ТОВ "Агро-Еко-Граунд" в апеляційній скарзі про безпідставність посилання прокурора на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у пункті 56 постанови від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, оскільки судові рішення у цій справі були скасовані з передачею справи на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору, оскільки Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі скасувала судові рішення із прийняттям нового рішення в частині позовних вимог про витребування земельних ділянок, зазначивши саме про помилковість висновків судів щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані.

З посиланням на пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц висновок стосовно того, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17.

Також, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує.

Отже, в порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.

У Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" існує безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання земельної ділянки призводять до порушення майнових прав держави.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц зазначено наступне:

"95. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

96. Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об'єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

97. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

98. Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

99. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

100. Відтак, пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".

У пунктах 10.6.- 10.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначено наступне:

"10.6. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16).

10.7. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

10.8. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

10.9. Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

10.10. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах №911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17".

У пунктах 83- 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) викладено такі висновки:

"83. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

84. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

85. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

86. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

87. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в цьому випадку суд першої інстанції з огляду на положення статей 387 та 388 Цивільного кодексу України дійшов правильного висновку щодо можливості витребування власником (державою) земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані, а формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання ТОВ "Агро-Еко-Граунд" у апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2018 у справі №335/12096/15-ц, від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц, від 19.06.2019 у справі №914/1671/17 та залишення поза увагою того, що згідно з ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18 накладено арешт на земельні ділянки, які зареєстровані за ТОВ "Зарус-Інвест", зокрема за кадастровим номером 6822455800:03:003:0169 до складу якої увійшла земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:03:003:0050, яка є предметом спору у цій справі. На час розгляду господарської справи про витребування земельної ділянки кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування, є незавершеним, а арешт є чинним і не скасованим.

Судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що у справі №914/1671/17 Верховний Суд виходив з того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості скасування арештів на майно, накладених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки скасування арешту майна, яке застосовано в межах кримінального провадження, здійснюється лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

У справах №335/12096/15-ц та №569/4374/16-ц Верховний Суд також зробив висновок щодо процесуального порядку розгляду вимог про зняття арешту, накладеного в межах кримінального провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.03.2018 у справі №686/4632/18, серед іншого, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Хмельницькій області, погодженого з прокурором прокуратури Хмельницької області, про накладення арешту на земельні ділянки задоволено. Накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, зокрема на земельні ділянки за межами населених пунктів Камянець-Подільського району Хмельницької області, а саме на території Староушицької селищної ради (територіальної громади), які зареєстровані за ТОВ "Зарус-Інвест": 6822455800:03:003:0169 - площею 71 га.; 6822455800:03:003:0170 - площею 2,6956 га.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий арешт був накладений за клопотанням слідчого, яке погоджено з прокурором, з метою захистити інтереси держави, запобігти подальшому відчуженню таких земельних ділянок.

Спосіб, у який земельна ділянка за кадастровим номером 6822455800:03:003:0050 вибула із власності держави та наявність, інших проваджень, в тому числі і в господарських судах, як зазначено вище свідчать про ряд послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності земельних ділянок, з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок (об'єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).

Окрім того, спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

При цьому матеріали справи не містять доказів про накладення арешту на спірну земельну ділянку, кадастровий номер 6822455800:03:003:0050.

Отже, в даному випадку колегія суддів дійшла висновку, що такий арешт не є перешкодою в задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки, оскільки, як і накладений в межах кримінального провадження арешт, так і позов в цій господарській справі, направлені на захист інтересів держави, порушенні внаслідок вибуття з її власності земельної ділянки, поза її волею.

Вищевказані нормативно-правові обґрунтування узгоджуються з правовими позиціями у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі №924/454/20 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форк" про витребування земельних ділянок.

Щодо доводів ТОВ "Агро-Еко-Граунд", наведених у апеляційній скарзі, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №522/1029/18 про необхідність доведення позивачем свого права власності на майно, яке перебуває у володінні відповідача, та залишення поза увагою ненадання прокурором та позивачем доказів стосовно того, що спірна земельна ділянка належить до державної власності, судова колегія зазначає наступне.

У справі № 522/1029/18 (постанова від 18.01.2019), як вже зазначалося вище, були вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, визнання за позивачем права власності на квартири, витребування із чужого незаконного володіння на користь позивача квартири, зобов'язання відповідачів не чинити позивачеві перешкоди у користуванні квартирами та виселення відповідачів з квартир.

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що, укладаючи оспорюваний у справі договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, позивач отримала обмежене речове право, за яким вона як власник цього права наділена певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому. Верховний Суд виходив з того, що, беручи до уваги те, що моментом виникнення майнових прав, а саме суб'єктивних прав учасників правовідносин, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке позивачем на спірні квартири у встановленому законом та договором порядку не набуте, вимоги ОСОБА_3 щодо визнання її власником квартир не ґрунтуються на законі. Крім того, зазначено, що має місце пред'явлення позовів про визнання права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством досить тривалої в часі та фінансово затратної процедури оформлення прав на це майно.

Водночас за змістом частин 1, 2 статті 18 та пункту "а" частини 1 статті 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, зокрема землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

Суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (стаття 80 Земельного кодексу України).

Згідно з підпунктом "г" пункту 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. № 22-20702-СГ (який було в подальшому скасовано судом) було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:03:003:0050). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822455800:03:003:0050) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Отже, доводи ТОВ "Агро-Еко-Граунд" щодо недоведеності прокурором приналежності спірної земельної ділянки до земель державної власності визнаються безпідставними та необґрунтованими, а посилання на неврахування судом першої інстанції правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі № 522/1029/18, не беруться до уваги з підстав відмінності предмета, підстав та нормативно-правового регулювання правовідносин сторін у зазначеній справі та у справі, що розглядається.

Щодо пояснень представника ТОВ «Агро-Еко-Граунд» адвоката Сергійчука Ю.В., які надійшли на адресу суду 16.03.2021 року (а.с.84-85 т.2), колегія суддів зазначає, що вони за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, оскільки містять нові доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги, оскільки представник апелянта посилається на те, що враховуючи ухвали Хмельницького міськрайонного суду у кримінальному провадженні №42017240000000195 від 13.09.2017 р., можна стверджувати, що оскаржувані земельні ділянки перебували на підставі державних актів на праві постійного користування у ДП Радгосп «Староушицьке» та відповідне право постійного користування не припинялося, земельні ділянки із постійного користування не вилучалась, а тому прокурором не підтверджено право звернення до суду з даним позовом саме в інтересах Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та право Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розпоряджатися спірними земельними ділянками на момент прийняття спірних наказів про передачу земельних ділянок у власність фізичним особам.

Разом з тим, у силу положень ч. ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані пояснення з доповненнями до апеляційної скарги надійшли до суду апеляційної інстанції 16.03.2021 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження (04.02.2021).

Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що представник ТОВ «Агро-Еко-Граунд» адвокат Сергійчук Ю.В. подав вищевказані пояснення, що за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, поза межами строку на апеляційне оскарження, без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів надіслання копій відповідних доповнень до апеляційної скарги іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції не враховує такі доповнення до апеляційної скарги.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року в частині задоволення позову у справі №924/99/20 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2021 року в частині задоволення позову у справі №924/99/20 без змін.

2. Справу №924/99/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" січня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.

Попередній документ

102796276

Наступний документ

102796278

Інформація про рішення:

№ рішення:	102796277
№ справи:	924/99/20
Дата рішення:	26.01.2022
Дата публікації:	31.01.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про усунення порушення прав власника

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.06.2021)
Дата надходження:	04.06.2021
Предмет позову:	витребування земельної ділянки

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

07.09.2020 12:15	Господарський суд Хмельницької області
06.10.2020 10:30	Господарський суд Хмельницької області
20.10.2020 10:00	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2020 11:00	Господарський суд Хмельницької області
17.11.2020 14:30	Господарський суд Хмельницької області
05.01.2021 11:00	Господарський суд Хмельницької області
17.03.2021 10:30	Північно-західний апеляційний господарський суд
21.04.2021 12:15	Північно-західний апеляційний господарський суд
04.06.2021 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.01.2022 11:30	Північно-західний апеляційний господарський суд