Постанова від 17.01.2022 по справі 902/262/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 902/262/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін

позивача - Горопашний І.В.

відповідача - Дроздова А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 28.09.2021 у справі № 902/262/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", м.Вінниця

про стягнення 1 479 562,58 грн

В березні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 205644,99 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості; 665711,59 грн пені; 441953,38 грн штрафу та 166252,62 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів. Ціна позову сформована з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору "Про надання послуг з передачі електричної енергії" №0515-02041 від 25.06.2019 щодо термінів оплати отриманих послуг.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21, позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 1 479 562,58 грн, в т.ч. 205 644,99 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості; 665 711,59 грн пені; 441 953,38 грн штрафу та 166252,62 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 24497,80 грн - інфляційних втрат, 84498,12 грн - 3% річних, 361 094,91 грн - пені, 174 698,42 грн - 7 % штрафу, відшкодування судового збору - 9671,84 грн.

В позові в частині стягнення 121 146,87 грн 3 % річних, 637 344,05 грн пені, 384 388,11 грн 7% штрафу, 141 754,82 грн інфляційних втрат - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що первинні документи, зокрема: акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, рахунки-фактури на оплату, платіжні доручення про оплату вартості послуги і виписки банку про здійснені відповідачем платежі свідчать про те, що за згодою обох сторін існуючі в АТ "Вінницяобленерго" переплати вартості послуги, що виникали у зв'язку з коригуванням обсягів послуги, наданої в попередніх періодах, зараховувалися позивачем в оплату вартості послуги звітного розрахункового місяця як на підставі письмової заяви відповідача про зарахування переплат, так і за відсутності такої заяви.

Результатом такого врахування були дії ПрАТ "Укренерго" з формування і виставлення відповідачу до оплати рахунків-фактур на оплату вартості послуги в розрахунковому місяці, визначеної як різниця між здійсненими відповідачем платежами поетапної передоплати планової вартості послуги і сумами переплат, що виникали в результаті коригування обсягів послуги, наданої в попередніх періодах. Вказану в таких рахунках-фактурах вартість послуги АТ "Вінницяобленерго" оплачувало в повному обсязі.

Місцевий господарський суд зазначає, що в основному під час визначення вартості послуги за розрахунковий місяць позивачем враховувались переплати без наявності письмових заяв відповідача шляхом складання рахунку-фактури до сплати.

Суд вважає, що дії відповідача з оплати суми, вказаної в рахунку-фактурі позивача, а не перерахування коштів, що становлять арифметичну різницю між вартістю послуги згідно акту приймання-передавання і поетапною передоплатою планової вартості послуги, не є неправомірними і не суперечать договору, оскільки випливають з умов пункту 6.5 договору. При цьому суд зазначає, що наявні в матеріалах справи рахунки-фактури сформовані саме позивачем.

Господарський суд Вінницької області не прийняв до уваги доводи позивача, що підставою для оплати вартості послуги є виключно акт приймання-передачі, а для зарахування переплати лише відповідний лист-згода АТ "Вінницяобленерго", оскільки матеріали справи свідчать, що сторони у своїй діяльності використовували два варіанти зарахування переплати, які не суперечать умовам договору: - позивачем самостійно шляхом формування рахунку-фактури з остаточною сумою до сплати, проти чого не заперечував відповідач; - позивачем на підставі листа відповідача про зарахування переплати березня 2020 в сумі 203529,81 грн в рахунок недоплати за червень 2020.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування штрафних та компенсаційних нарахувань (із врахуванням положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, а також сум заборгованості та періодів встановлених судом) за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН" судом першої інстанції встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 24497,80 грн, розмір 3% річних становить 84 498,12 грн та розмір пені дорівнює 361 094,91 грн. При цьому розмір 7% штрафу визначений позивачем за прострочення платежів у серпні 2020 (від суми боргу 1864915,10 грн) та жовтні 2020 (від суми боргу 2309206,07 грн) не перевищує суму визначену судом, а тому підлягає задоволенню в обрахованому позивачем розмірі - 174698,42 грн.

Щодо решти вказаних позивачем в позовній заяві періодів визначення штрафних та компенсаційних нарахувань суд дійшов висновку про їх безпідставність, у зв'язку із відсутністю у відповідача заборгованостей по оплаті послуг.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 121146,87 грн 3 % річних, 637 344,05 грн пені, 384 388,11 грн 7% штрафу, 141 754,82 грн інфляційних втрат та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі /т. 2, а.с. 58-64/.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:

- суд невірно застосував умови пункту 6.7 договору, що призвело до неправомірної відмови у стягненні частини заявлених позивачем штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. Зокрема зазначає, що лише за заявою відповідача позивач може зараховувати переплату в оплату послуги наступних розрахункових періодів. Натомість відповідач не надавав позивачу зазначену заяву, а тому останній позбавлений правових підстав повертати кошти відповідачу або зараховувати їх в оплату боргу;

- вважає помилковим висновок суду про два варіанти зарахування переплати, які не суперечать умовам договору (самостійно позивачем шляхом формування рахунків-фактури та за заявою відповідача), оскільки п.6.7 договору сторонами узгоджено лише один варіант, зокрема, за письмовим зверненням відповідача;

- судом першої інстанції помилково визначено рахунки-фактури як первинні документи по даному договору, оскільки останній не є таким первинним документом, який фіксує факт господарської операції і тим більше не є документом який може змінювати умови договору в частині порядку зарахування переплат;

- скаржник вважає, що судом неправомірно відмовлено у задоволені позовних вимог за липень, жовтень 2019, оскільки позивач не звертався із заявою про зарахування відповідних переплат в рахунок заборгованість у вказаних періодах, а тому таке зарахування не відбулось та позивачем правомірно нараховано штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати;

- на думку позивача Господарським судом Вінницької області безпідставно зменшено судом періоди нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати послуг за листопад 2019, а також червень, серпень, вересень 2020 року;

- звертає увагу на помилковість розрахунків суду першої інстанції та їх не відповідність матеріалам справи;

- також вказує, що суд першої інстанції хоча і погодився з його розрахунком пені та 3% річних, але фактично не задовільнив вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 4972,27 грн, пені в розмірі 19889,08 грн за період з 25.11.2020 по 29.11.2020 включно на суму боргу 12132341,65 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2021 об 14:30 год.

09.12.2021 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання (вх.№5049/21) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EаsyCon"/т. 2, а.с. 83/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 902/262/21 задоволено.

09.12.2021 (вх.№ 5055/21) на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 14.12.2021 об 14:30 год. по справі № 902/262/21 в режимі відеоконференції в Господарському суді Вінницької області /а.с.97-98/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 902/262/21 задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено на 17.01.2022 об 14:00 год. Ухвалено судове засідання у справі № 902/262/21 провести за участю представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Горопашного Ігоря Вікторовича в режимі відеоконфенції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області, де братиме участь представник Акціонерного товариства "Вінницяобленерго".

09.12.2021 Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9421/21), в якому заперечує проти апеляційної скарги та просить з підстав викладених у ньому відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та залишити рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 без змін /т.2, а.с.90-95/.

В судових засіданнях 14.12.2021 та 17.01.2022 представник Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 121 146,87 грн 3 % річних, 637 344,05 грн пені, 384 388,11 грн 7% штрафу, 141 754,82 грн інфляційних втрат та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 між Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі (ОСП)) і Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі - користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041.

26.07.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, згідно з п. 1 якої договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 виклали в новій редакції (далі - договір) /т.1, а.с.82-87/.

Згідно з пунктом 1.1 договору Державне підприємство Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі по тексту - послуга), а Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передач, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору сторони встановили, що для розрахунків за цим договором використовується плановий та фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги в розрахунковому місяці здійснюється: для ОСР на підставі даних щодо обсягів технологічних втрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР; для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника; для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, не залежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами; для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.

Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт·год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/Мвт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до вимог законодавства України (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином: 1 платіж до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: 2 платіж з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

У разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу (пункт 6.4 Договору).

Пунктом 6.5 договору визначено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.

У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.

Додатковою угодою №4 від 18.08.2020 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0515-022041 викладено п.6.7 договору в новій редакції, зокрема, абз. 4 п. 6.7 договору викладено: «у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій».

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем передбачених договором платежів за послуги, позивач нарахував відповідачеві пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення з оплати та звернувся з позовом до суду про їх стягнення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Згідно з ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 229 ГК України вказано, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Так у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з договору на надання послуг з передачі електричної енергії.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України "Про ринок електричної енергії", ним же врегульовано відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

У відповідності до п.2.1.2, 2.2 статуту ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» метою діяльності товариства є надання послуг з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про ринок електричної енергії» та кодексом системи передачі з дотриманням встановлених показників якості надання послуг. Предметом діяльності товариства є виконання функцій оператора системи передачі /т.1, а.с.99-102/.

Взаємовідносини Оператора системи передачі (далі - ОСП) та користувачів системи передачі (далі - користувач) щодо планування, розвитку та експлуатації (у тому числі оперативно-технологічного управління) системи передачі у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також приєднання та доступу до системи передачі урегульовано Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309. Цей Кодекс є обов'язковим для виконання ОСП та у визначених цим Кодексом випадках користувачами систем розподілу та всіма Користувачами і застосовується на недискримінаційних умовах (пункти 1.1, 1.2 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі).

Відповідач АТ "Вінницяобленерго" згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.11.2018 № 1414 виконує функції оператора системи розподілу на території ліцензованої діяльності, а саме на території Вінницької області, і за визначенням абзацу 41 пункту 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі є Користувачем юридичною особою, яка відпускає або приймає електричну енергію до/з системи передачі або використовує її для передачі електричної енергії.

Оцінюючи доводи апелянта в частині неправомірної відмови у задоволенні позовних вимог за липень, жовтень 2019, зменшення судом періодів нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати послуг за листопад 2019, а також червень, серпень, вересень 2020 року, колегія суддів з метою перевірки правильності обрахунку Господарським судом Вінницької області заявлених позивачем сум штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, встановила обставини нарахування позивачем та оплати наданих послуг відповідачем.

Зокрема, позивач здійснив нарахування штрафних санкцій відносно кінцевого розрахунку за послугу за липень 2019 року від суми заборгованості в розмірі 1673330,73 грн за період з 13.12.2019 (наступний день після отримання акта коригування до акту приймання-передачі від 31.07.2019) по 17.08.2020 (нараховано 34159,55 грн 3% річних, 16650,39 грн інфляційних втрат, 213904,00 грн пені, 117133,15 грн штрафу (7 %)).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за липень 2019 року матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист №06.35-6056 від 26.06.2019, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у липні 2019 року в розмірі 28700 МВт. год. /т.1, а.с.34/. Ставка тарифу у липні 2019 року становила 347,43 грн МВт. год. (28700 х 347,43).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/12695/19 було зупинено дію Постанови НКРЕКП "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП НЕК "Укренерго" на II півріччя 2019 року" №954 від 07.06.2019, а тому в липні 2019 року продовжила дію постанова НКРЕКП від 12 12.2018 № 1905, якою встановлено єдиний тариф на послуги в розмірі 57,40 грн.

Таким чином, планова вартість послуги за липень 2019 становила 1 976 856,00 грн з ПДВ, яка згідно п.6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в липні, шляхом здійснення п'яти платежів по 395 371,20 грн кожний.

Відповідач дотримався вимоги щодо строків та сум сплати мінімального розміру попереднього платежу планової вартості послуги за липень 2019, всього сплативши 1 976 856,00 грн з ПДВ. Вказана обставина не заперечується сторонами.

01.08.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/12695/19 задоволено заяву позивача НЕК «Укренерго» та зупинено дію Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП НЕК «Укренерго» на II півріччя 2019 року» лише в частині певних підприємств та не стосувалась відповідача. Отже з прийняттям судом вказаної ухвали тариф для відповідача на послугу з передачі електричної енергії становить 347,43 грн.

31.07.2019 сторони підписали акт приймання-передачі послуги за липень 2019 року на суму 14 214 335,35 грн з ПДВ за тарифом 347.43 грн /т.1, а.с.35/

Тобто різниця між сплаченою відповідачем плановою вартістю послуги за липень 2019 та вартістю вказаною в акті приймання-передачі становила 12 237 479,35 грн з ПДВ.

09.08.2019 відповідач повністю сплатив позивачу вказану суму різниці наданої послуги - 12 237 479,35 грн. Отже, фактично сплачена відповідачем сума послуги за липень 2019 складала 14214335,35 грн.

28.11.2019 сторони підписали акт коригування до акту приймання-передачі від 31.07.2019, яким скоригували вартість наданої позивачем послуги за липень 2019 року. Відповідно до акту коригування, вартість наданої в липні 2019 року послуги становить 15887666,08 грн. з ПДВ.

Вказаний акт коригування від 28.11.2019 відповідач отримав 12.12.2019. Дана обставина визнається обома сторонами.

Отже враховуючи те, що відповідач сплатив вартість послуги в розмірі 14 214 335,35 грн, заборгованість по акту приймання-передачі послуги за липень 2019 року від 31.07.2019 з урахуванням скоригованої актом коригування суми становила 1673330,73 грн з ПДВ.

04.12.2019 відповідачем згідно з платіжним дорученням № 3186064 від 04.12.2019 сплачено 1673330,73 грн з призначенням платежу: "доплата за е/е. за 07.19р зг. акту від 31.07.2019 до дог.0515-02041 від 25.06.2019 /т.1, а.с 137/.

З викладеного слідує, що відповідачем не допущено порушення строків оплати вартості послуги з передачі електричної енергії за липень 2019, оскільки була сплачена відповідачем до отримання акту корегування.

У свою чергу зазначення відповідачем у призначенні платежу платіжного доручення як підстави для доплати акту від 31.07.2019, а не акту корегування від 28.11.2019, не впливає на зарахування сплаченої позивачем суми в рахунок наданої послуги за липень, оскільки дане платіжне доручення містить конкретне посилання на місяць та рік, за які здійснювалась оплата за надані послуги.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, щодо неправомірної відмови судом у стягненні штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за липень 2019 року.

30.09.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі Послуги за вересень 2019 на суму 4 305 447,37 грн /т.1, а.с.138/.

Згідно з платіжними дорученнями №: 3171792 від 03.09.2019, №0003172656 від 06.09.2019, №3172663 від 11.09.2019, №3171404 від 16.09.2019, №0003174603 від 23.09.2019, з призначенням платежу: "за послуги з передачі е/е за 09.2019, зг. рах. № 0515-02041/02/09/2019 від 02.09.2019 дог № 0515-02041 від 25.06.2019", всього сплачено 4 928 243,50 грн /т.1, а.с.139-143/.

Отже відповідачем було сформовано переплату за послуги надані у вересні 2019 у розмірі 622796,13 грн. У свою чергу колегія суддів звертає увагу на відсутність спору між сторонами відносно розрахунків згідно з актом за вересень 2019.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно п'ятого платежу попередньої оплати планової вартості послуги за жовтень 2019 від суми боргу 622796,13 грн за період з 29.10.2019 по 14.11.2019 (нараховано 8992,15 грн пені, 870,21 грн 3% річних), за період з 21.11.2019 (після завершення строку відведеного для оплати з дня отримання акту приймання передачі за жовтень 2019) по 29.03.2021 на суму 622 795,81 грн (нараховано 6642,09 грн - 3% річних, 3096,53 грн - інфляційних втрат, 55719,69 грн пені), за період з 30.03.2020 (дата підписання акту коригування до акта приймання-передачі від 31.10.2019) по 17.08.2020 на суму боргу 1785723,25 грн (нараховано 20638,28 грн 3 % річних, 8846,18 грн інфляційних втрат, 101874,05 грн пені, а також 12500,62 грн - 7% штрафу).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за жовтень 2019 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-10265 від 25.10.2019, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у жовтні 2019 року в розмірі 43246 МВт. год. на суму 6 047 866,61 грн з ПДВ. Ставка тарифу у жовтні 2019 становила 116,54 грн МВт. год. /т.1, а.с.39/.

Тобто планова вартість послуги за жовтень 2019, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в жовтні, шляхом здійснення п'яти платежів по 1209573,32 грн кожний, зокрема останній - до 28.10.2019.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за жовтень 2019 року від 31.10.2019 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за жовтень 2019 року на суму - 6 170 358,77 грн. з ПДВ /т.1, а.с.40/.

Кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 20.11.2019 включно (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту 15.11.2019). Вказана обставина визнавалась сторонами в суді першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема з банківських виписок відповідачем здійснено наступні оплати: 02.10.2019 на суму 1 209 573,00 грн, 07.10.2019 на суму 1209573,32 грн, 11.10.2019 на суму 1209573,32 грн, 21.10.2019 на суму 1209573,32 грн, 28.10.2019 на суму 586 777,19 грн. Всього оплачено 5 425 070,15 грн /т.1, а.с. 91-92/.

04.11.2019 позивачем виставлено рахунок-фактуру №0515-02041/04/11/2019 на оплату послуги за передачу електричної енергії за жовтень 2019 на суму 122 492,49 грн /т.1. а.с.243/. При цьому із змісту рахунку слідує, що станом на 31.10.2019 відповідачем сплачено 6 047 866,28 грн, тоді як зазначалось вище банківські виписки свідчать про сплату останнім 5 425 070,15 грн.

Оскільки банківські виписки не містять відомостей про здійснення відповідачем в жовтні 2019 оплати в розмірі 622 796,13 грн, місцевий господарський суд, з урахуванням суми переплати за вересень дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем зараховано суму здійсненої відповідачем переплати у вересні (622793,13 грн) в рахунок погашення заборгованості у жовтні 2019.

11.11.2019 відповідачем перераховано на рахунок позивача 122 492,49 грн, з призначенням платежу: "За послуги передачі е/е за 10.19р. по рах. №0515-02041/04/11/2019 від 04.11.2019" /т.1, а.с.92/. Таким чином, відповідачем було повністю погашено заборгованість, згідно з актом приймання-передачі послуги за жовтень 2019 року від 31.10.2019.

Разом з тим 30.03.2020 сторони підписали акт коригування до акту приймання-передачі від 31.10.2019, яким скоригували вартість наданих позивачем послуг за жовтень 2019 року. Відповідно до акту коригування вартість наданих в жовтні 2019 року послуг становить 7 333 286,21 грн з ПДВ.

Отже з огляду на здійснені відповідачем платежі на суму 6170358,77 грн з ПДВ, а також враховуючи скориговану актом від 30.03.2020 вартість наданої послуги в жовтні 2020, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача становить 1 162 627,44 грн з ПДВ.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно кінцевого розрахунку за послугу за листопад 2019 від суми заборгованості в розмірі 622796,11 грн за період з 21.12.2019 по 14.03.2020 (нараховано 35292,34 грн пені, 12132,50 грн 3% річних, 11264,49 грн інфляційних втрат, 85610,86 грн - 7% штрафу) та за період з 15.03.2020 по 17.08.2020 (нараховано 39892,09 грн пені).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за листопад 2019 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-10710 від 06.11.2019, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у листопаді 2019 року в розмірі 43841 МВт. год. на суму 6131076,17 грн з ПДВ /т.1, а.с.43/. Ставка тарифу у листопаді 2019 становила 116,54 грн. МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за листопад 2019, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в листопаді, шляхом здійснення п'яти платежів по 1 226 215,23 грн кожний.

Відповідач дотримався вимоги щодо строків та сум сплати мінімального розміру попереднього платежу планової вартості послуги за листопад 2019, всього сплативши 6 131 076,20 грн з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку позивача. Зокрема, сплатив 04.11.2019, 08.11.2019, 15.11.2019, 20.11.2019 та 25.11.2019 по 1 226 215,24 грн. Крім того 11.12.2019 відповідач здійснив доплату за послуги з передачі електроенергії за 11.2019 у розмірі 874 573,88 грн з ПДВ.

Отже всього відповідач сплатив позивачу за надані в листопаді 2019 року послуги в сумі 7 005 650,08 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 року від 31.11.2019 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за листопад 2019 року на суму 7 628 446,19 грн. з ПДВ /т.1, а.с.44/.

Кінцевий строк розрахунку за актом мав бути здійснений до 20.12.2019 (протягом 3 банківських днів з дати отримання акту - 16.12.2019).

Поскільки відповідач частково сплатив вартість послуги в розмірі 7 005 650,08 грн з ПДВ, заборгованість по акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 року від 31.11.2019 становить 622 796,11 грн з ПДВ.

18.05.2020 сторони підписали акт коригування до акту приймання - передачі від 30.11.2019, яким скоригували вартість наданих позивачем послуг за листопад 2019 року. Відповідно до акту коригування вартість наданих в листопаді 2019 року становить 7 605 866,18 грн з ПДВ.

Враховуючи часткову оплату відповідачем вартість послуги в розмірі 7 005 650,08 грн, заборгованість по акту приймання-передачі послуги за листопад 2019 року від 30.11.2019 з урахуванням скоригованої актом коригування суми становить 600 216,10 грн з ПДВ.

Водночас з наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № 0515-02041/03/01/202 від 03.01.2020 р. судом встановлено, що в грудні 2019 позивачем надано відповідачу послугу на суму 8 503 127,18 грн. У свою чергу відповідно до банківських виписок відповідачем перераховано на рахунок позивача наступні платежі: 04.12.2019 на суму 1 373 670,96 грн, 10.12.2019 на суму 1 373 670,96 грн, 13.12.2019 на суму 1 373 670,96 грн, 20.12.2019 на суму 1 373 670,96 грн, 24.12.2019 на суму 1 373 670,96 грн. Всього на суму 6 868 354,80 грн.

Позивач виставив рахунок-фактуру № 0515-02041/03/01/202 на оплату послуги за передачу електричної енергії за грудень 2020 на суму 2 257 568,49 грн, з якого слідує, що станом на 31.12.2019 відповідачем сплачено 6 245 558,69 грн, тоді як зазначалось вище, банківські виписки свідчать про сплату останнім 6 868 354,80 грн.

Таким чином, різниця між сумою сплачених коштів, які вказані в банківських виписках з призначенням платежу: "послуги передачі е/е за 12.2019" та сумою вказаною у рахунку відповідає сумі боргу за надані послуги в листопаді 2019 в розмірі 622796,11 грн (яка в подальшому була зменшена до 600216,10 грн на підставі акту коригування від 18.05.2020), що безспірно вказує на включення позивачем до вказаного рахунку суму боргу за листопад 2019.

20.01.2020 відповідачем перераховано на рахунок позивача 2 257 568,49 грн, з призначенням платежу: "Послуги з передачі е/е за 12.19р. зг.рах. № 0515-02041 03/01/2020 від 03.01.2020", що свідчить про погашення відповідачем заборгованість за послуги надані в листопаді 2019 - 20.01.2020.

Таким чином апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних за прострочення оплати послуги за листопад має здійснюватися за період з 21.12.2019 -19.01.2020 р. на суму боргу 622796,11 грн.

Натомість доводи відповідача щодо безпідставного зарахування оплати відповідача 20.01.2020 р. згідно рахунку фактури № 0515-02041/03/01/2020 як погашення заборгованості за листопад 2019 не заслуговують на увагу, оскільки останній самостійно включив до рахунку таку суму боргу.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 4-го та 5-го платежів за послугу у січні 2020 від суми заборгованості в розмірі 2 125 872,00 грн за період з 21.01.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 28.01.2020 (нараховано 1397,83 грн 3% річних, 12546,13 грн пені), на суму заборгованості у розмірі 2 125 872,00 грн за період з 26.01.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 29.01.2020 (нараховано 689,92 грн 3% річних, 6273,06 грн пені)

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за січень 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-12831 від 20.12.2019, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у січні 2020 року в розмірі 57000 МВт. год. на суму 10629360,00 грн з ПДВ /т.1, а.с.48/. Ставка тарифу у січні 2020 становила 155,40 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за січень 2020, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в січні 2020 шляхом здійснення п'яти платежів по 2 125 872,00 грн кожний.

Відповідач у повній мірі сплатив суму планової вартості послуг за січень, проте порушив вимоги щодо строків оплати 4-го та 5 платежу у сумі 2125872,00 грн та здійснив їх 29.01.2020 та 30.01.2020 відповідно.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування 3% річних та пені за період з 21.01.2020-28.01.2020 на суму 2 125 872 грн (4 платіж) та з 28.01.2020- 29.01.2020 (оскільки 25.01.2020 припадає на суботу, а тому останнім днем для оплати було 27.01.2020) на суму 2 125 872 грн (5 платіж).

При цьому відповідно до акту приймання-передачі послуги за січень 2020 року від 31.01.2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за січень 2020 року на суму 10 109 450,40 грн з ПДВ /т.1, а.с.49/.

Оскільки відповідачем повністю сплачено попередню оплату в сумі 10 629 360,00 грн, а фактична вартість послуг згідно з актом від 31.01.2020 є меншою ніж планова вартість, судом першої інстанції правомірно встановлена наявність переплати у розмірі 519 909,60 грн.

29.02.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуги за лютий 2020 на суму 9 012 475,64 грн з ПДВ /т.1, а.с.150/. У свою чергу відповідач оплатив отриману послугу, всього на суму 9 696 960,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 3196371 від 04.02.2020 на суму 1 939 392,00 грн, № 3196389 від 10.02.2020 на суму 1 939 392,00 грн, № 3196417 від 14.02.2020 на суму 1 939 392,00 грн, № 3196438 від 20.02.2020 на суму 1 939 392,00 грн, № 3196450 від 25.02.2020 на суму 1 939 392,00 грн /т.1, а.с.151-155/. Таким чином переплата за лютий 2020 становить 684 484,36 грн. Разом з тим в матеріалах справи докази протилежного відсутні та сторони розрахунки за вказаний період не оскаржують.

31.03.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуги за березень 2020 на суму 7 773 171,34 грн з ПДВ /т.1, а.с.156/. Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №3202375 від 03.03.2020 на суму 1 656 576,43 грн, № 3202386 від 10.03.2020 на суму 1 656576,43 грн, № 3204392 від 13.03.2020 на суму 1656576,43 грн, № 3204411 від 20.03.2020 на суму 1 656 576,43 грн, № 3204420 від 25.03.2020 на суму 1 656 576,43 грн відповідачем сплачено за послугу передачі електричної енергії в березні 2020 на суму 8 282 882,15 грн /т.1, а.с.157-161/. Таким чином переплата за березень 2020 становить 509 710,81 грн. При цьому суд зазначає, що докази протилежного в матеріалах справи відсутні та розрахунки за вказаний період сторонами не оскаржуються.

На підставі вищевикладеного, колегією суддів встановлено, що за період з січня 2020 по березень 2020 за відповідачем рахувалася переплата за надані позивачем послуги на суму 1 714 104,77 грн. Вказане підтверджує позицію відповідача щодо погашення ним за рахунок сформованих переплат заборгованості в сумі 1 162 627,44 грн з ПДВ, за наданні послуги в жовтні 2020, що виникла внаслідок коригування обсягу таких послуг, засвідчених актом від 30.03.2020. Таким чином, судом встановлено відсутність заборгованості у відповідача за надану послугу в жовтні 2020 та відповідно відсутність підстав для нарахування за вказаний період пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.

Водночас колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано зараховано переплату за січень-березень 2020 в рахунок боргу за жовтень 2019 з огляду на попередню поведінку позивача, зокрема, в частині включення переплати в рахунок майбутніх платежів.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 5-го платежу за послугу у квітні 2020 від суми заборгованості в розмірі 1 244 231,86 грн за період з 26.04.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 29.04.2020 (нараховано 409,06 грн 3% річних, 2175,71 грн пені)

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за квітень 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-3473 від 25.03.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у квітні 2020 року в розмірі 33361 МВт. год. на суму 6 221 159,28 грн з ПДВ /т.1, а.с.52/. Ставка тарифу у квітні 2020 становила 155,40 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за квітень 2020, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в квітні 2020, шляхом здійснення п'яти платежів по 1 244 231,86 грн кожний.

Відповідач у повному обсязі сплатив суму попередньої оплати, однак порушив вимоги щодо строку оплати п'ятого платежу здійснивши його оплату - 30.04.2020 в розмірі 1 244 231,86 грн з ПДВ.

Отже колегія суддів вважає, що суд вірно зазначив про те, що нарахування пені та 3% річних за прострочення з оплати за квітень 2020 здійснюється з 28.04.2020 (оскільки останній день для внесення 5-го платежу припадав на суботу, а тому останнім днем вважається 27.04.2020) по 29.04.2020 на суму 1 244 231,86 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за квітень 2020 року від 30.04.2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за квітень 2020 року на суму 5 660 862,41 грн з ПДВ /т.1, а.с.53/.

Актом коригування від 02.11.2020 до акту приймання-передачі послуги за квітень 2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за квітень 2020 року на суму 6 165 919,80 грн з ПДВ /т.1, а.с.54/.

Оскільки відповідачем повністю сплачена попередня оплата в сумі 6 221 159,30 грн та скорегована вартість послуг згідно з актом від 02.11.2020 становить 6 165 919,80 грн (тобто є меншою ніж планова вартість), апеляційним судом встановлено наявність переплати у розмірі 55 239,50 грн.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 2-го, 3-го, 4-го, 5-го платежів за послугу у травні 2020, зокрема: - від суми заборгованості в розмірі 1 187 989,49 грн за період з 11.05.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 28.05.2020 (нараховано 1752,77 грн 3% річних, 9348,11 грн пені, 3563,97 грн інфляційних втрат); - від суми заборгованості в розмірі 1187989,49 грн за період з 16.05.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 28.05.2020 (нараховано 1265,89 грн 3% річних, 6751,42 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1187989,49 грн за період з 21.05.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 28.05.2020 (нараховано 779,00 грн 3% річних, 4154,72 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1187989,49 грн за період з 26.05.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 28.05.2020 (нараховано 292,13 грн 3% річних, 1558,02 грн пені).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за травень 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-4277 від 24.04.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у травні 2020 року в розмірі 31853 МВт. год. на суму 5939947,44 грн з ПДВ /т.1, а.с.57/. Ставка тарифу у травні 2020 становила 155,40 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за травень 2020, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в травні 2020, шляхом здійснення п'яти платежів по 1 187 989,49 грн кожний.

Відповідач повністю сплатив планову вартість послуги в сумі 5 939 947,44 грн з ПДВ, але порушив вимоги щодо строку оплати 2, 3, 4 та 5 платежів здійснивши оплати наступним чином: 1 платіж - 05.05.2020 в розмірі 1187989,49 грн з ПДВ; 2 платіж - 29.05.2020 в розмірі 1187989,49 грн з ПДВ; 3 платіж - 29.05.2020 в розмірі 1187989,49 грн з ПДВ; 4 платіж - 29.05.2020 в розмірі 1187989,49 грн з ПДВ; 5 платіж - 29.05.2020 в розмірі 1187989,49 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за травень 2020 року від 31.05.2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за травень 2020 року на суму 5 819 564,34 грн. з ПДВ /т.1, а.с.58/.

Актом коригування від 17.11.2020 до акту приймання-передачі послуги за травень 2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за травень 2020 року на суму 6 249 071,23 грн. з ПДВ /т.1, а.с.59/.

Враховуючи, що відповідач сплатив позивачу 5 939 947,44 грн планової вартості послуги за травень 2020 заборгованість по сплаті вартості послуги за травень становила 309 123,79 грн з ПДВ.

Позивач стверджуючи про прострочення відповідачем оплати вартості послуги з передачі електричної енергії за травень 2020 нарахував до стягнення відносно суми боргу 309 123,79 грн за період з 18.11.2020 по 29.11.2020 3% річних в розмірі 304,05 грн та пеню у розмірі 1216,22 грн.

Разом з тим оскільки позивачем не подано до суду доказів надіслання та відповідно отримання вказаного акту відповідачем, колегія суддів позбавлена можливості визначити строк протягом якого відповідач повинен був оплатити суму заборгованості з урахуванням акту корегування від 17.11.2020.

30.11.2020 відповідачем сплачено 429 506,89 грн з призначенням платежу: "доплата за послуги з передачі е/е за 05.2020 зг.дог.0515-02041 від 25.06.2019 до акту коригування від 17.11.2020".

Зазначене спростовує позицію позивача про наявність у відповідача заборгованості за вказаний вище період.

Натомість колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів щодо помилковості обрахунків пені та 3% річних за надані послуги за січень, квітень та травень 2020 року.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат за період з 13.05.2020 по 28.05.2020 на суму боргу 1 187989,49 грн (2 плановий платіж), а також нарахування 3% річних та пені за періоди з 16.05.2020 по 28.05.2020, з 21.05.2020 по 28.05.2020 та з 26.05.2020 по 28.05.2020 на суму боргу 1 187 989,49 грн (3, 4, 5 планові платежі).

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 1-го, 2-го, 3-го та 4-го платежів за послугу у червні 2020, зокрема: - від суми заборгованості в розмірі 1152334,51 грн за період з 03.06.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 1-го платежу) по 24.06.2020 (нараховано 2077,98 грн 3% річних, 9445,36 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1152334,51 грн за період з 11.06.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 29.06.2020 (нараховано 1700,16 грн 3% річних, 7304,42 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1152334,51 грн за період з 16.06.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 27.07.2020 (нараховано 3967,05 грн 3% річних, 15868,21 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1152334,51 грн за період з 21.06.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 27.07.2020 (нараховано 3494,78 грн 3% річних, 13979,14 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1152334,51 грн за період з 26.06.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 27.07.2020 (нараховано 72,81 грн 3% річних, 291,26 грн пені).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг за червень 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-5121 від 22.05.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у червні 2020 року в розмірі 30897 МВт. год. на суму 5761672,56 грн з ПДВ. Ставка тарифу у червні 2020 становила 155,40 грн МВт. год. /т.1, а.с.61/

Тобто планова вартість послуги за червень 2020, згідно з п. 6.2 Договору підлягала поетапній попередній оплаті в червні 2020, шляхом здійснення п'яти платежів по 1 152 334,51 грн кожний.

Відповідач частково сплатив планову вартість послуги в сумі 4 637 098,82 грн з ПДВ. При цьому відповідач порушив вимоги щодо строку оплати 1, 2, 3 та 4-го попередніх платежів планової вартості, здійснивши оплати наступним чином: 1 платіж - 25.06.2020 в розмірі 1152334,51 грн з ПДВ; 2 платіж - 30.06.2020 в розмірі 1152334,51 грн з ПДВ; 3 та 4 платіж - 28.07.2020 в розмірі 2332429,80 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за червень 2020 року від 30.06.2020 сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 6 049 690,36 грн з ПДВ /т.1, а.с.62/.

03.07.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок № 0515-02041/03/07/2020 на оплату послуг з передачі електричної енергії за червень 2020 року на суму 2 332 429,80 грн (із врахуванням здійснених в попередні періоди платежів) /т.1, а.с.164/.

Вказаний рахунок оплачений відповідачем 28.07.2021 з призначенням платежу: "Доплата за послуги з передачі е/е за 06.2020 до дог.0515-02041 від 25.06.2019 зг.рах № 0515-02041/03/07/2020 від 03.07.2020", що підтверджується випискою по рахунку /т.1, а.с.97/

Окрім того листом від 13.08.2020 відповідач просив позивача його переплату березня 2020 року в розмірі 203 529,81 грн зарахувати в оплату червня 2020 року /т.1, а.с.89/.

Позивач стверджуючи, що відповідачем сплачено 4 637 098,82 грн планової вартості послуги за червень 2020, визначив відносно останнього заборгованість в сумі 1 209 061,37 грн з ПДВ. На підставі викладеного, останній нарахував до стягнення за період з 01.08.2020 по 24.11.2020 на суму боргу 1 209 061,37 грн наступні штрафні та компенсаційні нарахування: 3 % річних в розмірі 11495,99 грн, пеню в розмірі 45 983,97 грн та інфляційні втрати в розмірі 31 664,30 грн.

Актом коригування від 25.11.2020 до акту приймання-передачі послуги за червень 2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за червень на суму 5 311 112,82 грн з ПДВ /т.1, а.с.63/.

Отже скоригована заборгованість відповідача перед позивачем за надану в червні 2020 послугу складає 470 484,19 грн (5 311 112,82 грн - 4 637 098,82 - 203 529,81 грн).

Із врахуванням скоригованої суми вартості наданих послуг у червні 2020, позивач вважає, що відносно відповідача рахується заборгованість в розмірі 470 484,19 грн у зв'язку із чим останній нарахував до стягнення (за період з 26.11.2020 по 28.02.2021) 3% річних в розмірі 3 663,61 грн, пеню в розмірі 14670,49 грн, штраф у розмірі 32 933,89 грн та інфляційні втрати в розмірі 10 405,70 грн.

Однак колегія суддів вважає нарахування таких платежів безпідставним, оскільки відповідачем повністю сплачено виставлений позивачем рахунок за надані в червні 2020 послуги - 28.07.2021.

При цьому оскільки скоригована вартість послуг згідно з актом від 25.11.2020 є меншою ніж її планова вартість, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність переплати у розмірі 738 577,54 грн.

Водночас колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо хибності висновку про наявність переплати у розмірі 738 577,54 грн, оскільки позивачем у своїх розрахунках не було враховано оплату відповідача від 28.07.2021, яку останній здійснив на підставі сформованого позивачем рахунку № 0515-02041/03/07/2020 на оплату послуг з передачі електричної енергії за червень 2020 року на суму 2332 429,80 грн.

Таким чином судом правомірно визнано обґрунтованими позовні вимоги щодо нарахування 3% річних та пені за періоди з 03.06.2020 по 24.06.2020, з 11.06.2020 по 29.06.2020, з 16.06.2020 по 27.07.2020 та з 23.06.2020 по 27.07.2020 на суму боргу 1 152 334,51 грн з оплати 1, 2, 3 та 4 планових платежів за послугу надану в червні 2020 року.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 2-го та 3-го платежів за послугу у липні 2020, зокрема: від суми заборгованості в розмірі 1209061,73 грн за період з 11.07.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 30.07.2020 (нараховано 1982,06 грн 3% річних, 7928,27 грн пені); від суми заборгованості в розмірі 1209061,73 грн за період з 16.07.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 30.07.2020 (нараховано 1486,55 грн 3% річних, 5946,21 грн пені).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг у липні 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-6610 від 17.06.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у липні 2020 року в розмірі 32418 МВт. год. на суму 6045308,64 грн з ПДВ /т.1, а.с.66/. Ставка тарифу у липні 2020 становила 155,40 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за липень 2020, згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в липні 2020 шляхом здійснення п'яти платежів по 1 209 061,73 грн кожний.

Відповідач частково сплатив планову вартість послуги в сумі 3627185,19 грн з ПДВ. При цьому відповідач порушив вимоги щодо строку оплати 2-го та 3-го попередніх платежів планової вартості здійснивши оплати наступним чином: 1 платіж - 02.07.2020 в розмірі 1 209 061,73 грн з ПДВ; 2 платіж - 31.07.2020 в розмірі 1 209 061,73 грн з ПДВ; 3 платіж - 31.07.2020 в розмірі 1 209 061,73 грн з ПДВ, що підтверджується банківською випискою по рахунку /т.1, а.с.96-97/ та не заперечується відповідачем.

Таким чином, апеляційний суд вважає підставними вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та пені за прострочення оплати 2 та 3 планового платежу у сумі 1 209 061,73 грн за періоди з 11.07.2020 по 30.07.2020 та з 16.07.2020 по 30.07.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за липень 2020 року від 31.07.2020, сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 5 641 605,92 грн з ПДВ.

Отже враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу 3 627 185,19 грн планової вартості послуги за липень заборгованість по сплаті вартості послуги за липень 2020 становила 2 014 420,73 грн з ПДВ.

З банківської виписки вбачається, що 20.08.2020 відповідач погасив вказану заборгованість перерахувавши позивачу 2 014 420,73 грн /т.1, а.с.97/.

Актом коригування від 21.12.2020 до акту приймання-передачі послуги за липень 2020 сторони підтвердили, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії за липень 2020 року на суму 6 378 708,40 грн з ПДВ /т.1, а.с.68/.

Отже скоригована заборгованість відповідача перед позивачем за надану в липні 2020 послугу складала 737 102,48 грн, яку відповідач сплатив 05.01.2021, що не заперечувалось сторонами.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 2, 3, 4 та 5-го платежів за послугу у серпні 2020, зокрема: - від суми заборгованості в розмірі 1 864 915,10 грн за період з 11.08.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 20.09.2020 (нараховано 6267,34 грн 3% річних, 25069,35 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1 864 915,10 грн за період з 16.08.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 20.09.2020 (нараховано 5503,03 грн 3% річних, 22012,11 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1 864 915,10 грн за період з 21.08.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 20.09.2020 (нараховано 4738,72 грн 3% річних, 18954,87 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1 864 915,10 грн за період з 26.08.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 20.09.2020 (нараховано 3974,41 грн 3% річних, 15897,64 грн пені). Окрім того за прострочення строку оплати планової вартості послуги за серпень 2020 понад 30 днів позивачем нараховано до стягнення 13 054,40 грн штрафу (7% від розміру боргу).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг у серпні 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-7870 від 14.07.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у серпні 2020 року в розмірі 32346 МВт. год. на суму 9324575,50 грн з ПДВ /т.1, а.с.71/. Ставка тарифу у серпні 2020 становила 240,23 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за серпень 2020 згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в серпні 2020 шляхом здійснення п'яти платежів по 1 864 915,10 грн кожний.

Відповідач частково сплатив планову вартість послуги 04.08.2020 в сумі 1 864 915,10 грн з ПДВ, що підтверджується банківською випискою. При цьому останній не здійснив оплату 2, 3, 4 та 5 платежів планової вартості послуги.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за серпень 2020 року від 31.08.2020 сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 9 184 665,64 грн з ПДВ /т.1, а.с.72/.

Позивач, стверджуючи про наявність у відповідача заборгованості щодо сплати вартості послуги за серпень 2020 в розмірі 742 763,45 грн, за період з 01.10.2020 по 17.01.2021 нарахував до стягнення 3% річних в розмірі 6636,17 грн та пеню в розмірі 26544,66 грн.

Разом з тим 04.09.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 0515-02041/04/09/2020 на оплату послуги з передачі електричної енергії за серпень 2020 на суму 6 576 987,09 грн. Із змісту вказаного рахунку слідує, що позивачем під час визначення розміру заборгованості враховані попередньо сплачені відповідачем кошти /т.1, а.с.165/

Вказаний рахунок відповідачем оплачено шляхом здійснення трьох платежів, а саме: 16.09.2020 - 1000 000,00 грн, 23.09.2020 - 3 000 000,00 грн, 30.09.2020 - 2 576 987,09 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Таким чином суд вважає, що відповідачем в повному обсязі оплачено вартість послуги за серпень 2020 згідно з актом приймання-передачі від 31.08.2020 на підставі суми, що була вказана у рахунку-фактурі № 0515-02041/04/09/2020, яка була визначена позивачем самостійно з урахуванням попередньо сплаченої відповідачем суми 2 607 678,55 грн.

Разом з тим колегія суддів вважає, що технічна описка суду першої інстанції у своєму рішенні щодо суми платежу від 16.09.2020 не вплинула на правильність висновків щодо відсутності заборгованості за надану позивачем послугу у серпні.

Відповідно до акту коригування від 18.01.2021 до акту приймання-передачі послуги за серпень 2020 року від 31.08.2020, сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 8 662 747,13 грн з ПДВ /т.1, а.с.73/.

Позивач вважаючи, що відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість послуг за серпень 2020 згідно з актом, а саме суму 739763,45 грн та за вирахуванням суми зменшення вартості послуги згідно з актом коригування, визначив заборгованість відповідача в розмірі 220844,94 грн. Відносно вказаної заборгованості позивачем нараховано, за період з 19.01.2021 по 28.02.2021 3% річних в розмірі 744,22 грн, пеню в розмірі 2 759,05 грн та штраф в розмірі 15459,15 грн.

Однак оскільки скоригована вартість послуг згідно з актом від 18.01.2021 є меншою ніж її планова вартість та вартість послуги за серпень 2020 згідно з актом від 31.08.2020 у повному обсязі була сплачена відповідачем, місцевим господарським судом вірно встановлено наявність переплати у розмірі 521 918,51 грн.

Разом з тим колегія суддів оцінює критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо відсутності вищевказаної заборгованості, оскільки така переплата була визначена як різниця сукупності сум переплати станом на 31.08.2020 (визначеної позивачем в рахунку-фактурі), сум сплачених згідно з рахунком-фактурою 04.09.2020 та суми вказаної в акті коригування від 18.01.2021 (2 607 678,55 грн + 1 000 000 грн + 3 000 000,00 грн + 2 576 987,09 грн - 8 662 747,13 грн = 521 918,51 грн).

Апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що останній самостійно під час визначення суми вартості послуги з передачі електричної енергії за серпень 2020 в рахунку-фактурі №0515-02041/04/09/2020 визначив суму переплати станом на 31.08.2020 у сумі 2 607 678,55 грн.

Таким чином апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про неправомірне зменшення судом першої інстанції періоду нарахування штрафних санкцій, 3% річних за прострочення оплати послуг за серпень 2020 та вважає законним нарахування 3% річних та пені за періоди з 11.08.2020 по 20.09.2020, з 18.08.2020 по 20.09.2020, з 21.08.2020 по 20.09.2020, з 26.08.2020 по 20.09.2020 на суму боргу 1864915,10 грн з оплати 2, 3, 4, 5 планових платежів за послугу надану в серпні 2020. Окрім того, апеляційний суд вважає правомірним нарахування штрафу в розмірі 7% від визначеної позивачем суми боргу - 1864915,10 грн та обмеження його розміру судом першої інстанції сумою визначеною позивачем у позовній заяві - 13054,40 грн.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно 2, 3, 4 та 5-го платежів за послугу у вересні 2020, зокрема: - від суми заборгованості в розмірі 1795382,93 грн за період з 11.09.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 14.09.2020 (нараховано 588,65 грн 3% річних, 2354,60 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1795382,93 грн за період з 16.09.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 12.10.2020 (нараховано 3973,39 грн 3% річних, 15893,55 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1795382,93 грн за період з 21.09.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 12.10.2020 (нараховано 3237,58 грн 3% річних, 12950,30 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 1795382,93 грн за період з 26.09.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 12.10.2020 (нараховано 2501,76 грн 3% річних, 10007,05 грн пені). Окрім того за прострочення строку оплати планової вартості послуги за вересень 2020 в розмірі 1 590 765,86 грн позивачем за період з 14.10.2020 по 29.10.2020 нараховано до стягнення 3 % річних в розмірі 2086,25 грн, пені в розмірі 8345,00 грн.

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг у вересні 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-9617 від 13.08.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у вересні 2020 року в розмірі 31140 МВт. год. на суму 8976914,64 грн з ПДВ /т.1, а.с.76/. Ставка тарифу у вересні 2020 становила 240,23 грн МВт. код

Тобто планова вартість послуги за вересень 2020 згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в вересні 2020 шляхом здійснення п'яти платежів по 1 795 382,93 грн кожний.

Відповідач лише частково сплатив планову вартість послуги в сумі 5 590 765,86 грн з ПДВ. При цьому відповідач порушив вимоги щодо строку оплати 2, 3, 4 та 5 платежів здійснивши оплати планової вартості послуги наступним чином: 1 платіж - 02.09.2020 в розмірі 1795382,93 грн з ПДВ; 2 платіж - 15.09.2020 в розмірі 1795382,93 грн з ПДВ; 3 платіж - 13.10.2020 в розмірі 2 000 000,00 грн з ПДВ. Окрім того, 30.10.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 1 006 718,14 грн /т.1, а.с.97-98/.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за вересень 2020 року від 30.09.2020, сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 8 322 484,60 грн. з ПДВ /т.1, а.с.77-78/.

Позивач, стверджуючи про наявність у відповідача заборгованості за надані у вересні 2020 послуги у розмірі 1 725 000,60 грн, за період з 05.11.2020 по 28.02.2021 нарахував до стягнення 16401,65 грн - 3 % річних, 65665,46 грн - пені, 120750,04 грн - штрафу (7% вартості порушеного грошового зобов'язання), 61072,82 грн - інфляційних втрат.

Однак матеріали справи підтверджують, що 05.10.2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок - фактуру № 0515-02041/05/10/2020 на оплату послуги з передачі електричної енергії за вересень 2020 на суму 3 006 718,14 грн. Із змісту вказаного рахунку слідує, що позивачем під час визначення розміру заборгованості враховану попередньо сплачені відповідачем кошти у сумі 5 315 766,46 грн /т.1, а.с.166/.

Вказаний рахунок відповідачем оплачено шляхом здійснення двох платежів, а саме: 13.10.2021 - 2000 000,00 грн та 30.10.2020 - 1 006 718,14 грн, що не заперечувалось апелянтом.

Таким чином, оскільки позивачем було оплачено у повній мірі суму визначену у сформованому позивачем рахунку-фактурі № 0515-02041/05/10/2020, колегія суддів констатує відсутність у відповідача заборгованості з 30.10.2020, а тому вважає безпідставними доводи ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про неправомірну відмову судом першої інстанції у стягненні пені та 3% річних на суму 1590765,86 грн за період з 14.10.2020 по 29.10.2021, а також пені, штрафу у розмірі 7%, 3% річних та інфляційних втрат на суму 1725000,60 грн за період з 05.11.2021 по 28.02.2021.

Отже правомірно нарахованими позивачем є лише 3% річних та пеня за періоди з 11.09.2020 по 14.09.2020, з 16.09.2020 по 12.10.2020, з 22.09.2020 по 12.10.2020 та з 26.09.2020 по 12.10.2020 на суму боргу 1 795 382,93 грн, що дорівнює розміру 2, 3, 4 та 5 планових платежів.

Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій відносно оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії за жовтень 2020, зокрема: - від суми боргу 2309206,07 грн за період з 03.10.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 1-го платежу) по 18.11.2020 (нараховано 8896,12 грн 3% річних, 35584,49 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 2309206,07 грн за період з 11.10.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 2-го платежу) по 18.11.2020 (нараховано 7381,88 грн 3% річних, 29527,55 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 2309206,07 грн за період з 16.10.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 3-го платежу) по 18.11.2020 (нараховано 6435,49 грн 3% річних, 25741,97 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 2309206,07 грн за період з 21.10.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 4-го платежу) по 18.11.2020 (нараховано 5489,09 грн 3% річних, 21956,39 грн пені); - від суми заборгованості в розмірі 2309206,07 грн за період з 26.10.2020 (наступний день після закінчення строку для оплати 5-го платежу) по 18.11.2020 (нараховано 4542,70 грн 3% річних, 18170,80 грн пені). Окрім того, за зазначені вище періоди позивачем нараховано до стягнення відносно суми боргу в розмірі 2309206,07 грн інфляційні втрати в сумі 19688,24 грн. Додатково за прострочення строку оплати планової вартості послуги за жовтень 2020 позивачем заявлено до стягнення 161644,42 грн (7% від розміру боргу - 2309206,07 грн).

Відносно розрахунків відповідача щодо наданих послуг у жовтні 2020 матеріали справи підтверджують наступне.

Згідно з запланованим обсягом надання послуги, лист № 06.35-10473 від 09.08-9.2020, відповідач повідомив позивача про намір отримати послугу у жовтні 2020 року в розмірі 40052 МВт. год. на суму 11 546 030,35 грн з ПДВ /т.1, а.с.79/. Ставка тарифу у жовтні 2020 становила 240,23 грн МВт. год.

Тобто планова вартість послуги за жовтень 2020 згідно з п. 6.2 договору підлягала поетапній попередній оплаті в жовтні 2020 шляхом здійснення п'яти платежів по 2309206,07 грн з ПДВ кожний.

Відповідно до акту приймання-передачі послуги за жовтень 2020 року від 31.10.2020 сторони погодили, що позивач надав, а відповідач прийняв послугу на суму 12132341,65 грн з ПДВ /т.1, а.с.80-81/.

Отже враховуючи те, що відповідач не сплатив позивачу планову вартість послуги за жовтень заборгованість по сплаті вартості послуги за жовтень 2020 становила 12 132 341,65 грн. з ПДВ.

30.11.2020 відповідач сплатив вказаний борг, перерахувавши на рахунок позивача кошти в розмірі 12 132 341,65 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" /т.1, а.с.98/.

Позивач вважає, що оскільки відповідно до умов договору відповідач повинен був сплатити позивачу борг до 25.11.2020 (3 банківських дні з дати отримання акту - 19.11.2020), відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на 5 календарних днів (з 25.11.2020 по 29.11.2020 включно). У зв'язку із чим за прострочення оплати вартості послуги з передачі електричної енергії за жовтень 2020 року позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 4972,27 грн та пені в розмірі 19889,08 грн.

Однак колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 4972,27 грн та пені в розмірі 19889,08 грн за період з 25.11.2020 по 29.11.2020 на суму боргу 12 132 341,65 грн задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів вручення Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" акту приймання-передачі послуги за жовтень 2020 року від 31.10.2020. Разом з тим з поданого позивачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.11.2020 (яке було вручене 19.11.2020) неможливо встановити, які саме документи були надіслані відповідачу вказаним поштовим відправленням /т.1, а.с. 81/.

Таким чином з огляду на неможливість встановлення дати отримання відповідачем акту приймання- передачі послуги за жовтень 2020 року від 31.10.2020, колегія суддів позбавлена можливості встановити строк для здійснення його оплати та відповідно визначити строк прострочення відповідачем оплати послуги за жовтень 2020 у сумі 12 132 341,65 грн, що у свою чергу унеможливлює перевірку правильності нарахованих позивачем сум 3% річних та пені на вказану суму.

Одночасно судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про нарахування 3% річних та пені за періоди з 03.10.2020 по 18.11.2020, з 13.10.2020 по 18.11.2020, з 16.10.2020 по 18.11.2020, з 21.10.2020 по 18.11.2020, з 27.10.2020 по 18.11.2020 на суму боргу 2 309 206,07 грн, що відповідає розміру 1,2,3,4,5 планових платежів, а також правомірно визнав обґрунтованим нарахування штрафу в розмірі 7% від розміру боргу 2 309 206,07 грн у сумі 161644,42 та нарахування інфляційних втрат за вказані вище періоди на визначену позивачем суму заборгованості - 2 309206,07 грн.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної інстанції про те, що суми переплачених відповідачем грошових коштів не можуть бути зараховані в рахунок оплати послуги наступних розрахункових періодів, оскільки останній не звертався з відповідною заявою до позивача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що переплати вартості послуги, що виникали в зв'язку з коригуванням обсягів послуги, наданої в попередніх періодах, зараховувалися позивачем в оплату вартості послуги звітного розрахункового місяця як на підставі письмової заяви АТ "Вінницяобленерго" про зарахування переплат, так і за відсутності такої заяви.

Крім того про самостійне зарахування ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" переплат в рахунок майбутньої оплати наданих послуг (без відповідних заяв відповідача), свідчать сформовані і виставленні відповідачеві до оплати рахунки-фактури, відповідно до яких сума, що підлягала оплаті, визначалась позивачем як різниця між здійсненими відповідачем платежами поетапної передоплати планової вартості послуги і сумами переплат, що виникали в результаті коригування обсягів послуги, наданої в попередніх періодах.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 3 ЦК України однією з загальних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, займана позиція Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в судовому розгляді справи щодо можливості зарахування переплати в рахунок оплати послуги наступних розрахункових періодів лише за заявою АТ "Вінницяобленерго" суперечить сформованим позивачем рахункам-фактурам, які надавались відповідачу для оплати, що ставить протилежну сторону у невигідне становище та є проявом суперечливої поведінки позивача.

Відповідно до пункту 10.3 договору у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП (Кодексу системи передачі суд).

Однак апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні письмові звернення апелянта до відповідача з приводу заборгованості за спірні періоди в порядку, передбаченому пунктом 10.3 договору, або про надання згоди на зарахування переплат відповідно до абзацу 4 пункту 6.7 договору, що вказує про узгодженість дій сторін щодо можливості зарахування переплати позивачем в рахунок майбутніх платежів як на підставі письмової заяви відповідача про зарахування переплат, так і за відсутності такої заяви.

Водночас судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що дії відповідача з оплати суми вказаної в рахунку-фактурі позивача, а не перерахування коштів, що становлять арифметичну різницю між вартістю послуги згідно з актом приймання-передавання і поетапною передоплатою планової вартості послуги, не є неправомірними і не суперечать договору, оскільки випливають з його умов.

Відповідно до пункту 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді.

Таким чином, зі змісту положень п.6.5 договору вбачається, що акт приймання-передачі послуги засвідчує фактичний обсяг послуги та її вартість, натомість безпосередньо оплата послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків.

З урахуванням вищевикладеного, здійснивши перевірку правильності розрахунків Господарського суду Вінницької області пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, з урахуванням визначених позивачем у позовній заяві періодів їх нарахування та максимального розміру таких нарахувань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставним є нарахування та стягнення з відповідача 24 497,80 грн інфляційних втрат, 84 498,12 грн 3% річних, 361 094,91 грн пені та 174 698,42 грн 7 % штрафу.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 відсутні.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. 233, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 28.09.2021 у справі № 902/262/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 902/262/21 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "26" січня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.