18.01.2022 Справа №607/16382/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження №12020210010001810 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодар, Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, -
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження строком на 60 діб строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Як вбачається із клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий - обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , який 17.08.2020 близько 16 години 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 17.08.2020 близько 16 години 20 хвилин перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , всупереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_3 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої з яких таємно викрав гаманець із грошовими коштами.
Із викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , який 08.09.2020 близько 20 години 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 08 вересня 2020 року, близько 20 години 45 хвилин перебуваючи у будинку АДРЕСА_4 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_5 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої з яких таємно викрав гаманець червоного кольору вартістю 200 (двісті) гривень у якому знаходилися грошові кошти у сумі 100 (сто) гривень, флеш носій (типу USB) чорного кольору, торгівельної марки «Kingston», 16gb вартістю 150 (сто п'ятдесят) гривень та банківська картка «Тас Банку».
Із викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 450 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
Окрім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини проти власності на шлях виправлення не став та скоїв новий умисний корисливий злочин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , який 08 вересня 2020 року близько 15 години, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло без згоди на це законного власника.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 08 вересня 2020 року, близько 15 години перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_6 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої з яких таємно викрав гаманець чорного кольору, вартістю 400 (чотириста) гривень у якому знаходилися грошові кошти у сумі 500 (п'ятсот) гривень, 20 (двадцять доларів), що згідно курсу НБУ становить 540 (п'ятсот сорок) гривень та банківська картка «ПриватБанку».
Із викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1 440 (тисячу чотириста сорок) гривень.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
Окрім того, 08.09.2020 близько 15 години у ОСОБА_4 , який будучи раніше судимий за злочини проти власності, судимість за яких не знята та не погашена, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на викрадення банківської картки банку «ПриватБанку», належної ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_6 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої та викрав банківську карту банку «ПриватБанку» із № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 .
В подальшому ОСОБА_4 із карткою для виплат банку «ПриватБанку» із № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 місце вчинення злочину покинув. Після чого із вище вказаної карточки зняв грошові кошти у сумі 263 (двісті шістдесять три) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України - викрадення офіційного документу.
Окрім того, 08.09.2020 близько 20 години 45 хвилин, у ОСОБА_4 , який будучи раніше судимий за злочини проти власності, судимість за яких не знята та не погашена, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел на викрадення банківської картки банку «ТасБанку», належної ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_4 , в супереч волі законного володільця, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи свої суспільно небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, шляхом відкриття вхідних дверей у приміщення квартири АДРЕСА_5 вказаного будинку, зайшовши в приміщення коридору, де знаходились особисті речі потерпілої та викрав банківську карту банку «Тас Банку» із рахунком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_4 із карткою для виплат банку «Тас Банку» із рахунком НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 місце вчинення злочину покинув. Після чого із вище вказаної карточки зняв грошові кошти у сумі 933 (дев'ятсот тридцять три) гривні.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України - викрадення офіційного документу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в 05.09.2020 року у період часу з 15:30 год. по 16:30 год. у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у під'їзді будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням в житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 15:33 год. по 15:44 год. 05.09.2020 року ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне таємне, незаконне заволодіння чужим майном відчинив двері квартири АДРЕСА_7 проник у вказану квартиру, звідки викрав гаманець сріблястого кольору, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1000 гривень.
Із викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, внаслідок чого спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_10 на загальну суму 1000 гривень
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в житло, вчинена повторно.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до 6 років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв'язків в суспільстві.
Також необхідно врахувати, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, КК України, який відносяться до категорії тяжкого злочину, та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, обвинувачений ОСОБА_4 , може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
2) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , раніше судимий за вчинення корисливих майнових кримінальних правопорушень та маючи знайомства у «кримінальному світі», може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, його протиправна поведінка є систематичною, про що свідчить довідка УІАЗ в Тернопільській області про судимість, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Відтак, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки. А тому перебуваючи в подальшому на волі продовжує свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, що може продовжувати вчиняти й інші кримінальні правопорушення.
4) перешкоджати кримінальному провадженню, тобто може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду (п. 4 ч.1 ст.177 КПК України).
Також особливого значення має тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, те що вони відносяться до тяжких злочинів.
Окрім того, інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, що відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи обвинуваченого ОСОБА_4 .
Враховуючи перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків, тому просить клопотання задовольнити.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про зміну раніше застосованого до нього запобіжного заходу.
Вказав, що обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, є необґрунтованим. Просить врахувати відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, те, що він тривалий час тримається під вартою, та незадовільний стан здоров'я. Просить змінити раніше застосований до нього запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав з підстав, що у ньому викладені, просить задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Вказав, що зазначені ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, обвинувачення ОСОБА_4 є необґрунтованим та подальше тримання обвинуваченого під вартою є невиправданим. Просить врахувати особу обвинуваченого, його стан здоров'я та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вважає, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень є безпідставними, просить врахувати його незадовільний стан здоров'я та тривалий строк перебування під вартою і змінити йому запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Дослідивши клопотання прокурора та обвинуваченого, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Доводи обвинуваченого про те, що клопотання не відповідає вимогам КПК України, спростовуються змістом цього клопотання, наведеним вище, та судом оцінюються критично.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він не має зареєстрованого місця проживання, проживає у АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, раніше судимий.
На думку суду, обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який є раніше неодноразово судимим, сімейного стану, соціальних зв'язків обвинуваченого, характеру вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, суд вважає, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд відзначає, що згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.02.2021 року по справі №607/17662/20 у цьому кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_4 є раніше неодноразово судимим за вчинення, у тому числі, тяжких злочинів проти власності, ніде не працює, його низький рівень соціальних зв'язків, що на даний час обвинувачується, після попередньої зміни судом в процесі судового розгляду у квітні 2020 року запобіжного заходу із тримання під вартою на менш суворий у іншому кримінальному провадженні, у вчиненні 2 кримінальних проступків та 2 тяжких злочинів проти власності, де за санкцією останніх передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, при тому, що у провадженні суду є ще 5 кримінальних проваджень, у тому числі 4 з яких надійшли до суду після вищевказаної зміни запобіжного заходу даному обвинуваченому, де ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наведене свідчить про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та те, що вказані обставини згідно ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
З вищевикладених підстав, суд критично оцінює доводи обвинуваченого та його захисника, у яких вони посилаються на наявність підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
При цьому, щодо посилань обвинуваченого про незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відзначає наступне.
Суду не було надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 за станом його здоров'я.
Водночас, враховуючи доводи ОСОБА_4 у судовому засіданні, відомості про стан здоров'я ОСОБА_4 , які містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема у витязі із амбулаторної карти хворого №192/20 від 15.07.2021 року №929/ЧН-21, слід зобов'язати Державну установу "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) надати суду відомості про те, чи може ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров'я перебувати під вартою, та відомості про стан здоров'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.12.2021 року по даний час.
З огляду на вищевикладені встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , тому слід задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.
Також, враховуючи, що у судове засідання не з'явилась потерпіла ОСОБА_7 , підготовче засідання у кримінальному провадженні слід відкласти.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити до 00 год. 00 хв. 16 березня 2022 року.
Встановити строк дії ухвали у частині продовження строку тримання під вартою - до 00 год. 00 хв. 16 березня 2022 року.
Зобов'язати Державну установу "Чортківська установа виконання покарань (№ 26) надати суду відомості про те, чи може ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров'я перебувати під вартою, та відомості про стан здоров'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.12.2021 року по даний час.
Судове засідання відкласти до 26.01.2022 року 11 год. 45хв.
Копію ухвали направити обвинуваченому, вручити його захиснику та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду у частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1