Провадження № 3/229/268/2022
ЄУН 229/278/22
іменем України
27 січня 2022 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Рагозіної С.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліції № 1 Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Перькова, громадянки України, яка зареєстрована як ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу серії ВАВ № 417076 від 04 січня 2022 року ОСОБА_1 04 січня 2022 року о 10:30 год., за адресою: м. Дружківка, вул. К.Маркса, 42, в магазині «Строитель» ФОП « ОСОБА_2 » не забезпечила магазин урною для використнаних засобів індивідуального захисту, чим порушила постанову КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 п. 2-2 пп. 9 та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП виражається в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За своєю юридичною конструкцією диспозиція частини 1 статті 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед обов'язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно-правового акту, який покладає на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності певні обов'язки щодо дотримання правил карантину, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм і яких така особа не дотрималася, порушивши таким чином законодавчі приписи.
Так, в протоколі, в графі «склад адміністративного правопорушення» посадовою особою, яка склала протокол зазначено, що ОСОБА_1 порушила постанову КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236, п.2-2 пп. 9.
Відповідно до пп. 9 п. 2-2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Суд звертає увагу, що протокол та додані до нього матеріали не містять належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, а саме фото-, відеодокази, свідки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 177/525/17 від 08.07.2020 відхилив доводи скаржника (Управління патрульної поліції в м.Кривому Розі Департаменту патрульної поліції) про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем (правопорушником) не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведенністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 44-3, 247, 251 КпАП України, суд
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: С.О. Рагозіна