Справа № 523/22086/21
Номер провадження 3/523/240/22
"18" січня 2022 р.
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП,
19.11.2021р поліцейським Музика А.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 907358, згідно якого 19.11.2021 року близько 12:16год гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме виражалася нецензурною лайкою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, пояснила, що ОСОБА_2 був ініціатором сварки. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про те, що остання 19.11.2021 року близько 12:16год гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме виражалася нецензурною лайкою.
Зі змісту відібраного у ОСОБА_1 пояснення, остання не підтвердила викладені ОСОБА_2 в заяві обставини, зазначила, що саме ОСОБА_2 був ініціатором сварки, насильство заперечила.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 173-2 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства поліцейські надали протокол про адміністративне правопорушення ВАБ №907358 від 19.11.2021р у відношенні ОСОБА_1 , пояснення потерпілого ОСОБА_2 , однак дані докази в своїй сукупності не встановлюють наявність у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданих під-час складання протоколу та в судовому засіданні, встановлено, що вони являються подружжям та взаємовиключно описують ті чи інші обставини свого спілкування, відповідно, кожен не визнає сказане та вчинене іншим.
В сукупності ці обставини породжують в судді сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 та наявності в її діях складу правопорушення.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, взаємовиключність та суперечливість однин одному пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того, чи взагалі вчиняла ОСОБА_1 вказані в протоколі дії, суд доходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247,284 КУпАП, суд
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Далеко