Провадження №3/748/81/22
Єдиний унікальний № 748/7/22
27 січня 2022 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої -судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Оніщенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 3671009 від 17.12.2021 року, 16 грудня 2021 року о 16.00 год було встановлено, що ОСОБА_1 за адресою в АДРЕСА_2 не створює належні умови для проживання та не виконує належним чином умови по догляду та піклуванню відносно дядька ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство економічного характеру та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судове засідання також викликався потерпілий, який не з'явився.
Суд вирішив можливим провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з'явились, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною 1 ст. 173 2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що економічне насильство це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Водночас, в тексті протоколу серії АПР18 № 371009 відсутні вказівки на те, в чому полягає економічне насильство зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до його дядька ОСОБА_2 .. Відсутні в матеріалах будь-які документи, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також обов'язок останнього піклуватись про ОСОБА_2 .. Разом з тим, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що економічним насильством він вважає бездіяльність ОСОБА_1 у побуті, те, що останній не допомагає по господарству, не займається прибиранням, присутні проблеми з харчуванням та водою, що не підпадає під визначення економічного насильства, як визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 дій, що можуть вважатись економічним насильством, тому справа підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки економічного насильства в сім'ї.
Відповідно ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши особу, що притягаються до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, керуючись ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Майборода