Справа № 686/26666/21
Провадження № 3/686/23/22
24 січня 2022 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Антонюк О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника-адвоката - Тарадай О.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , ливарника ДП «Новатор»,
за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 384842 від 02.11.2021 р. ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона ухилилась від виконання передбачених ч. 3 ст. 150 СК України щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання в період часу з вересня по 18.10.2021р. пропустила 150 годин навчальних занять без поважної причини у Хмельницькому торговельно-економічному коледжі КНТЕУ.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення передбачене ст.184 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнала, пояснивши, що донька пропускала навчання, оскільки їй не подобалось навчатися в даному навчальному закладі, на даний час донька навчається в 11 класі Хмельницького ліцею №15 імені О.Співачука.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність в діях останньої складу інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП відповідальність осіб настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Основною й обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу правопорушення є вина. Принцип, відповідно до якого відповідальність можлива лише при наявності вини, сформульований у Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітніх дітей.
Судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено наявність вини в діях ОСОБА_1 , що полягала б в її ухиленні від виконання батьківських обов'язків, щодо виховання та розвитку дитини передбачених ст. 150 СК України, а тому відсутня суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Оцінивши надані в цій справі докази, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що відповідно до ч.1ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст.247, ст. 283, 284 КУпАП України,-
постановив:
Закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення через Хмельницький міськрайонний суд до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: