Справа №766/2299/17
н/п 1-кп/766/39/22
про закриття кримінального провадження
25.01.2022 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурорів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017230040000246 від 13.01.2017 (об'єднаного з кримінальними провадженнями під №12018230020001113 від 07.05.2018, №12021232020000439 від 24.05.2021) про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_6 07.05.2018 близько 00:20 години, перебуваючи на території двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в ході раптово виниклого конфлікту, шляхом нанесення удару предметом схожим па держак в область підборіддя ОСОБА_8 , який сидів на лавці, спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Під час судового засідання захисником ОСОБА_7 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вважав за можливе закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши обізнаність обвинуваченого щодо наслідків закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в наведеній частині обвинувачення визнав повністю, дав показання про те, що 07.05.2018, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_1 дійсно наніс один удар палицею по облицюю потерпілого, що і стало причиною о триманих останнім тілесних ушкоджень. Клопотання захисника підтримав, усвідомлюючи наслідки застосування щодо нього вказаної норми.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, зазначивши, що перешкод для застосування ст. 49 КК України щодо нього не вбачається. Потерпілий наполягав на вирішенні заявленого ним цивільного позову.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків, оскільки за його вчинення найбільш суворе покарання передбачено у виді обмеження волі строком до двох років.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 р. справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Під час вирішення питання про закриття кримінального провадження суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який хоча станом на дату розгляду клопотання і є особою обвинуваченою у вчиненні інших кримінальних правопорушень, проте в період з 07.05.2018 по 07.05.2021 нового кримінального правопорушення не вчинив, про що свідчить надана суду Довідка від 30.06.2021 №1861/9/01/4-2021, від слідства або суду за цей період не ухилявся.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заявлене захисником обвинуваченого клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки жодних обмежень з огляду на викладене, визначених діючим Кримінальним процесуальним кодексом України або Кримінальним кодексом України, не вбачається, а з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушень на дату розгляду клопотання обвинуваченого минуло три роки.
Крім того, вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Отже, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 справа №598/1781/17, постанова Верховного Суду від 02.12.2021 справа №449/1689/19).
Таким чином на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.
Крім того, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, з огляду на подання цивільного позову потерпілим ОСОБА_8 , вирішенню підлягає питання і щодо нього.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв?язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв?язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє права на звернення з відповідними вимогами до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 124, 284-288, 350, 369, 372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018230020001113 від 07.05.2018.
* Позовну заяву ОСОБА_8 - залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
* Стягнути з ОСОБА_6 витрати на залучення експерта в розмірі 110 (ста десяти) гривень 70 (сімдесяти) копійок.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, може бути оскаржена одночасно з оскарженням судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 392 КПК України до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: ОСОБА_1