Справа № 766/974/21
н/п 2/766/852/22
18 січня 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Романенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні заяву відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову за цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводін Микола Микитович про визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу,
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводін Микола Микитович про визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу.
Ухвалою суду 22.02.2021 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 26.03.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводін Микола Микитович про визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01.07.2021 року скасовано ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2021 року та постановлено нове судове рішення, яким забезпечено позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
04.01.2022 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зустрічне забезпечення, в якій просить застосувати заходи зустрічного забезпечення, шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду суму у розмірі 1131674,50 гривень. Надати позивачу строк не більше десяти календарних днів з дня винесення ухвали про зустрічне забезпечення для внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.
Заява мотивована тим, що згідно відомостей Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте ця реєстрація не є реєстрацією у встановленому законом порядку в розумінні ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», оскільки позивач фактично не проживає за цією адресою, оскільки її право власності на цю квартиру фактично припинилося 26.12.2019 року у зв'язку зі зверненням стягнення АТ «Альфа-Банк» на цю квартиру у приблизно у січні 2021 року вона звільнила цю квартиру. Позивачка оскаржує дії АТ «Альфа-Банк» у судовому порядку. Таким чином, позивач не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування), оскільки після виселення з квартири АДРЕСА_3 не знялася з реєстрації та не здійснила реєстрацію за своїм фактичним місцем проживання (перебування), а ця реєстрація має формальний характер. Таким чином, це є підставою для застосування зустрічного забезпечення позову. Крім цього, спірна квартира була єдиною власністю позивачки та іншого нерухомого майна у позивачки немає. Також в провадженні суду перебувають три цивільні справи про стягнення з ОСОБА_2 боргу, що підтверджує незадовільний майновий та фінансовий її стан. Крім цього, позивачка має невиконані прострочені зобов'язання, що в цілому може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпечення позову. Щодо ймовірних збитків відповідача, їх можна з'ясувати лише при розгляді позову про відшкодування збитків, спричинених забезпеченням позову, в якому будуть досліджуватися аргументи та докази, надані стороною позивача. Відповідач був обмежений у праві власності - вільно розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, тим більше на сторону відповідача не покладено обов'язку обґрунтовування наявність збитків. Відповідач намагався здати спірну квартиру в оренду, але через наявність арешту потенційні орендарі відмовляються від її оренди, таким чином збитки відповідача у вигляді упущеної вигоди становлять 180000 гривень, виходячи з середнього розміру орендної плати аналогічних квартир - 5000 гривень на місяць та приблизного строку розгляду справи усіма інстанціями - 36 місяців (5000 грн. х 36 міс.). Крім того, відповідач не може здати в оренду чи продати спірну квартиру та вимушений нести збитки у зв'язку з її утриманням, а саме по сплаті комунальних послуг, які за 36 місяців складуть приблизно 70000,00 гривень. Разом з цим, податок на нерухомість складе приблизно 3490,50 гривень, збитки у зв'язку з втратою квартирою свого стану та зменшенням ринкової вартості відповідач оцінює у 280000,00 гривень, а також відповідач має невиконане зобов'язання за договором позики від 10.03.2021 року у сумі 277400 гривень, за умовами якого також має сплачувати відсотки, а її дострокове погашення було б можливим шляхом продажу спірної квартири. Загальна сума по сплаті відсотків за користування позикою за 36 місяців становитиме 597184,00 гривень. Таким чином, приблизна сума збитків відповідача, спричинених забезпеченням позову складає 1131674,50 гривень (180000 грн. + 70000 грн. + 3490,50 грн. + 280000 грн. + 598184 грн.).
Заяву передано судді Майдан С.І. 17.01.2022 року.
Згідно ч.6 ст.154 ЦПК України якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Суд, вивчивши матеріали клопотання та цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.154 ЦПК України:
1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
3. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
4. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
5. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
6. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
7. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
8. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
9. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
10. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
11. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 26.03.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводін Микола Микитович про визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01.07.2021 року скасовано ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2021 року та постановлено нове судове рішення, яким забезпечено позов шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом спору в справі є визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу.
При постановленні судом ухвали про забезпечення позову, суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативи суду.
Ухвалою суду від 07.10.2021 року витребувано докази: у Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформацію чи була вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; у Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Херсонській області відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформацію чи була вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; у Державної Фіскальної Служби України відомості про суми виплачених, нарахованих доходів та утриманих податків за останні три роки, щодо майнового стану в цілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 , згідно наявних відомостей; у Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відомості про суми виплачених, нарахованих доходів та утриманих податків за останні три роки, щодо майнового стану в цілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 , згідно наявних відомостей.
З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 25.01.1997 року, що підтверджується листом Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради на виконання ухвали суду про витребування доказів, вважати, що це не є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації проживання позивача у суду не має.
ДПС України ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на виконання ухвали суду про витребування доказів надала відомості, згідно яких ФОП ОСОБА_2 за останні три роки податкова звітність не надавалась, а також в другому кварталі 2019 року ОСОБА_2 отримала від АТ «Укрсоцбанк» 326694,53 гривень - додаткове благо та 81949,74 гривень - дохід у вигляді боргу; в третьому кварталі 2019 року від АТ «Банк Форвард» вона отримала 77,94 гривень - дохід у вигляді боргу та в 4 кварталі 2020 року - від АТ «Банк Форвард» вона отримала 6,00 гривень - дохід у вигляді боргу.
Інші витребувані судом докази на виконання ухвали суду від 07.10.2021 року до суду не надходили.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Щодо ймовірних збитків, спричинених забезпеченням позову, відповідачем зазначено вільне розпоряджання своїм майном на свій розсуд, що полягає у неможливості продати квартиру та погасити власний наявних борг, не можливість здати квартиру в оренду, необхідність нести комунальні послуги за спірну квартиру протягом 36 місяців, протягом якого на думку відповідача дана справа буде розглядатися всіма інстанціями та сплату податку на нерухомість, що в загальній сумі склало 1131674,50 гривень.
Разом з тим, відповідачем належним чином не обґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову не свідчить про те, що майновий стан позивача чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Суд звертає увагу відповідача, що накладення арешту на майно не є перешкодою у передачі майна в оренду, а зазначений стороною відповідача строк розгляду справи є ймовірним та нічим не підтверджений.
Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, заявником не надано належних доказів наявності підстав, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про застосування зустрічного забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.154, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову за цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводін Микола Микитович про визнання удаваним (недійсним) договору купівлі-продажу залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: С.І.Майдан