25.01.2022
Справа № 664/3455/18
Провадження № 2/664/66/22
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року Цюрупинський районний суд
Херсонської областi
в складі: судді Яценка О.М.,
секретар судового засідання Брустман О.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, в якому зазначено, що 26.07.1997 року вона з відповідачем ОСОБА_2 зареєструвала шлюб, який рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16.11.2015 року було розірвано. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 28.06.2018 року в порядку поділу майна подружжя між ними було поділено житлові будинки з господарськими та побутовими будинками та спорудами, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , а також транспортні засоби. Під час шлюбу відповідачу на безоплатній основі була передана земельна ділянка за вищевказаною адресою, яка оформлена на ім'я відповідача на підставі державного акту на право власності на землю від 25.01.2000 року. Тому просить поділити спільне майно подружжя, а саме земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, від представника надійшло клопотання про проведення розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань від нього до суду не надходило.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, від нього надходили клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку із зайнятістю в інших процесах як представника, проте доказів до суд надано не було, через хворобу та через несприятливі погодні умови.
За змістом ст.ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Пунктом 2 частини 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Пунктом 2 частини 3 статті 223 ЦПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Частиною 4 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з повторною неявкою відповідача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
В зв'язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 26.07.1997 року між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16.11.2015 року було розірвано. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 28.06.2018 року, яка Постановою Верховного Суду України від 11.06.2020 року була залишена без змін, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було поділено та визнано за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Nissan Juke», 2013 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_1 »; за ОСОБА_2 визнано право власності на: Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на Ѕ частину житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки «ГАЗ 33021», 2010 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_2 ». Під час шлюбу відповідачу на безоплатній основі була передана земельна ділянка розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку, та 0,45 га - для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-ХС № 036796, виданого 25.01.2000 року на ім'я ОСОБА_2 ..
За правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Враховуючи те, що земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га, було придбано сторонами під час перебування у шлюбі, право власності оформлене на відповідача ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право власності на землю від 25.01.2000 року, позивач ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, тому суд приходить висновку, що вказана земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.
Крім того, суд виходить із того, що частки сторін є рівними, підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України відсутні, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 10, 43, 44, 131, 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 60, 63, 70 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, суд
Позовнi вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розділити спільне майно подружжя, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,70 га.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.М. Яценко