Справа №461/7959/21
24 січня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»
(79007, м. Львів, проспект Свободи, 39)
до
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_8 ,
( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості,
встановив:
Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11807 гривень 83 копійки та суму понесених позивачем витрат на оплату судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликаються на те, що квартира АДРЕСА_2 , перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Айсберг», яке було створено відповідно до ухвали Львівської міської ради. Основним завданням діяльності ЛКП визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 зареєстровані у вищевказаній квартирі, однак вони за період з 01.01.2013 року по 01.09.2021 року не сплачували витрати за утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим, станом на 01.09.2021 року виникла заборгованість у розмірі 11807 гривень 83 копійки. З огляду на наведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2021 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11.11.2021 року в судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали відзив на позовну заяву, у якому просили суд відмовити в задоволенні заявлених щодо них позовних вимог. Судові витрати покласти на позивача.
22.11.2021 року від відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на адресу суду надійшло клопотання про приєднання доказів з додатками та відзив на позовну заяву, у якому вони просили суд відмовити в задоволенні заявлених щодо них позовних вимог.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08.12.2021 року вищезазначене клопотання та відзив повернуто заявникам без розгляду з підстав недотримання процесуальних положень щодо подачі відповідних документів до суду.
Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_7 та представник відповідача - адвокат Чубик Б.Г., в судовому засіданні позовні вимоги заявлені до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції.
Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідачі неодноразово не з'являлися в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідачів котрі не з'явилися в судове засідання, є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги
При ухваленні рішення суд має з'ясовувати яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої Відділом житлового господарства ЛМКП «Айсберг», яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг.
Обов'язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території мешканця ОСОБА_8 , особовий рахунок № НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 року по 01.09.2021 рік наявна заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 11807 гривень 83 копійок.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву відповідає визначений п.4 ч.2 ст.7 Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Балансоутримувачем даного будинку і виконавцем послуг є ЛКП «Айсберг», який несе витрати з утримання будинку і прибудинкової території, надає послуги його мешканцям, у тому числі і відповідачам, а тому останні повинні сплачувати житлово-комунальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведеним положенням Закону спростовуються твердження відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про те, що заборгованість повинна стягуватися лише з співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які не несуть жодних витрат по сплаті наданих послуг. В свою чергу, наведені положень доводять право позивача звертатися до відповідачів з вимогою про солідарне стягнення заборгованості.
Разом з тим, оцінюючи доводи відповідача щодо того, що заборгованість слід стягнути лише з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , суд відзначає наступне.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги, регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Зазначене відповідає правовому висновку наведеному у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Судом не ставиться під сумнів факт часткової оплати наданих послуг відповідачами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , який підтверджений копіями відповідних квитанції. Разом з тим, наведений факт не спростовує солідарного обов'язку усіх відповідачів по сплаті за отримані житло-комунальні послуги встановлений Законом.
Жоден з відповідачів у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачами надано не було.
Ураховуючи те, що відповідачі належним чином та в повному обсязі не виконували своїх обов'язків щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг утворилась заборгованість у визначеному на підставі відповідного розрахунку позивачем розмірі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідачів перед позивачем за надані житлово-комунальні послуги є підставною та обґрунтованою, а обов'язок відповідачів оплачувати дані послуги випливає з вимог Закону.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст. 509 ЦК України).
Як наведено вище, згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового провадження.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 гривень 00 копійок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (79007, м. Львів, проспект Свободи, 39) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості ? задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (79007, м. Львів, проспект Свободи, 39) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11807 гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (79007, м. Львів, проспект Свободи, 39) суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі по 378 гривень 33 копійки, з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 січня 2022 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.