№ 336/6126/21
пр..№ 2/336/604/2022
11 січня 2022 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Павловцева В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району) про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району) про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, -
Позивач 30.07.2020 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що він з ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 05.04.2008 р. В шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У серпні 2020 р. подружжя припинило вести спільне господарство та стали мешкати окремо.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.03.2021 р. шлюб між сторонами розрівано.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.04.2021 р. з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісяця.
Після розірвання шлюбу, будь-яких спорів з приводу місця проживання дітей не виникало, адже за домовленістю діти залишилися проживати разом з матір'ю.
Проте, з часу припинення подружніх стосунків, відповідач стала чинити перешкоди позивачу у спілкуванні та побаченнях з дітьми, у зв'язку з чим, у відповідності до ст.158 СК України, позивач звернувся до районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району, як органу опіки та піклування, із відповідною заявою щодо визначення йому способу участі у вихованні та спілкуванні із малолітніми дітьми.
Розпорядженням голови районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району № 261р від 23.04.2021 р., враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації ЗМР по Шевченківському району, було визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наступним чином: за попередньою домовленістю сторін, враховуючи стан дітей, кожного тижня місяця - понеділок, середа, п'ятниця протягом двох годин та кожного тижня місяця у суботу з 11.00 год. до 17.00 год. з правом відвідування дитячих розважальних закладів, без присутності матері дітей ОСОБА_2 , та без присутності третіх осіб.
Не зважаючи на наявність вказаного розпорядження, відповідач продовжує чинити йому перешкоди у спілкуванні із дітьми, які створюються нею штучно, у зв'язку із чим позивач звертався до органів Національної поліції за телефоном 102.
Посилаючись на ст.ст.141, 151-153, 157 СК України, ОСОБА_1 просить зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 , наступним чином: визначити йому днями побачень для особистого спілкування із дітьми кожного тижня місяця у середу протягом двох годин та кожного тижня місяця у суботу з 11.00 год. до 18.00 год., як за місцем проживання батька ОСОБА_1 , так і з правом відвідування дитячих розважальних закладів, без присутності матері дітей ОСОБА_2 .
Ухвалою від 09.08.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2021 р.
14.09.2021 р. ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить визначити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 за наступним графіком: а саме 1-й та 3-й тиждень місяця у навчальний час та 1-й та 3-й тиждень кожного місяця у період літнього часу без третіх осіб, окрім особи, яка зараз проживає з батьком однією сім'єю (в цивільному шлюбі), стягнути з відповідача судові витрати.
В обгрунтування позову зазначила, що вона працює інженером в конструкторському бюро «Прогрес» з графіком роботи 8.00 год. до 17.00 год. ОСОБА_1 є приватним підприємцем і його основною діяльністю є надання майна в оренду, відповідач має автомобіль. Діти навчаються в навчальному закладі та відвідують спортивні заклади на території Шевченківського району м.Запоріжжя. Діти люблять та поважають батька, бажають проводити з ним багато часу, також вони мають бажання щоб він відвозив їх до шкоди, на дитячі гуртки, відвідував розважальні заклади.
Крім того, ОСОБА_2 вважає, що батько повинен більше приділяти більше уваги своїм малолітнім дітям, сприяти їх моральному та фізичному розвитку з метою виховання, формування стійкого психологічного стану, адаптації до суспільства.
ОСОБА_5 зверталась з відповідною заявою до служби у справах дітей Шевченківського району м.Запоріжжя, де батьку було встановлено певний графік побачень.
15.09.2021 р. відкладено підготовче судове засідання на 29.10.2021 р. за клопотанням позивача на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.
29.10.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд на 22.12.2021 р., прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2
22.12.2021 р. розгляд справи відкладено на 11.01.2022 р. на підставі ч.2 ст.240 ЦПК України.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали первісний позов, просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.62-63), просили відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Відповідач в судовому засіданні просила задовольнити зустрічний позов з підстав, що наведені в ньому та додаткових письмових поясненнях (а.с.57-59).
Представник третьої особи - районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, пояснень по суті спору не подавав, суду надано відповідні висновки щодо способу участі батька у вихованні дітей.
Суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача, приймаючи до уваги позицію третьої особи, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28, 29)..
Після розірвання шлюбу діти залишилась проживати разом з матір'ю.
Вказані обставини не заперечується сторонами.
На даний час між сторонами виник спір щодо участі позивача, як батька малолітніх дітей, у вихованні та спілкуванні з ними.
Розпорядженням голови районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району № 261р від 23.04.2021 р., враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації ЗМР по Шевченківському району, було визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наступним чином: за попередньою домовленістю сторін, враховуючи стан дітей, кожного тижня місяця - понеділок, середа, п'ятниця протягом двох годин та кожного тижня місяця у суботу з 11.00 год. до 17.00 год. з правом відвідування дитячих розважальних закладів, без присутності матері дітей ОСОБА_2 , та без присутності третіх осіб (а.с.6).
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Ст.ст.11, 15 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною і в її вихованні, інший із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Суд констатує право звернення відповідача за захистом його порушеного права.
Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Частиною 1 ст.18 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Судом встановлено, що позивач, який є батьком дітей, піклується та любить їх, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дітьми, має належні житлові умови.
При вирішенні питання про періодичність побачень батька з дітьми, можливість спільного відпочинку, відвідування розважальних закладів, суд враховує, що відповідач фактично не заперечує проти такої участі у спілкуванні та вихованні дітей, а навпаки шляхом звернення до суду з зустрічним позовом просить збільшити обсяг участі батька в житті дітей, і встановлює графік зустрічей, який не порушує режиму дня, не відриває від нормального, звичайного для дітей середовища та не заважає їх нормальному існуванню.
Графік побачень дітей з батьком, який встановлюється судом, є наближеним до того, який запропонований районною адміністрацією ЗМР по Шевченківському району у розпорядженні № 261р від 23.04.2021 р.
З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з наступного.
За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч.2 ст.193 ЦПК України).
В п.13 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання.
ОСОБА_2 звернувшись до суду з зустрічним позовом про визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми, фактично просить збільшити години спілкування батька з дітьми та покласти на нього додаткові обов'язки, а також усунути невизначену особу, яка проживає з відповідачем, від спілкування з малолітніми.
Аналізуючи наведені вище положення діючого законодавства у сукупності з наданими ОСОБА_2 доказами в їх обґрутнтування, суд дійшов висновку, що права позивача за зустрічним позовом не можуть бути захищені у обраний нею спосіб, а тому відмовляє у задоволенні зустрічної позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району) про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми - задовольнити.
Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши наступний порядок побачень:
кожного тижня місяця у середу протягом двох годин та кожного тижня місяця у суботу з 11.00 год. до 18.00 год., як за місцем проживання батька ОСОБА_1 , так і з правом відвідування дитячих розважальних закладів без присутності матері ОСОБА_2 з врахуванням стану здоров'я дітей та їх навчального графіку.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району) про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Дмитрюк