Справа № 336/3813/17
Провадження № 2/336/564/2022/2021
18.01.2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко О.А. ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що даний позов не може бути прийнятий до провадження та підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
За текстом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати право власності за договором купівлі - продажу на кв. АДРЕСА_1 дійним. Тобто заявляє вимогу майнового характеру, в порушення вимог ст. 4 ст. 177 ЦПК України не додаючи документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Між тим, в позовній заяві не вказано ціну позову (орієнтовну ціну позову) та не надано документів на підтвердження дійсної вартості майна, про право власності на яке ним заявлено позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Згідно п. п. 3, п. 1, ч. 2, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, оскільки ціна позову не вказана позивачем, тож, виходячи з вимог ст. 176 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд попередньо визначає розмір судового збору за вимогу майнового характеру, який належить сплатити позивачу, в один прожитковий мінімум для працездатних осіб, що складає 2270,00 грн.
Вказаний судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Код Банку МФО: 899998, Назва банку: Казначейство України, Рахунок отримувача (IBAN): UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
До зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 подав клопотання, відповідно до якого він просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із тим, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір.
Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує, зокрема, компенсаційну і превентивну функцію, які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії, а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що “характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено і в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду”.
Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).
Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору.
Законодавством України зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.
Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, тобто, під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про відсутність доходу тощо, які належним чином підтверджують, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Аналізуючи наведене, суддя дійшов до висновку, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з цим, заявник не надає доказів про неможливість сплати судового збору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпаний перелік осіб які звільнені від сплати судового збору, позивач до кола яких не входить.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.1 постанови від 17.10.2014 р.» Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ.
Враховуючи, що заявник не звільнений від сплати судового збору, підстави для його звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у суду відсутні, для задоволення клопотання передбачених законом підстав не вбачається.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В даному випадку зустрічна позовна заява подана з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу дійсним у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Нароха Ольга Василівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху для виправлення недоліків.
Надати позивачу для усунення недоліків строк в 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку, якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Савеленко