Провадження №3/337/70/2022
ЄУН № 337/63/22
27 січня 2022 року, суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 597 від 31.12.2021 року, який надійшов 11.01.2022 року з ГУ ДПС у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка є фізичною особою-підприємцем , адреса: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАП,
Роз'яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України,суддя, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 597 від 31.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАП , складений головним державним інспектором Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області, при проведені камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 , встановлено , що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб , і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2021 року, про що головним державним Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області було складено відповідний Акт № 11602/08-01-24-06/2650700202 від 26.11.2021 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила обставини на підставі яких відносно неї було складно протокол про адміністративне правопорушення, визнала себе винуватою та просила призначити стягнення у вигляді штрафу, але не в максимальному розмірі.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної
постанови, а також виявлення причин та ум, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення № 597 від 31.12.2021 року, копією Акту № 11602/08-01-24-06/2650700202 від 26.11.2021 року, складеним головним державним інспектором Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області та поясненнями ОСОБА_1 під час судового розгляду.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані суддею за ч.1 ст.163-4 КУпАП, як порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи.
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Санкцією ч.1 статті 163-4 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, суддя вважає ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 24,25, 29, 40-1, 33, 163-4 ч.1 , 221, 283, 287-294 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 34(тридцять чотири) гривні 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/21081100, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997,Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету:21081100
У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійний розмір штрафу, тобто 68,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі - 496,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя
27.01.2022