Справа № 333/7056/21
Провадження № 1-кп/333/269/22
Іменем України
27 січня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Запоріжжі, українки, громадянки України, освіта вища, незаміжньої, працює реалізатором на ринку, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, -
Відповідно до пункту Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII зі змінами від 17.05.2018 року (далі Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно пункту 3 Положення, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, по затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Приміткою до ст. 358 КК України встановлено, що під офіційним документом у ст. ст. 357, 358, 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища, або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Таким чином, паспорт громадянина України підпадає під ознаки примітки до ст. 358 КК України і є офіційним документом.
29.04.2021 року, приблизно о 14 годин 50 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, перебуваючи у відділенні «Центру обслуговування клієнтів банку №492 у м. Запоріжжя», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 12 (далі Відділення АТ «Акцент-Банк»), будучи обізнаною, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України і є дійсним для укладання цивільно-правових угод та здійснення банківських операцій, достовірно знаючи, що до паспорту громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені завідомо неправдиві відомості в частині зміни фотокартки особи, на ім'я якої виданий документ, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, надала співробітнику Відділення АТ «Акцент-Банк» зазначений паспорт громадянина України, як документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України для укладення договору №JAMABWFC10073809179 від 29.04.2021 року, на відкриття розрахункового рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , з кредитним лімітом 5 000 грн.
Згідно висновку судової технічної експертизи документу за №CE-19/108-21/5516-ДД від 17.05.2021 року Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, паспорт громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , відповідає зразкам бланків паспортів громадянина України, які знаходяться у офіційному обігу на території України. Водночас, у наданому на дослідження бланку паспорта громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 мало місце зміни первинного змісту, саме: переклейка фотокартки на сторінці №1.
Таким чином, ОСОБА_5 використала завідомо підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану інформацію, яка підтверджує громадянство України та посвідчує особу власника, який видається повноважним (компетентним) органом, тобто документ, який відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом.
Крім того, 29.04.2021 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи у відділенні «Центру обслуговування клієнтів банку № 492 м. Запоріжжя», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд.12 (далі Відділення АТ «Акцент-Банк»), будучи обізнаною, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України і є дійсним для укладання цивільно-правових угод та здійснення банківських операцій, достовірно знаючи, що до паспорту громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені завідомо неправдиві відомості в частині зміни фотокартки особи, на ім'я якої виданий документ, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, надала співробітнику Відділення ТОВ «Акцент-Банк» зазначений паспорт громадянина України, як документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України при відкритті кредитного рахунку.
Продовжуючи свої злочинні дії, увівши в оману співробітника Відділення АТ «Акцент-Банк», який був упевнений, що складає документи на відкриття кредитного рахунку з особою, паспорт громадянина України якої було надано, ОСОБА_8 посвідчила своїм підписом договір №JAMABWFC10073809179 від 29.04.2021 року з додатками до нього, тим самим відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , з кредитним лiмiтом на загальну суму 5 000 грн.
Отримавши доступ до розрахункового рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , продовжуючи злочинні дії, направлені на заволодіння майном потерпілого АТ «Акцент-Банк» шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 29.04.2021 року заволоділа грошовими коштами АТ «Акцент-Банк» на загальну суму 5 000 грн., завдавши останньому матеріальної шкоди на зазначену суму.
Також, відповідно до пункту Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII зі змінами від 17.05.2018 року (далі Положення), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно пункту 3 Положення, бланки паспортів виготовляються вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, по затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Приміткою до ст. 358 КК України встановлено, що під офіційним документом у ст. ст. 357, 358, 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища, або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форм власності та організаційно-правової форм, також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Таким чином, паспорт громадянина України підпадає під ознаки примітки до ст. 358 КК України і є офіційним документом.
29.04.2021 року, приблизно о 16-00 год., ОСОБА_5 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, перебуваючи у відділенні АТ КБ «Приватбанк», будучи обізнаною, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України і є дійсним для укладання цивільно-правових угод та здійснення банківських операцій, достовірно знаючи, що до паспорту громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені завідомо неправдиві відомості в частині зміни фотокартки особи, на ім'я якої виданий документ, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, надала співробітнику відділення АТ КБ «Приватбанк» зазначений паспорт громадянина України, як документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України з метою укладання договору на відкриття розрахункового рахунку на ім'я ОСОБА_7 , з кредитним лімітом 20 000 грн.
Згідно висновку судової технічної експертизи документу за №CE-19/108-21/5516-ДД від 17.05.2021 року Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, паспорт громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , відповідає зразкам бланків паспортів громадянина України, які знаходяться у офіційному обігу на території України. Водночас, у наданому на дослідження бланку паспорта громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 мало місце зміни первинного змісту, саме: переклейка фотокартки на сторінці №1.
Таким чином, ОСОБА_5 використала завідомо підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану інформацію, яка підтверджує громадянство України та посвідчує особу власника, який видається повноважним (компетентним) органом, тобто документ, який відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом.
Крім того, 29.04.2021 року, приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи у відділення АТ КБ «Приватбанк», будучи обізнаною, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України і є дійсним для укладання цивільно-правових угод та здійснення банківських операцій, достовірно знаючи, що до паспорту громадянина України з серійним номером: НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені завідомо неправдиві відомості в частині зміни фотокартки особи, на ім'я якої виданий документ, діючи повторно, з корисливим мотивом, падала співробітнику банка, зазначений паспорт громадянина України, як документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, з метою укладення договору на відкриття розрахункового рахунку на ім'я ОСОБА_9 , з кредитним лімітом 20 000 гривень і подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого АТ КБ «Приватбанк».
Разом з тим, при перевірці наданого ОСОБА_10 паспорту громадянина України, співробітником банка були виявлені ознаки підробки документу, у зв'язку з чим договір, на відкриття розрахункового рахунку на ім'я ОСОБА_7 , з кредитним лімітом 20 000 гривень, укладено не було.
Таким чином, ОСОБА_8 , не змогла реалізувати свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами АТ КБ «Приватбанк, шляхом обману з причин, що не залежали від її волі, так як вона не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_5 як скоєння кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.4 ст.358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа;
- ч.1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство);
- ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, а саме: незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), під час якого особа з причин, що не залежали вiд її волі, не вчинила усiх дій, якi вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене повторно.
Під час судового розгляду ОСОБА_5 визнала свою вину повністю у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, і пояснила, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказані кримінальні правопорушення і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
Додатково пояснила, що у квітні 2021 року у неї було вкрай тяжке матеріальне становище, пов'язане із її захворюванням та лікуванням бабусі. Вона працює реалізатором на ринку, отримані нею доходи не могли покрити її витрати на лікування, тому вона вирішила шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами через оформлення кредиту у банку на паспорт, якій їй не належить. Так як у неї на зберіганні знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 - її знайомої, вона вирішила у вказаному документі переклеїти фотографію, вставивши свою. 29.04.2021 року вона з підробленим нею паспортом звернулася до відділення банку «Акцент-Банк», розташованого по вул. Новокузнецькій у м. Запоріжжі, де уклала договір на отримання кредиту у розмірі 5000 грн. Працівник банку, перевірив її документи (підроблений паспорт) і видав кредитну карту на вказану суму. Після цього, враховуючи такі результати отримання кредиту, вона через деякий час по вказаній вулиці зайшла до відділення банку «Приватбанк» та написала заяву на отримання кредиту у сумі 20 000 грн. Але, під час перевірки документів, один з працівників банку запідозрив, що паспорт підроблений, тому викликав працівників поліції, які у подальшому і виявили кримінальні правопорушення. У скоєному розкаюється, збитки, спричинені АТ «Акцент-Банк» повністю відшкодувала.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачена не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд дослідив матеріали: судової технічної експертизи документів; що характеризують особу ОСОБА_5 та, що стосуються речового доказу.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття, що підтверджується її поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду, а також добровільне відшкодування завданих збитків. Обставин, обтяжуючі покарання ОСОБА_5 , відсутні.
Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином (ч.2 ст.190 КК України) та кримінальними проступками (ч.1 ст.190, ч.4 ст.358 КК України), її суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченої (на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченої обставини - має постійне місце проживання та реєстрації, не заміжня, на утриманні має сина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює, але неофіційно, раніше не судима.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи особистість обвинуваченої, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, вік дитини, яка знаходиться на утриманні, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.
З урахуванням вимог ст.75 КК України, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та звільнення її від покарання з випробуванням.
На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Крім того, суд враховує думку органу пробації, який у досудовій доповіді вказав, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високу небезпеку для суспільства. Вважають за доцільне до обвинуваченої застосувати вимоги ст.76 КК України у разі прийняття рішення про звільнення її від відбування покарання.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 3 432 грн. 40 коп. за залучення експерта на проведення судової технічної експертизи документів.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи №CE-19/108-21/5516-ДД від 17.05.2021 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченої зазначених витрат на користь держави.
Судом встановлено, що постановою дізнавача СД відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 від 18.05.2021 року паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 визнаний речовим доказом.
Згідно п. 3 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, при цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Отже, враховуючи, що вказаний паспорт не підлягає подальшому використанню, так як є підробленим і фактично вилучений з обігу, тому вважаю, що цей речовий доказ підлягає знищенню.
Представник потерпілого АТ «Акцент-Банк» до суду подав цивільний позов на суму 5 227 грн. 59 коп.
26.01.2022 року від останнього поступила заява, в якій він вказує, що завдані збитки повністю відшкодовані ОСОБА_5 та АТ «Акцент-Банк» не має до обвинуваченої претензій. На підтвердження факту повного відшкодування збитків, сторона захисту надала відповідну квитанцію. Враховуючи вказані обставини, вважаю за необхідне позов АТ «Акцент-Банк» залишити без розгляду.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_13 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України.
Призначити ОСОБА_14 покарання:
- за ч.4 ст.358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.1 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим покаранням ОСОБА_14 остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно вимог ст.76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_13 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_1 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, зібраних на стадії досудового розслідування (перебуває у прокурора) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 40 коп. за залучення експерта на проведення судової технічної експертизи документів.
Цивільний позов АТ «Акцент-Банк» залишити без розгляду.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1