Справа № 310/7876/21
Пр.2/310/484/22
21 січня 2022 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд М. Києва у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №310/7876/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
без участі сторін, третіх осіб, а також їх представників, -
Позивач 26.08.2021 засобами поштового листування звернувся до суду із вказаною позовною заявою, за змістом якої просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8794, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 06.03.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у сумі 14 223,23 гривні.
За змістом позову, приватним виконавцем Проценком Д.Ю. 26.03.2021 відкрито виконавче провадження ВП №61649223 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 14 223,23 гривень на підставі виконавчого напису, р.№8794, вчиненого 06.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., з яким позивач категорично не погоджується, оскільки він вчинений із грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних написів, відповідно, на думку позивача, не підлягає виконанню.
Так, у виконавчому написі, як вказує позивач, викладена недостовірна інформація з приводу укладення між сторонами кредитного договору №200688491201 від 28.07.2016, під цим номером позивач подавав лише заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування юридичних осіб. У цій заяві відсутня інформація про надання коштів в кредит банківською установою. Відповідно, відсутній й строк повернення коштів, як вбачається з її змісту, як і сума кредиту. При цьому, намір отримати кредитні кошти не свідчить про їх видачу банком позивачу, як і про безспірність заборгованості та відсутність заперечень з боку ОСОБА_1 , що виключає вчинення виконавчого напису. Позивач наголошує, що у заяві, вказаній вище, не міститься умов нарахування відсотків, комісії. Сума заборгованості за тілом кредиту у виконавчому написі значно перевищує суму, вказану у заяві позивача та підтверджень її погодження сторонами немає.
Позивач наголошує, що вимог від банківської установи про повернення кредитних коштів він не отримував, що позбавило його можливості висловити заперечення або спростувати вимоги відповідача.
На підставі наведеного, зазначаючи про те, що заходи досудового врегулювання спору не проводились, із посиланням на ст.15, 16 ЦК України, Закон України «Про нотаріат», позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 28.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), визначено відповідачу 15-денний строк із дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). За змістом ухвали відповідач вправі в строк для подання відзиву подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено третім особам згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову.
Ухвалою суду від 28.08.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №61649223, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю., з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №8794, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 14 223,23 гривень, до завершення розгляду даної цивільної справи судом та набрання рішенням суду законної сили..
Ухвалою суду від 11.10.2021 клопотання клопотання позивача про витребування доказів задоволено, зобов'язано Київський державний нотаріальний архів надати до суду належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, р. №8794 від 06.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості у сумі 14 223,23 гривні. Роз'яснено сторонам, що відповідно до ч.8, 9 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
На час розгляду справи ухвала суду не виконана, оскільки станом на 13.01.2022 приватний нотаріус Хара Н.С. не передавала документи нотаріального діловодства та архіву на державне відповідальне архівне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. Тому підстав для застосування заходів процесуального примусу відносно особи, уповноваженої на виконання ухвали суду, не встановлено.
При цьому, підставою для витребування доказів з архіву стало те, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2021 №931/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19.02.2021 №5, анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальної діяльності, видане Міністерством юстиції України 17.01.2008 за №6685 на ім'я ОСОБА_2 та наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.03.2021 №280/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Хари Н.С.», тому застосування ст.84 ЦПК України та витребування доказів безпосередньо у приватного нотаріуса не є можливим.
Відповідач та треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву та пояснень, поважних причин неподання суду не повідомлено, зауважень щодо спрощеного порядку розгляду справи не висловили, тому суд застосовує положення ч.8 ст.178 ЦПК України й вирішує справу за наявними матеріалами.
Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи не подано. Інших процесуальних дій під час розгляду справи судом вчинено не було, відповідні клопотання сторонами не заявлено.
Сторона позивача в судове засідання не з'явилась, за змістом клопотання, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 просить розглядати справу без його участі, заперечень проти винесення заочного рішення по справі не висловлено, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача АТ «Перший український міжнародний банк» в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою місцезнаходження юридичної особи, що підтверджено матеріалами справи.
Треті особи також про причини неявки до суду не повідомили, неодноразово та завчасно повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Клопотань до матеріалів справи відповідачем та третіми особами не надано, про причини своєї неявки вони суд не повідомили.
Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи, 06.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис за реєстровим №8794, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Кредитним договором №200688491201 від 28.07.2016, укладеним з ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, заборгованості за вказаним кредитним договором.
Згідно з виконавчим написом, строк платежу за вказаним кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.04.2019 по 21.01.2020, сума заборгованості складає 13 973,23 гривні, а саме, прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 726,04 гривень, прострочена заборгованість за комісією - 200 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 3 513,55 гривень, за сумою кредиту - 7 143,51 гривні, за процентами - 390,13 гривень.
Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в сумі 250,00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до наявної у справі копії виконавчого напису складає 14 223,23 гривні.
Виконавчий напис, за його змістом, набирає чинності з дати його вчинення, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом 1 року з моменту вчинення виконавчого напису.
Виконавче провадження ВП №61649223 на підставі заяви стягувача АТ «ПУМБ» про примусове виконання зазначеного вище виконавчого напису відкрито постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. від 26.03.2020. Копія постанови наявна у матеріалах справи, відомості про її надіслання боржнику за адресою у м.Бердянську відсутні. Доказів вручення постанови приватного виконавця боржнику суду не надано.
26.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. при примусовому виконанні виконавчого напису, р.№8794, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 06.03.2020 (ВП №61649223) винесено й постанову про стягнення з боржника основної винагороди (10% від суми, вказаної у виконавчому написі). Крім того, постановою приватного виконавця Проценка Д.Ю. від 12.07.2021 визначено для боржника ОСОБА_1 суму витрат виконавчого провадження - 486 гривень.
Також, відповідно до постанови приватного нотаріуса Проценка Д.Ю. від 02.08.2021 постановлено звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, який отримує дохід у ПрАТ «Український науково-дослідний інститут кабельної промисловості», до якого постанову надіслано для виконання.
Судом встановлено, що наявність правовідносин між сторонами у справі з приводу отримання кредиту належними та допустимими доказами не підтверджено, надана позивачем заява про приєднання до умов договору з комплексного банківського обслуговування не є доступною для її дослідження, крім того, згідно з ч.2,3 ст.77 ЦПК України належність цього конкретного доказів для підтвердження вимог або заперечень не обґрунтована позивачем.
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відноситься до нотаріальних дій (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.
Ст.88 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пп.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, п.п.3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
П.2 Переліку документів було передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, нотаріусу додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Вказане положення Постанови КМУ від 29.06.1999 №1172 оскаржено в порядку адміністративного судочинства, проте, остаточне судове рішення у справі постановлено Вищим адміністративним судом України у справі №К/800/6492/17, №К/800/7651/17 (ухвала від 01.11.2017, якою касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 без змін, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018). Тому доводи позивача в цій частині свого підтвердження не знаходять (стосовно переліку документів, необхідного для вчинення виконавчого напису нотаріуса у випадку стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема, відсутності виписки).
Проте, Перелік документів не передбачав інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно із п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні", при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат").
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Таким чином, до обов'язків нотаріуса входить перевірка безспірності боргу боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про нотаріат" нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Таким чином, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного у даній справі виконавчого напису застосував не чинну на момент здійснення нотаріальної дії норму Переліку, вказаного вище, яка оскаржувалась у судовому порядку.
Крім того, безспірність заборгованості, як необхідна умова вчинення виконавчого напису нотаріуса згідно зі ст.88 Закону України «Про нотаріат» з тексту виконавчого напису не вбачається, оскільки вказані у написі реквізити кредитного договору, вочевидь, не є доказами на підтвердження такої безспірності та, тим більше, строку її виникнення та наявних складових.
При цьому, підставами оскарження виконавчих написів на переконання суду може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд зауважує, що повідомлення кредитором (відповідачем) на ім'я ОСОБА_1 про відступлення права вимоги в порушення ч.2 ст.517 ЦК України, як і дійсність розрахунку заборгованості, періоди нарахування складових заборгованості матеріалам справи не підтверджено.
Відповідно, позивач не мав змоги відповідно до ст.518 ЦК України висловити заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язанні.
При цьому, відповідачем доказів протилежного в порушення свого обов'язку доказування на виконання ч.1 ст.81 ЦПК України не надано.
Суд окремо наголошує, що зі змісту виконавчого напису не вбачається повного переліку документів, наданих стягувачем приватному нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, витребувані судом докази не скеровані до справи.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що заборгованість позивача не є безспірною.
Суд також погоджується із позивачем щодо застосованості у даній справі й правових висновків, висловлених у Постанові Верховного Суду у справі №236/2511/17-ц, провадження № 61-17565св18 від 01.04.2020, які є тотожними вищенаведеним.
На підставі наведеного суд приходить до переконання про вчинення виконавчого напису із порушенням ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки за обставин, встановлених судом, правових підстав для його вчинення нотаріусом не було, тому суд визнає оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, зважаючи на зазначені вище положення закону та обставини справи, надаючи їм належну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Задовольняючи позов, суд за нормою ч.1,2 ст.141 ЦПК України ухвалює стягнути судовий збір, сплачений позивачем у сумі 1 362,00 гривень, зокрема, за розгляд заяви про забезпечення позову (судові витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи), з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 128, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.
Визнати виконавчий напис, р.№8794, вчинений 06.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», у сумі 14 223,23 гривні, - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 362,00 гривень (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , адреса реєстрація: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, остання відома адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , інші дані невідомі.
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович адреса місцезнаходження: 69041, м.Запоріжжя, вул.Вінтера, буд. 26, офіс 1, інші дані невідомі.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 21.01.2022.
Суддя Л. А. Вайнраух