Справа № 308/1004/22
про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п. а п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну.
Отже, судовий збір з позовної заяви про поділ спільного майна подружжя визначається з урахуванням вартості спірного майна на момент звернення до суду, тобто як зі спору майнового характеру.
Позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 992,40 грн., як за спір немайнового характеру.
Отже, в позовній заяві слід вказати ціну позову, яка відповідає фактичній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду та надати суду звіт про оцінку об'єкта нерухомого майна про виділ частки в натурі на який заявлено позовну вимогу та оплатити судовий збі у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач повинен визначити вартість оспорюваного майна подружжя на час звернення до суду, зазначити ціну позову та сплатити судовий збір у відповідному розмірі за вказану позовну вимогу.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, то таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова