308/17902/21
25 січня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №801229 від 12.12.2021 з'ясовано, що 12.12.2021 близько 12 год. за адресою м. Ужгород, пл. Народна, 4 ОСОБА_1 , будучи координатором акції «Захист права на життя», провів масовий захід без наявних у всіх учасників акції сертифікатів про вакцинацію та одягнутих масок, чим порушив вимоги пп. 7 п. 2-2 та пп.6 п. 3 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі, так як відсутні докази у підтвердження обставин інкримінованих йому порушень карантинних заходів, зокрема показів свідків, фото- та відеоматеріалів означених в протоколі порушень. Окрім цього додав копію посвідчення з якого вбачається, що він є багатодітним батьком дев'ятьох дітей.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетними, тобто відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобіганню поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (станом на 12.12.2021),
в пп. 7 п. 2-2 визначено, що з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Обмеження, передбачені цим підпунктом, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів заходу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні, або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
в пп. 6 п. 3 визначено, що у разі встановлення «жовтого» рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2-2 цієї постанови, забороняється проведення всіх масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст. 245 КУпАП)
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків…, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
У підтвердження причетності ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №801229 від 12.12.2021, в якому викладені обставини порушення карантинних заходів; пояснення ОСОБА_1 від 12.12.2021, в яких він підтвердив, що є координатором акції «Захист права на життя», яка відбулася 12.12.2021 в м. Ужгороді на пл. Народна, 4, при цьому зазначив, що право збиратися мирно передбачено Конституцією України; сповіщення ГО «Ідея нації» від 09.12.2021, адресоване голові Ужгородської міської ради, в якому інформовано останнього про дату, час та місце проведення акції, зазначено відповідальною особою ОСОБА_1 .
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Вказане положення знайшло своє відображення й у КУпАП, за ст. 7 якого ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), за якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Надані працівниками поліції докази підтверджують лише те, що ОСОБА_1 як голова ГО «Ідея Нації» був координатором акції «Захист права на життя», проведеної 12.12.2021 в м. Ужгород на пл. Народна, 4, при цьому доказів у підтвердження перебування учасників такої акції без одягнутих засобів індивідуального захисту, а також із відсутніми сертифікатами про вакцинацію, працівниками поліції не надано.
Так, у матеріалах справи відсутні покази учасників акції, допитаних як свідків, фото- та (або) відеоматеріали із зафіксованими на таких порушеннями карантинних заходів, зокрема перебування осіб без засобів індивідуального захисту.
Разом з тим, суддя зазначає, що рапорт працівника поліції, який доданий до протоколу не може бути визнаний доказом у розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки такий є внутрішнім документом, складається у вільній формі, в ньому відсутні джерела отримання інформації.
Більш того ОСОБА_1 інкримінується порушення пп. 6 п. 3 постанови №1236, за якою в регіонах зі встановленим «жовтим» рівнем епідемічної небезпеки, закріплено заборону проведення всіх масових заходів.
Однак ані розглядуваний протокол, ані матеріали додані до нього, не містять відомостей про рівень (зелений, жовтий, помаранчевий чи червоний) протиепідемічної небезпеки встановлений станом на 12.12.2021 в Закарпатській області.
З огляду на вказане слід відмітити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
У зв'язку із вказаним суддя не може перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні розглядуваного правопорушення, відтак провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме об'єктивної сторони діяння.
Керуючись ст.ст. 7, 44-3, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов