Справа № 242/4369/21
Провадження № 3/242/158/22
26 січня 2022 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Хацько Н.О., розглянувши матеріал, що надійшов з відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 800248, складеного 04.08.2021 року зазначено, що ОСОБА_1 01.08.2021 року скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 20.08.2021 року, 23.09.2021 року, 08.11.2021 року та 26.01.2022 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав. Суддею вжито всіх можливих заходів для забезпечення повідомлення особи, в тому числі шляхом публікацій оголошення про виклик на сайті суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2018 року у справі N 904/9904/17, факт не отримання учасником справи кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Суд звертає увагу, що в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності» зазначено, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Оскільки вищезазначене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не є триваючим, правопорушення вчинене 01.08.2021 року, тому з моменту вчинення адміністративного правопорушення закінчився строк накладення адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, без встановлення вини в його діях.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38 ч. 3, 247 ч. 1 п. 7 КУпАП, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України - закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О. Хацько