Справа № 234/477/22
Провадження № 2-з/234/25/22
про забезпечення позову
19 січня 2022 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Фоміна Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шалімової Н.О., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Литвиненко В.І., про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
19 січня 2022 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, представник позивача - адвокат Литвиненко В.І. надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивача заборгованості за виконавчим провадженням № 67540433 на підставі виконавчого напису № 8102, вчиненого 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, та який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Олійника Олега Івановича. З заяви вбачається, що оскільки приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником О.І. за виконавчим провадженням № 67540433 здійснюється стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, що оскаржується, то, невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав позивача ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки із заяви та матеріалів справи вбачається, що на теперішній час приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником Олегом Івановичем здійснюється стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. На теперішній час позов про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню не розглянуто, тобто є підстави для забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 2,150-153,157,260-261,353,354 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, задовольнити.
Зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 67540433, на підставі виконавчого напису № 8102, виданого 22 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 5941,36 грн.
Відповідно до ч.2 ст.157 ЦПК України копію ухвали про забезпечення позову направити заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Олійнику Олегу Івановичу, для виконання.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. В. Фоміна