Постанова від 21.01.2022 по справі 229/6656/21

Номер провадження 3/229/13/2022

ЄУН 229/6656/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Рагозіна С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Краматорського РУП ГУ НП у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружківка, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.187 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

18 червня 2021 року постановою Дружківського міського суду Донецької області відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік з відповідними обмеженнями.

Відповідно до протоколів ОСОБА_1 під час перевірки за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , був відсутній за місцем мешкання 29 жовтня 2021 року о 23 годині 30 хвилин, 05 листопада 2021 року о 23 годині 00 хвилин, без поважних причин, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП, оскільки постановою судді Дружківського міського суду Донецької області від 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 був вже притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 187 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він ознайомлений з обмеженнями, встановленими судом щодо нього, і виконує їх без порушень. Він кожного дня перебуває у встановлений судом час вдома, працює він неофіційно. Про те, що 29 жовтня та 05 листопада 2021 року його з а місцем проживання перевіряли працівники поліції йому не було відомо. В ці дні він перебував вдома, але не його ніхто не перевіряв. Також ніхто з сусідів про це йому не казав, що свідчить про те, що до сусідів працівники поліції не зверталися. Коли він приходить на відмітку до відділу поліції працівники поліції вимагають від нього підпису на пустому бланку пояснень, а потім кажуть, що на нього буде складений прокол. Він не порушує адміністративного нагляду та громадського порядку, живе тихим життям, а працівники поліції знову і знову складають на нього протоколи, хоча він в цей час знаходиться за адресою, яку повідомив до поліції.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень. Вказані протоколи складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту десятого частини першої статті 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.4 Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. N 1303/203, «контроль за додержанням піднаглядним правил адміністративного нагляду і встановлених судом обмежень дій піднаглядного здійснюється дільничними інспекторами міліції у взаємодії з працівниками карного розшуку, інших служб і підрозділів із суворим дотриманням прав особи на повагу до її приватного та сімейного життя, недоторканості житла і таємниці листування».

Право на повагу до приватного і сімейного життя закріплено у статті 8 КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Україною 17 липня 1997 року і є обов'язковою для виконання.

Ця стаття має випадки відступлення від її вимог, а саме: «Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

Суд наголошує, що Україна є одним з лідерів у списку держав по кількості звернень громадян до ЄСПЛ зі скаргами на дії державних органів. Таким чином, контроль за додержанням піднаглядним правил адміністративного нагляду і встановлених судом обмежень повинен здійснюватися із суворим дотриманням прав особи на повагу до її приватного та сімейного життя, недоторканості житла і таємниці листування, з метою уникнення порушення норм КОНВЕНЦІЇ про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП виражається повторному протягом року після накладення адміністративного стягнення вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.

Але суд звертає увагу, що протокол та додані до нього матеріали не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 дійсно не перебував за місцем мешкання у визначений судом час.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Додані до протоколів рапорти працівників поліції суд вважає недостатніми доказами, оскільки вони не підкріплені іншими, об'єктивними доказами, як то фото- чи відеозйомка процесу перевірки працівниками поліції місця мешкання ОСОБА_1 , протоколи опитування сусідів тощо.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 245- 255, 280 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 3/229/13/2022 ЄУН 229/6656/21, №3/229/15/2022 ЄУН 229/6749/21 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 КУпАП.

Присвоїти справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУпАП єдиний номер 3/229/13/2022 ЄУН 229/6656/21.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня постановлення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: С. О. Рагозіна

Попередній документ
102789456
Наступний документ
102789459
Інформація про рішення:
№ рішення: 102789457
№ справи: 229/6656/21
Дата рішення: 21.01.2022
Дата публікації: 28.01.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дружківський міський суд Донецької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення правил адміністративного нагляду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (21.01.2022)
Дата надходження: 01.12.2021
Предмет позову: Порушення правил адміністративного нагляду
Розклад засідань:
11.01.2022 10:00 Дружківський міський суд Донецької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РАГОЗІНА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА
суддя-доповідач:
РАГОЗІНА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Фоменко Вадим Валерійович