Справа № 486/773/21
Провадження № 2/486/56/2022
26 січня 2022 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Деменко К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором
учасники справи: позивач АТ КБ «ПриватБанк», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
19 травня 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідно до підписаної заяви №б/н від 14 липня 2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21600 грн. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», викладеними на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір. Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 порушив, в зв'язку з чим, на дату смерті Позичальника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) утворилась заборгованість у розмірі 10628,20 гривень, яка складається з: 300 гривень -заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту, 765,76 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 9562,44 - нарахована пеня.
Спадкоємцями є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 липня 2020 року було направлено претензію кредитора. 14 липня 2020 року було отримано відповідь Южноукраїнської державної нотаріальної контори та 16 січня 2021 року спадкоємцам направлено лист-претензію, але ніяких дій спадкоємцем виконано не було.
13 січня 2022 року на запит суду від представника позивача надійшов деталізований розрахунок заборгованості ОСОБА_3 перед АТ КБ «ПриватБанк», згідно якого станом на 16 грудня 2018 року розмір заборгованості складає 10628,20 гривень, а саме, 300 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту, 7728,20 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 2600 гривень - нарахована пеня.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала в межах кредитного договору, просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н, який представляє собою заяву, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Сума кредитного ліміта 500 грн. Базова процентна ставка 22,8 % із розрахунку 360 днів в році. Розмір комісії - 1 % від суми боргу. Вказана заява містить підпис відповідача /а.с. 17, 18, 19-24/.
Протягом дії договору позичальником було отримано дві кредитні картки строк дії до 10/15. За даною кредитною карткою встановлено кредитний ліміт 18 червня 2008 року 21600 грн., який 06 листопада 2019 року зменшено на 0,00 грн. /а.с. 16, 29/. Останнє погашення заборгованості 200 грн. 16 лютого 2017 року /а.с. 7 зв./.
Як вбачається з копії статуту АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 47-48/ згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та Банком кредитний договір.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплати винагороди Банку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за вказаним кредитним договором стосовно надання кредиту виконав, а ОСОБА_3 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього перед банком утворилася заборгованість.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с. 103/.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Частиною першою ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
На підставі норм ст.ст. 1281, 1282 ЦК України кредитор АТ КБ «ПриватБанк» заявив вимоги до спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Разом з тим, відповідно до копії спадкової справи, надісланої Южноукраїнською державною нотаріальною конторою Миколаївської області 09 листопада 2021 року разом із відповіддю на запит суду /а.с. 101-118/ ОСОБА_1 - дочка померлого відмовилася від прийняття спадщини. ОСОБА_2 - дружина померлого прийняла спадщину.
Оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а тому саме вона зобов'язана нести відповідальність перед кредитором за борговими зобов'язаннями померлого ОСОБА_3 в межах вартості отриманого нею у спадщину майна.
Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
03 липня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслано до Южноукраїнської державної нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України з проханням включити кредиторські вимоги у спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 10628,20 грн. /а.с. 36, 37/.
08 липня 2020 року Южноукраїнська державна нотаріальна контора надіслала позивачу відповідь, згідно якої 07 липня 2020 року була зареєстрована претензія та відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вимоги законодавства надати інформацію щодо наявності спадкоємців, які прийняли чи відмовились від спадщини не вбачається можливим /а.с. 38/.
09 вересня 2020 року спадкоємцям направлено листи-претензії /а.с. 39, 40, 41-42/.
Згідно розрахунку заборгованості та деталізованого розрахунку заборгованості /а.с. 6-8, 9, 157-166/ сума заборгованості ОСОБА_2 за тілом кредиту перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 16 грудня 2018 року (дату смерті позичальника) складає 300 гривень, з якою суд погоджується.
Стосовно заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, вказаної позивачем в розрахунку заборгованості в сумі 765,76 гривень та в деталізованому розрахунку заборгованості 7728,20 гривень, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція викладена у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Таким чином, заборгованість по процентам може бути стягнута тільки в межах строку дії кредитної картки, який за даними банку встановлений до останнього дня жовтня 2015 року. Доказів видачі ОСОБА_3 інших кредитних карток з іншим терміном дії, що вказувало б на зміну строку дії договору, позивач не надав.
Розмір заборгованості за простроченими відсотками за період з 14 липня 2008 року по 31 жовтня 2015 року (строк дії картки) становитиме 506,54 гривень (300 гривень тіло кредиту х 22,8%) : 360 днів х 2666 днів).
Щодо стягнення пені в сумі 9562,44 гривень (розрахунок заборгованості) та 2600 гривень (деталізований розрахунок заборгованості), суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору неустойка поділяєтьься на встановлену законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника нарахування не зазначено умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру /а.с. 17/.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» /а.с. 18/ містить певні умови кредитування, однак вказаний витяг не підписаний відповідачем та не містить підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони договору обумовили у письмовому вигляді пеню.
Вказаний правовий висновок, викладено в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).
З огляду на викладене, суд вважає, що доведена заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 806,54 гривень, а саме, 300 гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту, 506,54 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
Враховуючи викладене, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає успадкована після смерті ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 806,54 грн. за кредитним договором б/н від 14 липня 2008 року, у межах вартості успадкованого майна.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог, тобто - 172,29 гривень (7,59%) /а. с. 49/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості спадкодавця за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14 липня 2008 року в розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 54 копійки, з яких:
- 300 (триста) гривень - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту,
- 506 (п'ятсот шість) гривень 54 копійки - заборгованість за простроченими відсотками.
Відмовити в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 та стягнення пені з ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 172 (сто сімдесят дві)гривні 29 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро поштовий індекс 49094, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299).
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт Арбузинка Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка смт Арбузинка Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. ДАЛМАТОВА