Справа № 489/8848/21
Провадження №2-а/489/53/22
Рішення
іменем України
27 січня 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
встановив:
В грудні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову серії ВМ № 00003128 від 14.12.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України; справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити. Свої вимоги мотивував тим, що згідно вказаної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 9,5% (4,859 тон).
З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що оскаржувана постанова не містить відомостей про зафіксований факт навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, що було б порушенням п. 22.5 ПДР. Також посилався на те, що оскаржувана постанова не містить повного обсягу відомостей, які повинні бути у ній зафіксовані (повну масу транспортного засобу, фактичну кількість коліс тощо). Крім того позивач вказував на те, що відповідачем помилково визначено особу, яка підлягає адміністративній відповідальності у даному випадку. А саме посилався на те, що він не є власником транспортного засобу КАМАЗ, а є лише керівником юридичної особи, якій належить вказаний автомобіль. Натомість його притягнуто до відповідальності як фізичну особу ОСОБА_1 , який не є власником транспортного засобу. До того ж, позивач зазначав, що транспортний засіб з 01.10.2021 (в тому числі станом на час винесення оскаржуваної постанови) перебуває в користуванні ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД» на підставі договору оренди.
Ухвалою від 30.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони повідомлялись про розгляд справи належним чином, шляхом поштових відправлень.
Від представника відповідача на адресу суду 24.01.2022 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , 25.01.2022 подав до суду відповідь на відзив, у якій повторно наголосив на тому, що оскаржувана постанова не містить всіх обов'язкових даних, зазначених у п. 12 Порядку 1174 та Додатку до Інструкції № 512. Також повторно звертав увагу на те, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як фізичну особу, а не як директора ТОВ «ПРАЙВЕК».
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
Із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль КАМАЗ 581470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «ПРАЙВЕК», керівником якого є ОСОБА_1 (а.с.13).
14.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, відповідно до якої встановлено, що 14.12.2021 о 11:05 год. за адресою Т-15-13, км. 36+600 Миколаївська область, зафіксовано транспортний засіб КАМАЗ 581470, державний номер НОМЕР_1 ; відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів,зазначених п. 22.5 ПДР України навантаження на здвоєні осі на 9,5 % (4,859 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 12).
Вказане порушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10025, свідоцтво про повірку технічного засобу UA.TR.001 35 363/364 № 21, дійсне до 31.08.2022.
Згідно положень ч. 2 ст. 132-1 передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
За вчинення даного правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Не погодившись зі вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку даному спору, суд виходить з наступного.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому Постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
У відповідності до п. 4 Порядку № 1174 основними функціями системи, зокрема, є: створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання; перевірка цілісності і достовірності файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів; забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Автоматичні пункти забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ від 24.02.2016 № 163.
Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно положень п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).
Згідно п. 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Порядком № 1174 встановлено, що під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.
З системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що виконання державного контролю за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватись, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання, фотографії транспортного засобу тощо.
Система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів - у відповідності до діючого законодавства.
Посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену у відповідності до ст. 14-3 КУпАП; наявність /відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи; метаданих, сформованих автоматичним пунктом
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п. 17 Порядку № 1174).
Враховуючи викладені обставини доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не містить повного обсягу відомостей, які повинні бути у ній зафіксовані, спростовуються положеннями діючого законодавства та є безпідставними і необґрунтованими.
Щодо посилань позивача на те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про зафіксований факт навантаження на здвоєні осі транспортного засобу, що було б порушенням п. 22.5 ПДР, такі обставини також не знайшли свого підтвердження.
Такі доводи ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому тлумаченні положення п. 22.5 Правил дорожнього руху, які імперативно забороняють рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням нормативних вагових параметрів, в тому числі у разі перевезення сипучих/наливних вантажів.
Згідно п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь.
Враховуючи викладене перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Що стосується посилань позивача на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності як фізичну особу, а не як керівника юридичної особи, у власності якої перебуває транспортний засіб, що начебто призвело до порушення процедури державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання законодавства у сфері діяльності автомобільного транспорту - суд вважає такі посилання безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що автомобіль КАМАЗ 581470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «ПРАЙВЕК», керівником якого є ОСОБА_1 .
В разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-2 КУпАП, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлюють відповідальну особу, визначену у частині першій ст. 14-3 КУпАП.
Згідно положень ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Щодо посилань позивача на те, що транспортний засіб було передано в оренду третій особі, в користуванні якої він і перебував на час вчинення адміністративного правопорушення, вони також не заслуговують на увагу з урахуванням вищезазначених положень ст. 14-3 КУпАП, оскільки будь-яких відомостей в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів про те, що належним користувачем транспортного засобу є ТОВ «НІК-АГРО-ЛТД», а не ТОВ «ПРАЙВЕК», на час винесення постанови не було.
Крім того, у встановлений законом строк від позивача на адресу відповідача повідомлення про існування підстав для звільнення від адміністративної відповідальності, встановлених ст. 279-7КУпАП, не надходило.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 18, 19, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 294 КУпАП, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845.
Повний текст рішення складено 27.01.2022.
Суддя Г.А. Микульшина