Справа № 473/192/22
Номер провадження 1-кс/473/75/2022
"27" січня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вознесенського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
20 січня 2022 року заявник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Вознесенського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.
В обґрунтування вимог скарги заявник зазначав, що при розгляді цивільного позову за позовною заявою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди та морального відшкодування у зв'язку з вчиненням ним кримінального проступку, останні надали в судове засідання заяву про збільшення розміру позовних вимог з долученням до неї фіскальних і товарних чеків, квитанцій про придбання ними лікарських засобів, яка не була судом прийнята і позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачів у судове засідання. Вважаючи надані докази створені штучно щодо підтвердження витрат на придбання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 лікарських засобів були вчинені з корисливих мотивів, шляхом введення суд в оману для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, він 11.01.2022 року звернувся до Вознесенського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, а суб'єкт оскарження проявив бездіяльність не зареєструвавши заяву, розглянув її, надавши відповідь про відсутність підстав для реєстрації заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань через відсутність складу (ознак) кримінального правопорушення.
Посилаючись на те, що в порушення строку встановленого ст. 214 КПК України не були внесені відомості заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник ОСОБА_4 просив скаргу задовольнити, зобов'язати уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 11.01.2022 року.
В судовому засіданні заявник та його представник підтримали скаргу.
Представник поліції, прокуратури в судове засідання не з'явилися, судом належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, від прокурора Вознесенської окружної прокуратури надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності та про відсутність підстав для задоволення скарги.
Вислухавши заявника, його представника, дослідивши надані докази, суд приходить до такого.
Предметом судового контролю слідчого судді за статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) може бути лише бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення; (2) у разі оскарження такої бездіяльності КПК передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим суддею змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній саме інформації про кримінальне правопорушення; (3) кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками їхніх правових позицій (частина 1 статті 22 КПК); (4) оскаржуючи відповідну бездіяльність слідчого, заявник додав до скарги заяву про вчинення кримінального правопорушення від 11.01.2022 року.
В обґрунтування скарги заявник зазначав, що КПК містить імперативний та безальтернативний припис щодо обов'язку слідчого невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР; (2) при розгляді скарги заявника слідчий суддя має надати оцінку відповідності КПК дій (бездіяльності) працівників поліції виключно в частині дотримання ними строків розгляду заяви про кримінальне правопорушення, однак цього він не зробив; КПК не містить вимоги оцінки змісту заяви та це не належить до компетенції слідчого судді; (3) оскільки встановлення ознак складу злочину можливе лише під час розгляду справи по суті; (4) тим самим суб'єкт оскарження фактично позбавив заявника права на справедливий суд, і можливості доведення перед судом наявності ознак складу злочину в діях осіб, зазначених в заяві від 11.01.2022 року.
Для вирішення скарги по суті суд має розглянути такі питання: (1) чи передбачає закон необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення (а не про щось інше);
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у листі від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" зазначив, що, питання правової оцінки заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення, є складним і неоднозначним, і воно характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг. Так, "у слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Цей підхід не передбачає оцінки відповідної заяви чи повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що, на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення". ВССУ, наводячи приклад, що в окремих випадках слідчі судді перевіряють не лише факт реагування чи не реагування на заяву про кримінальне правопорушення, а й здійснюють аналіз причин, внаслідок яких належне реагування не було забезпечено, категорично не заперечував можливість такої судової практики.
Перший підхід, по суті є формальним, і полягає у тому, що будь-яка заява (повідомлення), що має назву (якщо це письмовий документ) чи якщо його так називає заявник (в усній формі) "заява (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення" абсолютно незалежно від змісту такого повідомлення, мають спричиняти внесення уповноваженими особами (слідчим чи прокурором) відомостей з такої заяви (повідомлення) до ЄРДР та початок досудового розслідування.
Для суду очевидно, що обрання такого формального підходу спричиняє ряд негативних наслідків як для держави та суспільства, так і для окремих людей, і може в окремих випадках зумовлювати внесення до ЄРДР явно недоречних відомостей (наприклад, у разі якщо така заява не містить взагалі жодних даних окрім назви; у разі якщо в ній йдеться про очевидно правомірну поведінку тих чи інших осіб; у разі, якщо в заяві не зазначається яке саме кримінальне правопорушення скоєно (навіть не йдеться про його родову приналежність); у разі, якщо йдеться про події, які взагалі відбуваються поза волею людини тощо).
У зв'язку із цим суд дотримується іншого підходу - змістовного. Такий підхід базується на нормах діючого законодавства виходячи з наступного.
КК України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК). Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (частина 2 статті 1 КК). Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 КК).
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Вказана інформація необхідна для (1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та (2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу; (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, (3) існують обставини, в силу яких передбачений законом механізм притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення, не може бути застосований за відсутності відомостей з інших джерел, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17.06.2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявника до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище.
З цих підстав суд відхиляє доводи заявника щодо необхідності перевірки слідчим суддею дій (бездіяльності) уповноважених осіб поліції щодо невнесення відомостей до ЄРДР виключно на предмет дотримання ними строків вирішення заяви від 11.01.2022 року.
Розглядаючи скаргу слідчий суддя встановив, що до неї долучено заяву про кримінальне правопорушення від 11.01.2022 року, на запит суду Вознесенським районним управлінням поліції надано матеріали перевірки зареєстровані 13.01.2022 року в Журналі єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №514.
Як вбачається з матеріалів перевірки 11.01.2022 року заявник звернувся до поліції з письмовою заявою, 13.01.2022 року за результатами розгляду цієї заяви поліція повідомила про відсутність підстав для внесення викладених у ній відомостей до ЄРДР, це повідомлення заявник отримав 19.01.2022 року і 20.01.2022 року заявник подав до слідчого судді скаргу, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб поліції внести до ЄРДР відомості за його заявою від 11.01.2022 року.
Враховуючи предмет розгляду скарги, слідчий суддя мав вирішити, чи можуть свідчити зазначені у заяві ОСОБА_4 обставини про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і що описані в ній факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Заявник згідно з його заявою повідомив поліцію про намагання позивачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у цивільній справі подати докази щодо підтвердження їх витрат на лікування разом з заявою про збільшення розміру позовних вимог з тим, щоб стягнути ці витрати з нього, але суд їх не прийняв, і виніс 04.11.2020 року ухвалу про відмову у прийнятті такої заяви з додатками, а саму цивільну справу залишив без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачів. Тобто вважається таким, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 такі документи (товарні, фіскальна чеки, квитанції) суду не надавали і вони не були предметом судового розгляду і об'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ст. 384 КК України - ведення в оману суду - не було, що виключає необхідність проведення перевірки за цим фактом за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Отже, в уповноваженої особи поліції, яка отримала таку заяву, були відсутні будь-які відомості щодо обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, про які заявник повідомив орган досудового розслідування, зазначені обставини в заяві не були достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК) і було очевидним, що обставини, викладені в заяві, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а сама заява подавалась для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеної окремої людини. Крім того, злочин передбачений ч.2 ст. 384 КК України може бути вчинений лише проти правосуддя, а тому заявник ОСОБА_4 як фізична особа не може бути потерпілим у кримінальному провадженню.
З наведених мотивів суд вважає необґрунтованою скаргу та недоведеність заявником бездіяльності уповноважених осіб поліції щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою.
На підставі викладених обставин, керуючись ст. 306, 307 КПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Вознесенського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1