Справа № 127/32295/21
Провадження № 2-а/127/354/21
"24" січня 2022 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕАО № 5047945 від 19.11.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПП, про скасування постанови серії ЕАО № 5047945 від 19.11.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
19 листопада 2021 року інспектором 1 батальйону 4 роти УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Порхун Д.О., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5047945, про те, що 19.11.2021, о 12 год. 47 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER» р/н НОМЕР_1 , із тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив вимоги п.п.6.8.5 ДСТУ 3649 та п.31.4.7 ПДР - Керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 121 КУпАП.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
А також, позивач стверджує, що його транспортний засіб «MERCEDES-BENZ SPRINTER» р/н НОМЕР_1 та його обладнання відповідає вимогам правил технічної експлуатації та іншої нормативно-технічної документації України, що підтверджується Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00721-02728-20 від 08 жовтня 2020 року.
Крім того, позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Крім того, надіслав відзив на адміністративний позов з диском відеофіксацією скоєного правопорушення.
У відзиві зазначено, що порушення норм контролю щодо технічних несправностей транспортного засобу регулює ДСТУ 3649, який встановлює вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, в якому також йдеться про те, що відповідно до п. 6.8.5 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників, а також п. 6.8.6, де йдеться, що не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно із законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають увагу його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
Тому відповідач вважає, що тріщина вітрового скла в зорі роботи склоочищувачів відноситься до інших технічних несправностей транспортного засобу, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУПАП.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Як зазначається в оскаржуваній постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5047945, 19.11.2021 о 12:47 год., в м. Вінниця по вул. Миколаївська, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER» р/н НОМЕР_1 з товщиною лобового скла більш ніж 5см в зоні дії склоочисників чим порушив вимоги ДСТУ 3649 п. 6.8.5 та п. 31.4 ПДР України - Керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Частиною першою ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перелік видів несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений розділом 31 Правил дорожнього руху та, зокрема, пунктом 31.4.
Інспектор поліції, який виніс оскаржувану постанову, не було зазначено конкретний підпункт пункту 31.4 ПДР, однак вказаний перелік взагалі не містить такої несправності, як тріщина на лобовому склі в зоні роботи склоочисників.
Разом з тим, підпункт 31.4.7 ПДР, на який посилається відповідач у відзиві, та який дійсно встановлює заборону експлуатації транспортного засобу за наявності несправностей, пов'язаних зі склом, не передбачає такої несправності чи пошкодження, як тріщина вітрового скла в зоні роботи склоочищувачів, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатація транспортного засобу в цьому випадку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано належних, допустимих доказів в підтвердження порушення позивачем п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України. З цих підстав суд приходить до висновку, що відсутні об'єктивні докази підтверджуючи заперечення представника відповідача.
Разом із тим, на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення представник відповідача надав суду відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого судом не встановлена наявність таких пошкоджень вітрового скла автомобіля, які б могли обмежувати оглядовість з місця водія і погіршувати прозорість скла (наприклад, великої кількості тріщин скла та сколів, які в своїй сукупності погіршували б оглядовість та прозорість скла), що дало б підстави для твердження про порушення вимог п. 31.4.7 ПДР.
За таких обставин, через відсутність заборони експлуатації транспортного засобу за наявності тріщини вітрового скла в зоні роботи склоочищувачів відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з технічними несправностями, з якими забороняється експлуатація такого транспортного засобу, тому постанова поліцейського підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, відеоінформація, яка відображена на вказаному відеозаписі жодним чином не доводить факту вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Наведене свідчить про неможливість його використання в якості доказу в силу положень ст. 75 КАС України.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом також встановлено, що при винесенні постанови інспектором поліції не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення, не було залучено свідків та не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5047945 від 19 листопада 2021 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: ( АДРЕСА_1 );
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646);
Суддя: