Справа № 761/46977/18
Провадження № 2-р/761/14/22
14 січня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 24 жовтня 2019 року по справі № 761/46977/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року по справі № 761/46977/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди, в якій позивач просив роз'яснити на підставі яких належних та допустимих доказів суд у судовому засіданні встановив, що відповідач 21.07.21 під час видачі вкладу протягом дев'яти годин з 9-ї години до 18-ї години здійснював дії щодо перевірки документів позивача з метою його ідентифікації.
Так, відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Пунктом 21 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. № 14 визначено, що роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз'яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз'яснення пов'язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.
Роз'ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року рішення в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди визнано нечинним у зв'язку з відмовою позивача від вказаної частини позовних вимог, в іншій частині - залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції набрало законної сили.
За таких обставин, частина рішення суду першої інстанції є нечинною, а в іншій частині вказаним рішенням суду відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відтак вказане рішення суду не підлягає виконанню, а тому не підлягає роз'ясненню у відповідності до положень ч. 2 ст. 271 ЦПК України, що є підставою для відмови у роз'ясненню рішення суду.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч. 4 ст. 271 ЦПК України).
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 24 жовтня 2019 року по справі № 761/46977/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя: