Справа № 953/15077/21
н/п 1-кп/953/358/22
"26" січня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12021226130000974 від 18.06.2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Безручки Полтавського району Полтавської області, із середньо освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12021226130000974 за обвинуваченням ОСОБА_5 в скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під варто, строк якого закінчується.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строку запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п. 2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання .
Обвинувачений та захисник проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просила обрати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчинені, особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покаранні до 15 років позбавлення волі.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвиунваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, які зазначені у обвинувальному акті, зокрема що ОСОБА_5 здійснив замах на вбивство ОСОБА_6 із застосуванням сокири-молота, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, зокрема життя людини, що у відповідності до ст.3 Конституції України є однією із найвищих соціальних цінностей в Україні.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду.
Ризики передбачені п.п. п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведені.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: пред'явлене обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у скоєні злочину, його вік, репутацію, відсутність роботи та міцних соціальних зав'язків, наявність ризику передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленому ризику
Враховуючи, що ОСОБА_5 звинувачується, у вчинені кримінального правопорушення із застосуванням насильства, суд на підставі п.1 ч.4 ст. 183 КПК України з урахуванням обставин справи, не визначає йому розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183,184, 331 КПК України, суд, -
постановив:
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 26.03.2022 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів, з моменту проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи .
Суддя ОСОБА_1