Справа № 567/1639/21
20 січня 2022 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 08.11.2016
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
31.10.2021 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину "Полоскун" в м.Острог Рівненської області, здійснив крадіжку крему "Nivea", вартістю 89,90 грн., чим вчинив дрібну крадіжку.
На виклики суду ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, жодних пояснень та клопотань від його імені на адресу Острозького районного суду не надходило. Також він не скористався правом на отримання правової допомоги та не вжив заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України») відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, виходжу з наступного.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено діяння за вчинення яких встановлена адміністративна відповідальність, а саме за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
На підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.10.2021, надано письмові пояснення ОСОБА_2 .
Водночас, крім письмових пояснень ОСОБА_2 , яка не зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення як свідок правопорушення, та які не були підтверджені в судовому засіданні, інших доказів фактичних обставин адміністративного правопорушення, в матеріалах справи не міститься.
Окрім того з даних пояснень вбачається, що правопорушення було вчинено 21.10.2021, що не співпадає з датою вчинення правопорушення зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про потерпілого та свідків у даній справі.
Відсутня довідка про вартість викраденого майна, його ідентифікаційні ознаки.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеоматеріалів фіксації адміністративного правопорушення, на які містяться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення складеного щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, із зібраних матеріалів справи, які передано на розгляд до суду, встановлено, що такі матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів провини ОСОБА_1 .
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що єдиними фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення серії АПР №487654.
За таких умов, суд вважає, що використання як джерела доказу протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 для встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП за наявності заперечень ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення є недостатнім.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Виходячи з наведеного, за відсутності достатніх доказів, які б беззаперечно та безсумнівно свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 221, 247, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення
постановила:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.