Справа № 548/81/22
Провадження №2/548/256/22
про залишення позовної заяви без руху
"24" січня 2022 р. м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Третяк Катерина Павлівна, до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,
Позивач звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що цю позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у розмірі 992,40 грнвідповідно до розміру ціни позову, однак позивачка подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан позивачки, яка отримує лише мінімальну пенсію.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наявна в матеріалах справи інформація про майновий стан, а саме довідка про доходи, надана відділом обслуговування громадян № 16 ГУ ПФУ в Полтавській області, не є беззаперечним і достатнім доказом скрутного майнового стану ОСОБА_1 та не підтверджує з достовірністю ту обставину, що він не може сплатити судовий збір, оскільки заявник не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними.
Разом з тим, навіть наявність зазначених доходів позивачки у розмірі 31026,23 грн за 2021 рік не дає суду законної підстави для зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати, оскільки розрахункова сума судового збору за вимогами позивачки, які носять майновий характер, становить 992,40 грн, що є менше, ніж 5 % розміру річного доходу позивача.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, а також законних підстав для зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання вимоги майнового характеру з ціною позову 7941,47 ГРН.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, у даній справі підлягає сплаті судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладені вище обставини, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки відсутній документ про сплату судового збору, а підстави для зменшення, звідбнення чи розстрочку судового збору відсутні, а тому повинна бути залишена без руху з наданням позивачеві десятиденного строку, для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Третяк Катерина Павлівна, до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат залишити без руху та надати позивачеві для усунення її недоліків строк десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У разі неусунення вказаних недоліків у визначений термін позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Старокожко