Справа № 638/16393/21
Провадження № 2/638/157/22
Іменем України
25 січня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
секретаря судових засідань - Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
встановив:
Представник позивача - В.С. Очеретний, який діє на підставі довіреності звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та є побутовим споживачем електричної енергії, яку постачає Акціонерне товариство «Харківобленерго». За період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року за вказаною адресою утворилася заборгованість у розмірі 907,09 грн. Проте, вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатила.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням положень ч.1 ст. 142 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), що підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області.
Згідно з вимогами ст. 633 ЦК України публічний є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно п.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, відповідач фактично є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Харківобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, споживачем електричної енергії є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача на отримання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 4.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
За змістом п. 4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Згідно з п. 4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до підп. 2 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Приписами ст. 67 ЖК України встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Заборгованість відповідача за розрахунком позивача за період з жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року складає 907,09 грн., що підтверджується відповідною довідкою за підписом начальника Північного РРЕ, в якій зазначені обсяги спожитої електричної енергії та відповідні тарифи.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Поруч із тим на адресу суду 30.12.2021 року надійшла письмова заява, в якій відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги у повному обсязі та просила вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням положень ч.1 ст. 142 ЦПК України.
При цьому квитанція, що міститься у матеріалах справи, підтверджує факт сплати заборгованості у повному обсязі, що свідчить про відсутність предмета спору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд враховує, що фактично оплата заборгованості була здійснена опісля відкриття провадження у справі, таким чином суд не може не вирішити питання про розподіл судових витрат у порядку ч.1 ст.142 ЦПК України, оскільки сплативши кошти для усунення заборгованості, позивач визнала позовні вимоги. При цьому суд також керується положеннями пункту п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», яким визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частина 1 ст. 142 ЦПК України застосовується у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача в частині стягнення 50 відсотків суми судового збору з відповідача по справі на користь позивача та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також повернення 50 відсотків суми судового збору з державного бюджету, що був сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом.
Щодо стягнення з відповідача витрат, які пов'язані з отриманням інформаційної довідки з ЄДР, суд виходить з наступного.
Долучення інформаційної довідки з ЄДР до позовної заяви про стягнення заборгованості не є необхідним, оскільки відповідно до ст. 187 ЦПК України у позовному провадженні звернення до уповноважених органів з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача є обов'язком суду. До позовної заяви про стягнення заборгованості не додано документів на підтвердження виникнення у фізичної особи - відповідача обов'язку відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з отриманням інформаційної довідки з ЄДР щодо них.
При цьому ч.1 ст.140 ЦПК України імперативно визначено, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Відтак, витрати позивача, понесені у зв'язку з отриманням інформаційної довідки з ЄДР про зареєстроване місце проживання відповідача, входять до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів витрат позивача, понесених у зв'язку з отриманням інформаційної довідки з ЄДР про зареєстроване місце проживання.
Керуючись ст. 12, 13, 16, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, ЦПК України,
постановив:
Провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерному товариству «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.126/2, код ЄДРПОУ 00131954, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «МЕГАБАНК 50 % відсотків сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1135 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень.
Повернути Акціонерному товариству «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.126/2, код ЄДРПОУ 00131954, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «МЕГАБАНК» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 1135 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень).
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.
Суддя: