Справа № 522/7863/20
1-кп/522/271/22
25 січня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160500004874 від 05.09.2019 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд, -
16.07.2019, приблизно о 22:20 годині, більш точний час слідством не встановлений, в Приморському районі м. Одеса, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ЛЕКСУС ІS 300», р.н. НОМЕР_1 , в умовах сухого дорожнього покриття у вигляді бруківки, без будь-яких ям та вибоїн на дорозі, у темний час доби, в умовах вуличного міського освітлення при достатньої видимості, порушуючи «Правила дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), а саме:
п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;
12.9. «Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7».
здійснював рух із перевищенням його швидкості - 56,8 км/год., по крайній лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Пушкінська з боку вул. Буніна в напрямку вул. Грецька, на якій організовано односторонній рух, по трьом полосам для руху в одному напрямку.
Наближуючись до регульованого перехрестя вул. Пушкінська - вул. Жуковського, маючи об'єктивну можливість вчасно помітити дорожній знак 5.16 «Напрямки руху по смугах», який розташований над третьою смугою проїзної частини вул. Пушкінська перед перехрестям, який забороняє йому рух прямо з крайньої лівої полоси для руху, також маючи об'єктивну можливість вчасно помітити увімкнений «червоний» сигнал світлофору для водіїв, який забороняє йому рух через зазначену ділянку дороги, режим проїзду транспортних засобів на перехресті на момент дорожньо-транспортної пригоди регулювався автоматичними світлофорами, що працювали у справному штатному режимі, водій ОСОБА_7 проігнорував вимоги «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено:
Розділ 33. «Дорожні знаки:
п. 5.16 «Напрямки руху по смугах показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них».
п. 8.7.3. «Сигнали світлофора мають такі значення:
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу»;
п. 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12, дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів».
Діючи самовпевнено, передбачаючи можливість настання наслідків свого діяння, не зупинився перед стоп-лінією, світлофором та перехрестям, виїхав на перехрестя з третьої, крайньої лівої полоси для руху, не врахувавши дорожню обстановку не вибрав безпечну швидкість руху та допустив зіткнення з маршрутним таксі «БОГДАН А 09202», р.н., НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який здійснював рух по вул. Жуковського з боку вул. Польський спуск в напрямку вул. Рішльєвська.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир маршрутного таксі «БОГДАН А 09202», ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійно-осколкових переломів тіл 10-го та 11-го грудних хребців. Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, та могли бути отримані в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та автобуса). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 16.07.2019. Вищевказані ушкодження, складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень і оцінюються разом, спричиняють тривалий розлад здоров'я понад 21 день і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної події дії водія п. 8.7.3 є), 8.10, 12.4 та п 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог вказаних пунктів водій автомобіля «ЛЕКСУС ІS 300», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 у разі увімкнення червоного та жовтого сигналу світлофора, що забороняє рух, повинен був зупинитися перед дорожньою розміткою п. 1.12 (стоп-лінія), а також рухатися в насаленому пункті із швидкістю не більше 50 км/год. В умовах даної дорожньо-транспортної події при виконанні належних дії регламентованих вимог п. 8.7.3 є) та 8.10 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «ЛЕКСУС ІS 300», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти дану подію. В умовах даної дорожньо-транспортної події з технічної точки зору дії водія автомобіля «ЛЕКСУС ІS 300», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 не відповідали вимогами п. 8.7.3 є) та 8.10 Правил дорожнього руху України, створювали умови і знаходились в причинному зв'язку з настанням даної події.
Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, мотивуючи тим, що провину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, яке є нетяжким, вчиненим з необережності, він визнає повністю, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, матеріальної шкоди не має, потерпіла до нього не має будь-яких претензій.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та просили звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, зазначивши, що будь-яких претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, шкода компенсована у повному обсязі, від цивільних вимог відмовляється.
Прокурор в судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зв'язку з примиренням винного з потерпілим та стягнути процесуальні витрати.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали надані в обґрунтування клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст. 284 ч. 2 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 286 ч. 4 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 будучи раніше не засудженим, відповідно до ст. 12 КК України скоїв нетяжкий злочин, провину визнав повністю та щиро розкаявся, матеріальної шкоди не завдано, будь-яких претензій потерпіла ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 не має.
З урахуванням викладених обставин, розглянувши обвинувальний акт в межах висунутого обвинувачення, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 46 КК України, закривши відносно останнього кримінальне провадження у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 підлягає закрито на підставі ст. 46 КК у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 342/1560/20.
Крім того, в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (Справа № 598/1781/17) міститься висновок про те, що КПК не обмежує процесуальної форми вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.
Отже, доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 з приводу відсутності підстав для сплати останнім процесуальних витрат є необґрунтованими, оскільки закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 46 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 337, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття кримінального провадження відносно нього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 9828,16 гривень (дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. шістнадцять коп.), у тому числі: 1413,00 (одна тисяча чотириста тринадцять) гривень копійок за проведення авто-технічної експертизи, 1413,00 (одна тисяча чотириста тринадцять) гривень копійок за проведення авто-технічної експертизи, 628,00 (шістсот двадцять вісім) гривень за проведення авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи, 6374,16 (шість тисяч триста сімдесят чотири грн. шістнадцять коп.) за проведення авто-технічної експертизи за обставинами події ДТП.
-Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2020 року, на автомобіль «Lexsus IS 300» д.н. НОМЕР_1 - скасувати повністю.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди - залишити без змін.
Речові докази по справі:
-DVD-R диск сріблястого кольору Verbatim, об'ємом 4.7 GB, на якому знаходиться відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, розміщеної за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська кут вул. Жуковського в м. Одесі - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
25.01.2022