Провадження № 2/522/2928/22
Справа № 522/1789/22
про повернення заяви про забезпечення позову та доказів
26 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та доказів, -
ОСОБА_1 25.01.2022 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав.
Разом з позовом ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупиненні дії висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.12.2021 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав, заборонити відповідачу надавати висновок будь-кому і будь-куди, заборонити іншим особам надавати та використовувати вказаний висновок.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, зокрема, заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, та не сплачено судовий збір відповідно до вимог ч.5 ст. 151 ЦПК України.
Також ОСОБА_1 разом з позовом подав заяву про забезпечення доказів, шляхом витребування доказів.
Частиною другою статі четвертої Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання заяви про забезпечення доказів ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
До заяв додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що заявник діє в інтересах малолітніх дітей.
Згідно п.Г ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд дослідивши, матеріали заяви про звільнення від сплати судового збору та додані до неї додатки приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви виходячи з наступного.
Велика палата Верховного суду при розгляді справи №0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Суд не може погодитися з доводами позивача, що він діє в інтересах дітей, оскільки позивач звертається до суду за захистом своїх батьківських прав.
Тому, підстав для звільнення його як позивача, який звертається за захистом прав малолітніх дітей, немає, адже ОСОБА_1 діє в своїх інтересах. Позовні вимоги мотивовані невідповідністю висновку Конституції України та Законам України, але не тим, що висновок якимось чином порушує права дітей, що також свідчить про звернення позивача за захистом свого права як батька. За таких обставин і підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову та заяви про забезпечення доказів, відсутні.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» містить перелік категорій осіб, що звільнені від сплати судового збору автоматично, без клопотання позивача, але ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору. Суд наголошує, що він звертається за захистом власних батьківськиих прав, а не діє в інтересах інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення вимог про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки її подано з порушенням ст.151 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, враховуючи, що заява не відповідає вимогам ч. 1 та ч.3 ст. 117 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_2 про витребування доказів заявнику.
Керуючись ст.ст.151, 153, 154 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - повернути заявнику.
ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення доказів - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя В.Я.Бондар