Справа №522/4218/21
Провадження №2/522/1508/22
24 січня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Семешиної Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
До Приморського районного суду м. Одеси 12.03.2021р. надійшов позов ОСОБА_1 , пред'явлений до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що вона, ОСОБА_1 , є власницею нежитлового приміщення №101 першого поверху в будинку АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з приміщень, загальною площею 53,2 кв.м., основною площею 36,4 кв.м., відображених у технічному паспорті від 04.11.2011 року. Над нежитловим приміщенням першого поверху в будинку АДРЕСА_1 знаходиться квартира АДРЕСА_1 . Власником 52/100 частини цієї квартири є відповідачка ОСОБА_2 ..
Посилалась на те, що протягом останніх кількох років, з вини відповідачки ОСОБА_2 , нежитлове приміщення першого поверху №101 в будинку АДРЕСА_1 , неодноразово затоплювалось водою. Останнє залиття відбулось 01.12.2020 року, про що було складено відповідний акт від 01.12.2020 року. До цього залиття приміщення позивача відбувались 28.07.2020 року та 13.10.2020 року, про що також свідчать відповідні акт.
Посилались на те, що у результаті триваючих залить позивачу було нанесено значну матеріальну шкоду, розмір якої згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи №20-6810 від 11.12.2020 року становить 167 778,91 грн..
Позивачка також вважає, що має право на відшкодування їй моральної немайнової шкоди, завданої противоправною поведінкою відносно неї відповідачкою ОСОБА_2 .. Моральна шкода виражається в тому, що з вини відповідачки пошкоджене майно позивачки, яке вона зараз повинна ремонтувати та відновлювати. Це пов'язано з моральними стражданнями та переживаннями в результаті пошкодженого майна значної вартості, втратою значного часу на пошук будівельних матеріалів, будівельної фірми, яка здійснить ремонт нежитлового приміщення, проведення оцінки пошкодженого майна, втратою часу на відвідування суду де буде розглядатися її цивільний позов до відповідачки, витратою значних коштів з перспективою їх повернення у далекому майбутньому на ремонт, проведення експертиз, складення кошторисної документації, сплату судових зборів, сплату виконавчих внесків, оплату правової допомоги адвокату і т. д.. Моральну шкоду позивачка ОСОБА_1 оцінює у 100000 гривень.
Оскільки у досудовому порядку врегулювати спір не виявляється можливим, звернулись до суду з дійсним позовом.
До суду 24.03.2021 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 01.04.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку в підготовчому засіданні на 12.05.2021 року.
У підготовче засідання а 12.05.2021 року з'явився представник ОСОБА_1 - адв. Кліменко В.П. , відповідачка у підготовче засідання не з'явилася, розгляд справи відкладено на 14.06.2021 року.
До суду 04.06.2021 р. представник ОСОБА_2 - адвокат Ляшенко Е.А. надала відзив на позов, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити (а.с.143-155, т.1). Вказувала, що згідно акту про обстеження від 29.09.2020 року, в результаті огляду труб каналізації було виявлено в них монтажну піну. Простими словами - власник приміщення №101 (позивач) «задула» піною каналізаційну трубу в загальному стояку. А тому представник вважає, що причиною залиття є дії позивачки, яка не врахувала, що вода з каналізаційної труби має кудись діватись та за принципу найменшого супротиву «знайшла» місце в трубі чи в стику між трубами та витікла у міжповерхове перекриття. Також заперечувала проти актів як належних доказів, посилаючись на те, що вони були складені за відсутності відповідачки та нею акти не підписані. Заперечувала проти висновку експертизи, наданого позивачем, оскільки останні була проведена експертом у рамках іншої цивільної справи, а матеріали даної цивільної справи експерту не надавались. Заперечувала також проти вимог щодо морального відшкодування, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість
У підготовче засідання 14.06.2021р. сторони не з'явилася, представник ОСОБА_1 - адвокат Кліменко В.П. надав суду заяву, в якій не заперечував проти часткового задоволення заяви відповідача про допит свідків в частині виклику експерта судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_4 .. Проти виклику інших свідків заперечував. В заяві просив справу розглядати за його відсутністю, також просив закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.
Ухвалою суду, повний текст якої складено 14.06.2021 року, підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 08.07.2021 року. Вирішено викликати та допитати експерта ОНДІСЕ ОСОБА_4 ..
У судовому засіданні 08.07.2020 року були присутні: представник позивача - Клименко В.П. , який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити; та представник відповідачки - Ляшенко Е.А. , який заперечувала проти позову та просила відмовити.
По справі було оголошено перерву до 06.10.2021 року та зобов'язано сторін надати правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомості.
У судовому засіданні 06.10.2021 року був присутній представник позивача - Кліменко В.П. , який надав для огляду оригінали актів від 28.03.2019 року, від 30.09.2020 року, від 13.10.2020 року, 01.12.2020 року та від 27.05.2021 року, акт попереднього розрахунку від 11.12.2020 року, висновок експерта та кошторисну документацію.
Також у судовому засіданні була оглянута правовстановлююча документація зі сторони відповідача, а саме витяг із КП «ОМБТІ та РОН», технічний паспорт від 30.04.2009 року, договір дарування від 08.05.2009 року, акт обстеження від 29.09.2020 року та довідка від 09.11.2020 року.
За клопотанням сторін по справі було оголошено перерву до 24.11.2021 року для виклику експерта ОСОБА_4 для дачі пояснень із приводу експертизи.
Розгляд справи 24.11.2021 року був відкладений у присутності представника відповідачки, у зв'язку з неявкою експерта та сторони позивача, на 20.12.2021 року.
У судовому засіданні 20.12.2021 року за клопотанням представника відповідача було поновлено строк на подання доказів, оглянуто оригінали висновку судового експерта ОСОБА_8 від 15.12.2021 року, акту обстеження від 02.12.2021 року, копії яких було долучені до матеріалів справи. По справі було оголошено перерву до 13.01.2022 року з метою повторного виклику експерта.
У судове засідання 13.01.2022 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представники сторін надали до суду заяви, згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.
Представник відповідача додатково посилалась на те, що судовий експерт ОСОБА_4 сповіщався судом у порядку, передбаченому законом, та зважаючи на його неявку, просила відповідний висновок експерта від 11.12.2020 року не приймати як належний доказ по справі.
Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обізнаність сторін про існування відповідного спору, суд вважає за можливе вирішити спір по суті за відсутності сторін, сповіщених належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складання рішення суду є 24.01.2022 року.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи , пояснення представників сторін, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1 , є власником нежитлового приміщення №101 першого поверху в будинку АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з приміщень, загальною площею 53,2 кв.м., основною площею 36,4 кв.м., відображених у технічному паспорті від 04.11.2011 року.
Право власності позивачки ОСОБА_1 на зазначене нежитлове приміщення виникло на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 13.02.2012 року та у встановленому законом порядку було зареєстровано 29.02.2012 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Доказом зазначеному є відповідний Витяг про це з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
До складу вказаного нежитлового приміщення №101 входить, зокрема, підсобне приміщення, пл.11,0 кв.м. (а.с.58).
Над нежитловим приміщенням першого поверху в будинку АДРЕСА_1 знаходиться квартира АДРЕСА_1 , власником 52/100 частини якої є відповідачка ОСОБА_2 ..
Право власності відповідача на вказану частину квартири виникло на підставі Договору дарування від 08.05.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. (реєстр №1633) та 14.04.2019 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Доказом зазначеному є відповідна Інформаційна довідка від 14.04.2019 року.
Згідно обставин позову, з 17 липня 2020 року відбувались залиття приміщення позивача.
На підтвердження чого стороною позивача були надані акти обстеження від 29.09.2020 року, 28.07.2020 року, від 13.10.2020 року та від 01.12.2020 року. Саме за ці дати залиття позивач просить стягнути шкоду.
Згідно акту від 28.07.2020 року (а.с.36-39, т.1), з "17" липня 2020 року по "28" липня 2020 року та на час складання цього Акту в будинку АДРЕСА_1 , а першому поверху у нежитлових приміщеннях № 101 (сто один), у підсобному приміщенні, площею 11,0 кв.м., трапилось залиття, аварія на трубопроводі внутрішньо будинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла (включно трубопроводі від умивальнику, унітазу, душової кабіни), що розташований в 52/100 частині квартири АДРЕСА_1 , розташованих на другому поверсі двоповерхового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Згідно акту, починаючи з "17" липня 2020 року по "28" липня 2020 року та на час складання цього акту відбувається постійне різної інтенсивності заливання каналізаційними стоками із трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни), що розташований в 52/100 частині квартири АДРЕСА_1 , розташованих на другому поверсі дво-поверхового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , підсобного приміщення, площею 11,0 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , на першому поверху у нежитлових приміщеннях № 101 (сто один), що належить гр. ОСОБА_1 , що призвело к значному замоканню стелі зазначеного підсобного приміщення, як підвісної, так і шпакльованої, по лівій частині від входу у приміщення площею біля 10 кв.м., обваленню підвісної стелі типу Армстронг площею біля 10кв.м., появі плям жовтого та бурого кольору, а також частковому обваленню стелі, площею біля 1,5 кв.м., та частковому обваленню нижнього шару міжповерхового перекриття першого та другого поверху будинку, появі відхилення конструкцій від горизонталі й наднормативних прогин конструкцій, оголення внутрішнього наповнювача перекриття (на огляд наповнювач очеретом) та руйнування перекриття, наявність хибкості, та загрозі несправності електромережі і обладнання аварійного характеру (коротке замикання та ін.), обвалення міжповерхового перекриття першого та другого поверху будинку.
Згідно акту від 28.07.2020 року, причиною залиття, аварії, що трапилась на системі трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни) 52/100 частин нежитлового приміщення, належного відповідачу, зазначено як є несанкціоноване втручання в систему трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни), а саме встановлення трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни), власними силами, без належного узгодження та звертання до організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, каналізації.
Для усунення протікання, згідно акту, було зазначено про необхідність провести демонтаж керамічної плитки, яка вкриває трубопровід внутрішньо будинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла із демонтажем цементної стяжки 52/100 частин квартири АДРЕСА_1 , власником яких є відповідачка ОСОБА_2 , для належного ремонту (чи повної заміни) трубопроводу та приєднаних приладів, у повній відповідності до існуючих державних будівельних норм.
Зазначено, що огляд нежитлового приміщення №101 першого поверху в будинку АДРЕСА_1 проводився 17.07.2020р., 18.07.2020р., 20.07.2020р., 22.07.2020р. та 28.07.2020р..
Згідно акту від 13.10.2020р. (а.с.41-45) було вказано, що з 30 вересня 2020 року по 13 жовтня 2020 року та на час складання цього акту в будинку АДРЕСА_1 , на першому поверсі у нежитлових приміщеннях №101, у підсобному приміщення, пл.11,0 кв.м., сталося повне обвалення стелі по всій площі приміщення, в тому числі обвалення верхнього штукатурного шару та дерев'яних дошок, дранки, якими підбито несучі дерев'яні балки, пошкоджене капітальне дерев'яне перекриття між першим та другим поверхом, із перекриттям висипалося внутрішнє наповнення, дерев'яні дошки та дранки, якими підбиті несучі балки, зламані та обрушені, крізь несучі дерев'яні балки спостерігаються елементи трубопроводу внутрішньо будинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні (включно трубопроводу до/від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки) 52/100 частин квартири АДРЕСА_1 , власником яких є відповідачка ОСОБА_2 , та керамзитно-бетонна стяжка приміщення, розташованого зверху, частина перекриття вигнута донизу, несучі дерев'яні балки темно-бурого кольору, пористої неоднорідної фактури, із глибокими тріщинами та зламами, є загроза обвалення всього перекриття до підсобного приміщення, оскільки дерев'яні несучі балки знаходяться у гнилому та пошкодженому стані, частково пошкоджені та демонтовані, додатково навантаженні керамзитно-бетонною стяжкою зверху. На час обстеження на підлозі приміщення під обваленою стелею наявні зламані та гнилі частки дошок, гнила дранка, будівельні сміття, частки обваленої штукатурки. При огляді встановлено наявність постійної течі води із перекриття між першим та другим поверхом у лівому куті підсобного приміщення, пл.11,0 кв.м., близькому до виходу із підсобного приміщення, різного ступеню інтенсивності. Також спостерігається різного ступеню інтенсивності просачування води у правому дальному куті та по центру підсобного приміщення, пл.11,0 кв.м..
Причинною залиття, аварії, зазначено несанкціоноване та некваліфіковане втручання в систему трубопроводу водопровідно-каналізаційної системи санвузла, кухні (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки), а саме встановлення трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки), власними силами, без належного узгодження та звертання до організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, водовідведення (каналізації), а також відсутність контролю за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопостачання, водовідведення (каналізації), встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання, вчинення дій, що унеможливлюють проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідації, свідома відмова від утримання системи трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні (включно трубопроводу від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки), у належному технічному та санітарному стані, ліквідації витоків, засмічень, затоплень тощо, а також порушень будівельних вимог щодо розташування системи трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні, а саме: пошкодження капітального дерев'яного перекриття між першим та другим поверхом, порушення стану капітального дерев'яного перекриття, вилучення із перекриття елементів несучих конструкцій, зняття поверхового шару капітального дерев'яного перекриття, втручання в склад капітального дерев'яного перекриття розміщенням в ньому системи трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні, залиття капітального дерев'яного перекриття між першим та другим поверхом 2поверхого будинку АДРЕСА_1 керамзитно-бетонною стяжкою, без додаткового посилання металевими конструкціями, несанкціоноване навантаження дерев'яного капітального перекриття, що призвело до обвалення стелі по всій площі підсобного приміщення, пл.11,0кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , на першому поверху у нежитлових приміщеннях №101, в тому числі обвалення верхнього штукатурного шару та дерев'яних дошок, дранки, якими підбито несучі дерев'яні балки, пошкодження капітального дерев'яного перекриття між першим та другим поверхом, загрози обвалення всього перекриття до підсобного приміщення, а також в присутності комісії відмова від усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання, гр. ОСОБА_2 ..
В акті було зазначено, що для усунення протікання каналізаційних стоків необхідно провести демонтаж керамічної плитки, яка вкриває трубопровід внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні (включно трубопровід від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки), із демонтажем керамзитно-бетонної стяжки, 52/100 частини квартири АДРЕСА_1 , власником яких є відповідачка, для належного ремонту (чи повної заміни) трубопроводу та приєднаних приладів, у повній відповідності до існуючих державних будівельних норм, а також провести роботи зі зміцнення та відновлення перекриття між першим та другим поверхом двоповерхового будинку АДРЕСА_1 .
Зазначено було, що огляд підсобного приміщення, пл.11,0 кв.м., у нежитлових приміщеннях №101 першого поверху в будинку АДРЕСА_1 проводився 30.09.2020 року та 13.10.2020 року.
Також, згідно вказаних актів від 28.07.2020 року та від 13.10.2020 року, комісією було проведено огляд 52/100 часток кв. №20 вказаного будинку, а саме приміщення кухні та санвузлу, орієнтованою заг.пл.10 кв.м., та було встановлено, що система водопроводу, в тому числі водопровідних кранів та змивного бачку, умивальнику, душової кабіни (піддону), перебувають у робочому стані, протікання, витоки, закупорки, засмічування, зриви гідравлічних затворів, і негерметичність стикових з'єднань відсутні, провести обстеження трубопроводу внутрішньої будинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла неможливо, оскільки всі комунікації для водовідведення розташовані під керамічною плиткою, та, можливо, бетонною стяжкою. Трубопровід внутрішньобудинкової водопровідної побутової системи санвузла частково розміщений уздовж стіни, огляд можливий частково, на ділянках, які розміщені вздовж стіни. Підлога кухні вкрита керамічною плиткою. Трубопровід внутрішньобудинкової водопровідної, побутової системи кухні частково розміщений уздовж стіни, трубопровід внутрішньобудинкової каналізаційної побутової системи вмурований в підлогу, огляд можливий частково, на ділянках, які розміщені уздовж стіни.
Згідно акту від 01.12.2020 року, з 13.10.2020 року та на час складання даного акту в будинку АДРЕСА_1 , на першому поверсі у нежитлових приміщеннях №101, у підсобному приміщенні пл.11 кв.м., сталося повне обвалення стелі по всій площі приміщення, у тому числі обвалення верхнього штукатурного шару та дерев'яних дошок, дранки, якими підбито несучі дерев'яні балки, пошкоджене капітальне дерев'яне перекриття між першим та другим поверхом, із перекриттям висипалося внутрішнє наповнення, дерев'яні дошки та дранки, якими підбиті несучі балки, зламані та обрушені, крізь несучі дерев'яні балки спостерігаються елементи трубопроводу внутрішньобудинкової водопровідно-каналізаційної побутової системи санвузла, кухні (включно трубопроводу до/від умивальнику, унітазу, душової кабіни (піддону), кухонної мийки) 52/100 частин квартири АДРЕСА_1 , власником яких є відповідачка ОСОБА_2 , та керамзитно-бетонна стяжка приміщення, розташованого зверху, частина перекриття вигнута донизу, несучі дерев'яні балки темно-бурого кольору, пористої неоднорідної фактури, із глибокими тріщинами та зламами, є загроза обвалення всього перекриття до підсобного приміщення, оскільки дерев'яні несучі балки знаходяться у гнилому та пошкодженому стані, частково пошкоджені та демонтовані, додатково навантаженні керамзитно-бетонною стяжкою зверху. На час обстеження на підлозі приміщення під обваленою стелею наявні зламані та гнилі частки дошок, гнила дранка, будівельні сміття, частки обваленої штукатурки. При огляді встановлено наявність постійної течі води із перекриття між першим та другим поверхом у лівому куті підсобного приміщення, пл.11,0 кв.м., близькому до виходу із підсобного приміщення, різного ступеню інтенсивності. Також спостерігається різного ступеню інтенсивності просачування води у правому дальньому куті та по центру підсобного приміщення, пл.11,0 кв.м..
Згідно акту від 01.12.2020 року, причиною залиття, були вказані аналогічні обставини, що в акті від 13.10.2020 року.
Між тим, жодні з цих актів не підписані були відповідачкою, тобто проведено без її участі.
На підтвердження розміру збитків представник позивача посилався на висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №20-6810 від 11.12.2020 року, згідно якого останній становить 167 778,91 грн..
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Разом із тим, стаття 1193 ЦК України визначає, що шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до п.2.3.6 Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Відповідно до додатку 4 до п.2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехника; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії (чітко зазначивши причини); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто завдав шкоду); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомленні мешканці квартир, які його також підписують.
В абз.2 п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 за № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4).
Натомість Додаток 4 вимагає чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін. Додаток 4 Правил при складанні акту вимагає надати висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. Окрім того, акт повинен містити інформацію про ознайомлення мешканців квартир щодо відомостей акту.
Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації(підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода(обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Дослідивши подані представником позивача акти від 28.07.2020 року, від 13.10.2020 року та від 01.12.2020 року, суд вбачає, що в них наявні посилання на огляд приміщення (частини квартири) відповідачки, між тим, доказів цього суду не надано та це спростовується самою відповідачкою. Присутність відповідачки ОСОБА_7 на час складання таких актів не встановлена, акти останньою не підписані, що свідчить про порушення вимог закону під час складання вище вказаних актів.
Також, за правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підтвердження завданих позивачу збитків сторона позивача надала копію висновку судової експертизи, складений експертом ОСОБА_4 11.12.2021 року № 20-6810 (а.с.2-48, т.2), дослідивши який суд вбачає, що відповідне експертне дослідження було проведено у рамках іншої цивільної справи № 522/6419/19. Окрім того, згідно висновку, зазначено, що встановити дату залиття неможливо через відсутність відповідних методик (п.1 резулятивної частини висновку) та причина залиття визначалася виключно із актів, які на думку суду є недопустимим доказом, оскільки не відповідають положенням чинного законодаства.
Окрім того, в даному висновку експерта, який наданий позивачем в обгрунтування заявленого розміру шкоду, було досліджено обставини залиття згідно акту від 28.03.2019 року, яке не було предметом спору у рамках даної справи. При цьому суд також врахолвує, що експерт ОСОБА_4 викликався в судове засідання для дачі пояснень, проте в скудове засідання не зявився.Одже суд не примйаж даний висовнок як належний доказ.
Окрім того, згідно актів про обстеження від 29.09.2020 року та від 01.11.2021 року, в результаті огляду труб каналізації було виявлено монтажну піну на 1 поверсі, яка перешкоджає сходу стічних воду із квартири №20 (а.с.51, 62, т.2).
Згідно акту обстеження від 01.11.2021 року, для виявлення причини засмічення мережі каналізації власнику нежитлового приміщення № 101, на 1-му поверсі було залишено припис, щодо надання доступу для подальшого обстеження мережі каналізації, яка проходить через нежитлове приміщення № 101 на першому поверсі будинку.
Згідно копії акту прийому-передачі виконаних робіт за адресою АДРЕСА_1 , «Єдиним центром комунальних послуг» від 03.11.2021 року (а.с.63, т.2), щодо відео діагностики труб каналізації, вбачається, що обстеження відеодіагностики труб виконати неможлива, так як труба повністю задута монтажною піною.
Згідно копії акту прийому-передачі виконаних робіт за адресою АДРЕСА_1 , «Єдиним центром комунальних послуг» від 08.11.2021 року (а.с.64, т.1) щодо відеодіагностики труб каналізації (стояк -3 метра) вбачається, що при обстежені труб виявлено, розстиковка стояка, та клапану, який встановлений на стояку (стояк загального користування). Клапан знаходиться на першому поверсі. Даним обстеженням встановлено, що в систем каналізації було виявлено наявність будівельної піни, яка перешкоджає вільному сходу стічних вод з квартири № 20 , що належить ОСОБА_2 .
Представником відповідача було подано до суду копію висновку експерта № 32/1/2021 судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 522/4218/21, який був проведений по заяві ОСОБА_2 стосовно ознак залиття у нежитловому приміщенні АДРЕСА_6 , в чому виражено та причина залиття (а.с.76-92, т.2), який суд вважає належним доказом.
Дана експертиза проводилась з викликом працівників Єдиного центру комунальних послуг, в подальшому складено акт прийому-передачі виконаних робіт/ надання послуг № 020181 від 02.12.2021 року, згідно якого доступу до нежитлового приміщення не надано власником якого являється ОСОБА_1 .
Дана обставина підтверджуються актом обстеження від 02.12.2021 року складена комісією у складі Начальника дільниці № 71 (Ігор Бевза), ст. майстер виробничої дільниці № 7 (Максим Антіпов), майстер виробничої дільниці № 7 (Данило Лисенко) (а.с.93, т.2) та згідно якого в ході обстеження каналізаційного стояка між першим та другим поверхом фасадного двоповерхового флігелю на рівні першого поверху, де розташовано нежитлове приміщення виявлено порушення цілісності каналізаційного стояку.
За викладеного суд приходить до висновку, що складу цивільно-правової відповідальності відповідачки за залиття приміщення позивача та завданні збитків судом не встановлено, а позивачем беззаперечно не доведено.
За викладеного суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Із приводу відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 , відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Утім, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, щоб свідчив про заподіяння відповідачем позивачу моральних страждань, та його оцінки, тому позивачем не доведено позовні вимоги у цій частині також.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Ст. ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
За ст. 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, доказів, досліджених у судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 11, 15-16, 22-23, 319, 321, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10-13, 43, 49, 51, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 150, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний тест рішення виготовлено 24.01.2022 року.
Суддя: Домусчі Л.В.