05.07.10 Справа № 15/66-10.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вікові традиції” в особі філії “Карат”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 14 908 грн. 89 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Кравченко В.М., довіреність №58 від 14.09.2009р.
Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серії МВ №НОМЕР_2, виданий Зарічним ВМСМВ УМВС України в Сумській області 01.10.2002р.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 14 908 грн. 89 коп. заборгованості по договору поставки №-СМ/17-118 від 04.09.2009р., а саме: 11 581 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію, 363 грн. 61 коп. пені, 2 316 грн. 20 коп. - 20 % штрафу, 53 грн. 37 коп. - 3% річних та 594 грн. 71 коп. інфляційних збитків.
Відповідача в судове засідання 21.06.2010р. письмовий відзив на позов не подав, усно пояснив, що продукцію від позивача дійсно отримував, але ним була здійснена часткова проплата заборгованості.
Представник позивача подав заяву, в якій просить в зв'язку з помилкою при підготовці позовної заяви у назві позивача вважати вірною назву позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вікові традиції”, тому суд вважає за необхідне в подальшому розгляді справи вважати вірною назву позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вікові традиції”.
Також позивач просить долучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків за період з 01.03.2010р. по 05.07.2010р., який підписаний повноважними представниками сторін і відповідно до якого станом на 05.07.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 9581 грн. 00 коп.
Усно в судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу, в зв'язку з тим, що на день розгляду справи в суді розмір заборгованості відповідача в зв'язку з його оплатою зменшився, про що свідчить акт звірки за період з 01.03.2010р. по 05.07.2010р. Тому, позивач просить стягнути з відповідача 9581 грн. 00 коп. залишку основної заборгованості по договору поставки №-СМ/17-118 від 04.09.2009р., а також 2 316 грн.20 коп. - 20 % штрафу, 53 грн. 37 коп. - 3% річних та 594 грн. 71 коп. інфляційних збитків, на стягненні яких позивач наполягає.
В даному судовому засіданні відповідач пояснив, що дійсно розмір його заборгованості перед позивачем по основному боргу на день розгляду справи в суді складає 9581 грн. 00 коп. і прострочення оплати товару дійсно існувало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 04.09.2009р. був укладений договір поставки №-СМ/17-118, за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) поставляє і передає у власність покупця (відповідача) окремі партію товару, згідно замовлення на поставку, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених даним договором.
Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, що діє на дату замовлення, у якій наведено список товарів, що поставляються за цим договором та їх ціни, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару від постачальника.
Строк дії договору визначений у п. 8.1 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2010р.
Таким чином, по видатковим накладним у грудні 2009 року, січні, березні 2010р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 12 694 грн. 00 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів. У відповідача залишилася заборгованість перед позивачем у розмірі 11 581 грн. 00 коп.
При цьому, у видаткових накладних, за якими здійснювалася поставка, вказано, що підставою поставки є договір №-СМ/17-118 від 04.09.2009р.
Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис відповідача, який співпадає з підписом, що зазначений у кільцевому дорученні, оформленому у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи (а.с.15-18).
Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2009р. по 17.03.2010р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.03.2010р. складала 11 581 грн. 00 коп.
Також факт отримання продукції від позивача по договору поставки №-СМ/17-118 від 04.09.2009р. відповідачем в судових засіданнях визнавався.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідачу була направлена претензія № 82 від 16.03.2010р., в якій він просив сплатити 11581 грн. 00 коп. заборгованості. Вказана претензія відповідачем отримана 17.03.2010р.
Але, відповідач розрахунки з позивачем не провів, відповіді на претензію не надав, тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивачем в дане судове засідання подано для долучення до матеріалів справи акт звірки розрахунків за період з 01.03.2010р. по 05.07.2010р., який підписаний повноважними представниками сторін і відповідно до якого станом на 05.07.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 9581 грн. 00 коп.
Також в даному судовому засіданні відповідач усно пояснив, що дійсно розмір його заборгованості перед позивачем по основному боргу на день розгляду справи в суді складає 9581 грн. 00 коп., в зв'язку з тим, що ним була здійснена часткова оплата.
Усно в судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу, в зв'язку з тим, що на день розгляду справи в суді розмір заборгованості відповідача в зв'язку з його оплатою зменшився.
Тому, враховуючи клопотання позивача і оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми основного боргу в розмірі 2000 грн. 00 коп. була погашена, тому провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем складає 9581 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, і вказана сума заборгованості відповідачем повністю визнається.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, вимоги щодо стягнення 9581 грн. 00 коп. основного боргу визнані повністю, тому позовні вимоги щодо стягнення 9581 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 363 грн. 61 коп. за період з 14.01.2010р. по 01.04.2010р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2 договору поставки, за яким покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару шляхом сплати постачальнику штрафної неустойки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від загальної суми заборгованості.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 363 грн. 61 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, і відповідачем позовні вимоги визнані, тому вимоги позивача в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2 316 грн. 20 коп. - 20 % штрафу, яка передбачена пунктом 7.2 договору (покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару шляхом сплати постачальнику штрафу у розмірі 20% вартості відповідної партії товару).
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2 316 грн. 20 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки №-СМ/17-118 від 04.09.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 53 грн. 37 коп. - 3% річних та 594 грн. 71 коп. інфляційних збитків за період з 14.01.2010р. по 01.04.2010р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Тобто, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 53 грн. 37 коп. - 3% річних та 594 грн. 71 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Вікові традиції” (49000, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, проспект Газети «Правда», буд. 50, код 36572896) 9581 грн. 00 коп. основного боргу, 363 грн. 61 коп. пені, 2 316 грн. 20 коп. - 20 % штрафу, 53 грн. 37 коп. - 3% річних та 594 грн. 71 коп. інфляційних збитків, 149 грн. 08 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 07.07.2010р.
Суддя