33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" липня 2010 р. Справа № 2/81
Позивач: Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України його орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі-квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне
Відповідач: Приватний підприємець ОСОБА_1
про звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки
Суддя
Секретар судового засідання Філіпов Є.В.
Представники:
Від позивача: юрисконсульт Коробенюк О.В. дов. №10., від 12.01.2010 року
Від органу прокуратури: пом. військового прокурора Жоган А.А. посв.№10.,від 27.04.2010р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Рівненського гарнізону просить повернути відповідача самовільно зайняту земельну ділянку площею 15 м2 по вул. Соборній, 360- В м.Рівне, яка входить до складу земель військового містечка №2 , шляхом демонтажу цегляної печі-мангалу. При цьому вказує, що користувачем є квартирно-експлуатаційний відділ в м.Рівне.
Відповідач відзиву на позов не подав. В судове засідання двічі не з'явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Матеріали справи дозволяють вирішити спір без його участі.
Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави та реалізовувати ці повноваження шляхом звернення до суду з позовом.
Пред'явлення військовим прокурором Рівненського гарнізону даної позовної заяви в інтересах держави - Міністерства Оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Рівне, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликано винятково захистом порушених інтересів держави та здійснюється відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, оскільки відповідно до вказаних положень Конституції та п.2 ст.5 Закону України "Про прокуратуру", однією із функцій, що покладаються на прокуратуру України, є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
На підставі п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист правді законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, при цьому згідно ст. 36-1 зазначеного закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може в порядку, передбаченому процесуальним. законом, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №13-РП/99.
Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 р. №1752/99 „Про систему центральних органів виконавчої влади" та Закону України „Про джерела фінансування органів державної влади", до системи органів державної влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство Оборони України, яке відповідно до ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України", абз.2 п. 1, 6 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. № 1080, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади і військового управління із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва, а також утворює, реорганізує і ліквідує підприємства, установи та організації, які забезпечують діяльність Збройних Сил, здійснює управління закріпленим за ними державним військовим майном, контроль за їх діяльністю та проводить його інвентаризацію.
Згідно ч.2 ст.10 цього ж Закону, Міністерство оборони України здійснює управління переданим військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі ЗС України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби ЗС України, затверджених Законом України «Про затвердження Статуту внутрішньої служби ЗС України»від 24.03.1999 року, надано повноваження органу виконавчої влади.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою. Він здійснює свою діяльність на підставі "Положення про квартирно-експлуатаційну службу і квартирне забезпечення...", введеного в дію наказом МО №75 від 22.02.1977 року, який діє по даний час.
Згідно даного Положення, всі квартирно-експлуатаційні служби (частини) відають забезпеченням військових частин (установ, підприємств та організацій) казармено-житловим фондом і комунальними спорудами, їх технічною експлуатацією.
Начальник КЕВ несе повну відповідальність перед Органом управління майном - Міністерством оборони України за стан та діяльність переданих йому споруд і територій військових містечок, де дислокувались частини (установи, підприємства, організації), їх схоронність, ефективність використання закріпленого за установою державного майна.
Таким чином, для захисту порушеного права Міністерство оборони України та його структурний підрозділ - квартирно-експлуатаційний відділ міста Рівне, уповноважений виступати стороною в господарському суді, оскільки згідно вимог ст.ст.58,59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України «Про затвердження Статуту внутрішньої служби ЗС України»від 24.03.1999 року, керівники військових частин (установ, організацій) є єдиноначальниками і несуть повну відповідальність перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, стан та діяльність ввіреної йому частини (установи, організації), ефективне використання закріпленого за ним державного майна та грошових коштів, а також зобов'язані вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині (установі, організації), для чого діяти у відповідності із законом.
Військовий прокурор Рівненського гарнізону діє згідно п.2 ст.121 Конституції України - звертається з позовом до господарського суду в інтересах Держави - Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Рівне, як органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних питаннях, оскільки незаконне використання державного, належного Міністерству оборони України нерухомого військового майна, закріпленого за частинами (установами, організаціями) МО України, спричинює збитки державі та порушує її інтереси.
Мова йде про порушення державних інтересів, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №13-РП/99, захист інтересів держави включає в себе захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Незаконне зайняття Відповідачем земельної ділянки, яка перебуває в державній власності, призводить до порушення законних прав Позивача, які захищаються Державою.
Згідно ст.14 Закону України "Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами, організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
Вирішення питання щодо порядку вилучення і передачі такого майна, що перебувають у державній власності, належить до компетенції Кабінету Міністрів України (ст.ст. 1, 2 цього Закону).
08.09.2009 року начальником КЕВ м. Рівне було повідомлено до військової прокуратури Рівненського гарнізону про те, що власником кафе-бару, що знаходиться за адресою м. Рівне вул. Соборна, 360, безпідставно були виконані будівельні роботи з будівництва цегляної печі-мангалу на землях Міністерства оборони України, які входять до складу військового містечка № 2 м. Рівне, вул. Соборна, 364 та перебувають на обліку та балансі КЕВ м. Рівне.
По даному факту військовою прокуратурою Рівненського гарнізону із участю державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області було проведено перевірку.
Під час проведення вказаної перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_1 самовільно зайняла (шляхом добудови печі) та використовує частину земельної ділянки площею 15 м.кв. по вул. Соборній, 360-В в м. Рівне, яка згідно повідомлення Управління Держкомзему у м. Рівне № 02-168 від 26.04.2010 року, листа Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель № 02-01\07-1094 від 29.04.2010 року та відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії (старого взірця) №32 від 01.03.1983 року виданого на підставі рішень Рівненського міськвиконкому №620 від 03.10. 1948 року, № 010 від 19.09.1953 року, та №943 від 02.08.1973 року обліковується за КЕВ м. Рівне та входить до складу земель Міністерства оборони України.
Будь-які договори на використання ПП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 15 м. кв., яка входить до складу земель військового містечка № 2, не укладались, дозволи на її використання відповідними посадовими особами не надавались.
Так, відповідно до п. 23 наказу Міністра оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями і «Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України»відповідальність за цільове використання земель, наданих для потреб Збройних Сил України, покладається на безпосереднього землекористувача і органи квартирно-експлуатаційної служби.
Згідно п.24 вищевказаного наказу відповідальність за охорону земель покладається на безпосереднього землекористувача.
Згідно ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України», земля, води та інші природні ресурси, а також майно закріплене за військовими частинами і військовими навчальними закладами, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління, а згідно ст.ст.3,5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», як орган державного управління у Збройних Силах України, Міністерство оборони України несе відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань.
Вищевказане також підтверджується ст.1 Закону України «Про використання земель оборони»та ст.77 Земельного Кодексу України, згідно вищевказаних положень землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань утворених відповідно до законодавства України.
Крім цього необхідно враховувати те, що у відповідності до ст.9 Закону України „Про Збройні Сили України", в повноваження Кабінету Міністрів України входить встановлення порядку надання ЗС України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних (водних) ділянок.
Статтею 13 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями державної власності належить до повноважень Кабінету Міністрів України, а згідно ст. 4 Закону України „Про оренду землі", орендодавцем земельних ділянок можуть виступати лише особи, у власності яких перебувають ці земельні ділянки.
Міністерство оборони України (як орган, який уповноважений управляти військовим майном) чи Фонд Державного майна України, не надавали погодження стосовно передачі спірної земельної ділянки в оренду чи у комунальну власність, як і не було затвердженого постановою Кабінету Міністрів України переліку щодо передачі їх з державної власності у власність недержавних органів.
Відповідно до п. «в»ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно ст.2 Закону України «Про використання земель оборони», військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства
Згідно ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України», земля, води та інші природні ресурси, а також майно закріплене за військовими частинами і військовими навчальними закладами, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління.
Згідно ст.ст.152, 212 Земельного кодексу України власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.
Керуючись ст. ст.82-84, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити. Підприємцю ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути квартирно-експлуатаційному відділу в м.Рівне, самовільно зайняту земельну ділянку площею 15 м2 по вул.Соборній, 360-В, м.Рівне, яка входить до складу земель військового містечка №2, шляхом демонтажу цегляної печі-мангалу.
2.Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1),- в доход державного бюджету України 85 грн.00 коп.
3.Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1),- в доход державного бюджету України 236 грн.00 коп. плати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Рішення підписано: "06 " липня 2010 року.