79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.07.10 Справа№ 29/80
За позовом: Житлово-будівельного кооперативу №147, м. Львів,
до відповідача:Приватного підприємства «Томіо», м. Львів,
про: зобов'язання звільнити нежитлове приміщення.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:Романків І.І. -представник,
Бойчук А.Г. -член правління,
Гуля М.М. -член правління,
Тростинська Г.Й. -бухгалтер.
відповідача:Наконечна М.М. -власник підприємства.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Житлово-будівельного кооперативу №147 до Приватного підприємства «Томіо»про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення. Ухвалою від 22.06.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.07.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди №1 на оренду нежитлового півпідвального приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу №147 у зв'язку із закінченням цього Договору не звільнив нежитлове приміщення, власником якого є позивач.
Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою, зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 309, площею 40 кв.м.
В судове засідання 06.07.2010 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі. Відзиву відповідача до суду не подано.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір оренди №1 на оренду нежитлового півпідвального приміщення у будинку житлово-будівельного кооперативу №147 від 01.09.1999 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) надає, а орендар (відповідач у справі) приймає у користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 309, площею 40 кв.м. для здійснення торгівельної діяльності товарами народного споживання.
Відповідно до п. 1.2. Договору термін дії Договору встановлюється з 01.09.1999 р. на 10 років, тобто до 01.09.2009 р. включно.
На виконання умов Договору позивачем передано нежитлове приміщення орендарю (п. 2.1. Договору).
23.06.2009 р. позивач звернувся до відповідача з листом №29, в якому повідомив директора Приватного підприємства «Томіо»про те, що позивач припиняє договір оренди, просив звільнити займане відповідачем нежитлове приміщення до 01.09.2009 р.
31.08.2009 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом №35, з вимогою терміново звільнити орендоване приміщення, оскільки термін дії Договору закінчується 01.09.2009 р.
На день розгляду справи відповідач орендоване приміщення не звільнив, доказів зворотнього суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Пунктом 6.1. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, тобто з 01.09.1999 р., строком на 10 років -01.09.2009 р.
Відповідно до п. 6.2. Договору, Договір являється пролонгованим на наступний термін, якщо за 2 місяці до його закінчення сторонами не було письмово повідомлено про його анексацію.
Як встановлено в ході судового засідання, позивач 23.06.2009 р. листом №29 повідомив відповідача про закінчення строку дії Договору. Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщенн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов'язати Приватне підприємство «Томіо»(адреса: вул. Горбачовського, 4/22, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 20832955) звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 309, площею 40 кв.м.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Томіо» (адреса: вул. Горбачовського, 4/22, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 20832955) на користь Житлово-будівельного кооперативу №147 (адреса: вул. Городоцька, 309/51; м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 20851007) 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя