ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/18529.06.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еволюкс»
до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»
про стягнення 180 015,45 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Руденко В.Б. (довіреність № 22/4-10 від 22.04.2010р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 29 червня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еволюкс»(надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(далі по тексту -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 180 015,45 грн. з них 147 361,84 -основного боргу, 13 000,00 грн. -пені, 15 444,00 грн. -інфляційних нарахувань та 4 209,81 грн. -3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором банківського рахунку №8947 від 12 березня 2008 року.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 17.05.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.06.2010р. Ухвалою від 10.06.2010р. розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 17.06.2010р. Ухвалою від 17.06.2010р. розгляд справи у зв'язку з повторною неявкою представників сторін було відкладено до 29.06.2010р.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
12 березня 2008 року між позивачем (надалі - Клієнт) та відповідачем (далі по тексту - Банк) (разом - сторони) було укладено договір банківського рахунку № 8947 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір), відповідно до п.1.1 якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок №26009008947001 (рахунок) в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.3.3. Договору Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта (п. 2.3.4. Договору).
Відповідно до п. п. 2.2.1. та 2.2.3. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках і вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг.
Відповідно і п.8.1 Договору він укладений на невизначений строк та набув чинності з дати його належного оформлення.
Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що 09 січня 2009 року Клієнт надав Банку платіжне доручення № 602 на перерахування із свого поточного рахунку коштів в сумі 130000,00 грн. за сантехобладнання згідно договору № 121/1 від 21 січня 2008 року, укладеному з Приватним підприємством «Лік 1 плюс»(копія договору в справі), але в порушення умов Договору відповідач залишив вказане платіжне доручення без виконання, а 26 березня 2009 року зарахував всю суму коштів до картотеки платежів, що не сплачені в строк з вини банку.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2010 року позивач надав відповідачу письмову заяву про закриття поточного рахунку та перерахунок залишку коштів на рахунок № 26005301293 у Подільському відділенні ВАТ «Ощадбанк України»№ 5393 міста Києва, МФО 320382. Відповідна заява була зареєстрована відповідачем 02.02.2010р., про що свідчить вхідний № 9979.
Згідно банківської виписки від 29.01.2010р. на рахунку позивача знаходяться грошові кошти в сумі 147361,64 грн. (копія в справі).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання розпоряджень позивача про перерахуванню (використанню) та видачу коштів з поточного рахунку останнього, які на ньому знаходяться.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
На час розгляду справи сума залишку грошових коштів на рахунок зазначений в заяві про закриття рахунку позивачу від відповідача не надійшла.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням всього вищевикладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, неподання Банком документально належних та допустимих доказів про перерахування відповідачем залишку коштів на рахунок Клієнта, позовні вимоги про стягнення залишку коштів в розмірі 147361,64 грн. - є обґрунтованими.
У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі -Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності з пунктом 3.1 Договору відповідач зобов'язаний за несвоєчасне чи неправильне списання з його вини суми з рахунку позивача, а також за несвоєчасне чи правильне зарахування суми, яка належить позивачу, сплатити останньому пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.
У відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 13000,00 грн., яка нарахована за період дії мораторію (з 10.02.2009р. по 10.02.2010р.) не підлягають задоволенню, натомість з відповідача, зважаючи на відсутність контррозрахунку останнього, підлягає стягненню пеня до введення мораторію в банку з 10.01.2009р. по 10.02.2009р. на суму 2564,39 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку ст. 625 ЦК України не підлягає застосуванню оскільки зобов'язання відповідача по перерахуванню грошових коштів за платіжними дорученнями позивача не є грошовим. А тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення залишку коштів на рахунку в сумі 147 361,64 грн. та пені в розмірі 2 564,39 грн., а всього 149 926,03 грн.
Судові витрати позивача у розмірі 1 670,18 грн. (1 473,61 грн. державного мита та 196,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еволюкс»(ідентифікаційний код: 30789672, адреса: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 7-Б, квартира, 55) грошові кошти в розмірі 149 926,03 грн. (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 03 копійки) та судові витрати в розмірі 1 670,18 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят гривень 18 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 07.07.2010р.