ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/19618.06.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОСПАН УА»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стартрекорд»
простягнення 275 706,18 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кулак І.О. -дов. № 14/104-2010 від 14.04.2010 року;
від відповідача: Масока І.С. -директор;
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОСПАН УА»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрекорд»про стягнення 269 508,83 грн. -основного боргу, 5 404,17 грн. -пені та 793,18 грн. -3 % річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 38п/10 від 11.01.2010 року не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 269 508,83 грн.
Ухвалою від 17.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010 року.
В судовому засіданні 07.06.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні 07.06.2010 року у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.06.2010 року.
В судовому засіданні 18.06.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.06.2010 року надав усні пояснення по справі.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 18.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
11 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРОНОСПАН УА»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стартрекорд» (далі -покупець, відповідач) було укладено договір № 38п/10 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари, зазначені в рахунках -фактурах/ видаткових накладних до даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість товару, вид транспорту, ціна умови і строк поставки погоджуються сторонами і вказуються в рахунках -фактурах/ видаткових накладних.
Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата проводиться в гривнях шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок постачальника з відстрочкою оплати на 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати складення видаткової накладної до величини наданого ліміту, що становить 300 000,00 грн. з ПДВ, згідно умов вказаних у видатковій накладній.
Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що датою поставки вважається дата оформлення постачальником товаросупровідних документів. Покупець зобов'язаний в термін трьох банківських днів з моменту повідомлення постачальником про готовність товару, вивезти товар зі складу постачальника. У випадку не вивезення у вищезазначені терміни, постачальник має право стягнути кошти за зберігання такого товару у розмірі 500,00 грн. з ПДВ за кожну добу виставивши при цьому покупцю рахунок за зберігання.
Відповідно до пункту 4.3 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту здійснення повної оплати за товар.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, що засвідчується видатковими накладними № 34065 від 25 лютого 2010 року, № 34089 від 25 лютого 2010 року, № 34116 від 26 лютого 2010 року, № 34141 від 26 лютого 2010 року, № 34786 від 17.03.2010 року та довіреністю на отримання товарно -матеріальних цінностей № 12 від 24 лютого 2010 року.
В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 269 508,83 грн.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач 21 квітня 2010 року направив на адресу позивача лист № 21/04-10-3, відповідно до якого повідомив останнього, що проти своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості не заперечує та крім того, зобов'язався кожного дня починаючи з 26 квітня сплачувати на розрахунковий рахунок позивача 7 800,00 грн.
Однак, сторонами не надано жодних доказів реального виконання відповідачем вищезазначеного.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 269 508,83 грн.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 269 508,83 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 7.5 Договору у випадку прострочення оплати за поставлені товари покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.5 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 404,17 грн.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 3.1 та 7.5 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 5 404,17 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 793,18 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням пункту 3.1 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрекорд» (місцезнаходження: 02139, м. Київ, Дніпровський р -н, бул. Перова, буд 42 -Б, кв. 24, код ЄДРПОУ 34727321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОСПАН УА»(місцезнаходження: 45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 20, код ЄДРПОУ 33273907) 269 508 (двісті шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісім) грн. 83 коп. -основного боргу, 5 404 (п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 17 коп. -пені, 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 18 коп. -3 % річних, 2 757 (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн. 06 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
07.07.2010 року