Рішення від 05.07.2010 по справі 39/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/13905.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аданіт - Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ - Сервіс"

про стягнення 91209,94 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Бондаренко Б.С. -довіреність № б/н від 03.02.2010 р.

Від відповідача не з"явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аданіт - Транс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ - Сервіс" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 91209,94 грн. на підставі Господарського договору поставки № 3107-08 від 31.07.2008 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору, зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 р. порушено провадження у справі № 39/139 та призначено справу до розгляду на 14.06.2010 р. о 15:10 год.

Представники сторін в судове засідання 14.06.2010 р. не з"явились, вимоги ухвали суду від 31.05.2010 р. не виконали, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.07.2010 р. о 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2010 р. подав документи на виконання вимог попередніх ухвал суду, надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.2010 р. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/139 від 31.05.2010 р. та від 14.06.2010 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, вказаній у Договорі поставки № 3107-08 від 31.07.2008 р. та у витязі з ЄДРПОУ щодо ТОВ "ТВ - Сервіс" серії АД № 648493 станом на 09.06.2010 р. (04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 36) Направлення ухвал суду відповідачеві підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці цих ухвал.

Отримання відповідачем 04.06.2010 р. ухвали Господарського суду міста Києва № 39/139 від 31.05.2010 р. підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/139 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 14.06.2010 р. та 05.07.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні 05.07.2010 р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аданіт - Транс" (позивачем), визначеним як Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВ - Сервіс" (відповідачем), визначеним як Покупець, був укладений Господарський договір поставки № 3107-08 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник (позивач) зобов»язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) Покупцеві (відповідачеві) товар (товари), а Покупець зобов»язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2.3 Договору встановлено, що право власності на поставлені товар переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (перевізника) за видатково -прибутковою накладною.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка є невід»ємним додатком до даного Договору, за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Дата, вказана Покупцем (відповідачем) у видатково -прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником (позивачем) (п. 4.5 Договору).

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що Покупець (відповідач) повинен сплатити поставлений товар не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з дати поставки товару Постачальником (позивачем).

Вищенаведені умови Господарського договору поставки № 3107-08 від 31.07.2008 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі -ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 91209,94 грн., що підтверджується накладною № 0202-01 від 02.02.2009 р. та довіреністю на отримання цінностей № 000089 від 02.02.2009 р. (копії накладної та довіреності знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідач, в порушення п. 8.1 Договору, поставлений на загальну суму 91209,94 грн. товар та у строк не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з дати поставки цього товару (т.т. до 16.03.2009 р.) не оплатив.

З огляду на наведене, позивач звернувся до відповідача з претензією № б/н від 28.04.2009 р. про сплату заборгованості у сумі 91209,94 грн. на підставі Договору (копія претензії знаходиться в матеріалах справи).

У відповідь на вищенаведену претензію, відповідач 14.05.2009 р. повідомив позивача про визнання ним заборгованості у розмірі 91209,94 грн. в повному обсязі, проте зазначив, що не має змоги сплатити вказану суму за відсутністю коштів та скрутним фінансовим становищем (копія відповіді на претензію знаходиться в матеріалах справи).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за Договором у сумі 91209,94 грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлені судом обставини справи, строк виконання зобов'язання щодо оплати товару в сумі 91209,94 грн., поставленого відповідно до накладної № 0202-01 від 02.02.2009 р. на підставі Господарського договору поставки № 3107-08 від 31.07.2008 р., станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не з»явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 91209,94 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 912,10 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 525, 526, 530, 599, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ - Сервіс" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 36, ідентифікаційний код 35530986, рахунок № 260070148801 у банку ТОВ «Партнер - Банк», МФО 339339), а у разі відсутності коштів, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аданіт - Транс" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А, ідентифікаційний код 35812103, рахунок № 260090211501 в ТОВ «Партнер - Банк», МФО 339339) 91209,94 грн. (дев»яносто одну тисячу двісті дев»ять гривень 94 коп.) основного боргу, 912,10 грн. (дев»ятсот дванадцять гривень 10 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.07.2010 р.

Попередній документ
10277311
Наступний документ
10277315
Інформація про рішення:
№ рішення: 10277312
№ справи: 39/139
Дата рішення: 05.07.2010
Дата публікації: 09.07.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію