Справа № 444/3473/21
Провадження № 2/444/217/2022
17 січня 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Сагаль Д.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права на земельну частку (пай), зобов'язання вчинити дії по включенню в список осіб, які мають право на середню земельну частку (пай),-
ОСОБА_1 звернулась в суд про визнання права на середню земельну частку (пай), зобов'язання вчинити дії по включенню в список осіб, які мають право на середню земельну частку (пай).
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що з 02.04.1974 р. по 28.02.1993 р. вона працювала та перебувала у членстві колгоспу ім. Івана Франка в с. Замок, Жовківського району Львівської області, про що свідчить записи в трудовій книжці.
В зв'язку з розподілом колгоспу ім. Івана Франка 28.02.1993 р. була переведена в новостворене колективне сільськогосподарське підприємство «Незалежність» на посаду головного бухгалтера де працювала до 12.06.1995 р., про що свідчить записи в трудовій книжці.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала у колгоспі ім. Івана Франка та КСП «Незалежність» вона зверталася з заявою до Замківської сільської ради, щоб отримати право на середню земельну частку (пай).
Навиконання заходів, які передбачені Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.91) 27 жовтня 2016 року було утворено Магерівську селищну раду шляхом об'єднання Магерівської селищної ради та Замківської, Кам'яногірської, Підліссянської, Погариської сільських рад Жовківського району.
Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» визначено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
ОСОБА_1 зверталась до новоствореної Магерівської селищної ради, щоб отримати сертифікат на право середню земельну частку (пай). Проте їй повідомляли, щоб вона прийшла в інший час, так як у зв'язку з об'єднанням сільських рад списки пайовиків ще не передані або списки не можуть найти.
10.12.2020 р. керуючись ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» правонаступником Магерівської селищнної ради стала Добросинсько - Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, рішення № 21 «Про початок реорганізації Магерівської селищної ради, Кунинської сільської ради, Лавриківської сільської ради, Бишківської сільської ради шляхом приєднання до Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області».
В жовтні 2021 р. ОСОБА_1 знову звернулася із заявою до Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про видачу їй земельної частки (паю), як працівнику колгоспу ім. Івана Франка але їй усно повідомили, що її не було включено до списку осіб для отримання права на середню частку (пай). Після отримання усної відмови ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права.
Відповідач надав відповідь на адвокатський запит. Зі змісту відповіді було виявлено, що згідно даних наявних в Відповідача та наявних матеріалів, щодо розпаювання колгоспу (Проект роздержавлення і приватизації земель) ім. І.Франка та КСГП «Незалежність» ОСОБА_1 в списках пайовиків на видачу середніх земельних часток (паїв) відсутня.
Даною відповіддю Відповідач зазначив, що середня земельна частка (пай) Замківської сільської ради в умовно кадастрових гектарах складала 1.15 га.
Окрім цього у даній відповіді зазначено, що пайові землі колишніх Замківської, Камяногірської сільських рад розпайовані в повному обсязі згідно технічних документацій.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися за захистом своїх прав до суду та просить позов задоволити.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача - Добросинсько - Магерівської сільської ради, Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, представник відповідача - Добросинсько - Магерівської сільської ради, Львівського району Львівської області надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника. У вирішенні даної справи покладаються на думку суду.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. ст. 10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що з 02.04.1974 р. по 28.02.1993 р. ОСОБА_1 працювала та перебувала у членстві колгоспу ім. Івана Франка в с. Замок, Жовківського району Львівської області, про що свідчить записи в трудовій книжці.
В зв'язку з розподілом колгоспу ім. Івана Франка 28.02.1993 р. була переведена в новостворене колективне сільськогосподарське підприємство «Незалежність» на посаду головного бухгалтера де працювала до 12.06.1995 р., про що свідчить записи в трудовій книжці.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала у колгоспі ім. Івана Франка та КСП «Незалежність» вона зверталася з заявою до Замківської сільської ради, щоб отримати право на середню земельну частку (пай).
Навиконання заходів, які передбачені Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.91) 27 жовтня 2016 року було утворено Магерівську селищну раду шляхом об'єднання Магерівської селищної ради та Замківської, Кам'яногірської, Підліссянської, Погариської сільських рад Жовківського району.
ОСОБА_1 зверталась до новоствореної Магерівської селищної ради, щоб отримати сертифікат на право середню земельну частку (пай). Проте їй повідомляли, щоб вона прийшла в інший час, так як у зв'язку з об'єднанням сільських рад списки пайовиків ще не передані або списки не можуть найти.
10.12.2020 р. керуючись ст. 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» правонаступником Магерівської селищнної ради стала Добросинсько - Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, рішення № 21 «Про початок реорганізації Магерівської селищної ради, Кунинської сільської ради, Лавриківської сільської ради, Бишківської сільської ради шляхом приєднання до Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області».
В жовтні 2021 р. ОСОБА_1 знову звернулася із заявою Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області про видачу їй земельної частки (паю), як працівнику колгоспу ім. Івана Франка але їй усно повідомили, що її не було включено до списку осіб для отримання права на середню частку (пай). Після отримання усної відмови ОСОБА_1 дізналась про порушення свого права.
З відповіді на адвокатський запит вбачається, що згідно даних наявних в Відповідача та наявних матеріалів, щодо розпаювання колгоспу (Проект роздержавлення і приватизації земель) ім. І.Франка та КСГП «Незалежність» ОСОБА_1 в списках пайовиків на видачу середніх земельних часток (паїв) відсутня.
Даною відповіддю Відповідач зазначив, що середня земельна частка (пай) Замківської сільської ради в умовно кадастрових гектарах складала 1.15 га.
Окрім цього у даній відповіді зазначено, що пайові землі колишніх Замківської, Камяногірської сільських рад розпайовані в повному обсязі згідно технічних документацій.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.
Згідно із ч. 5, 6 ст. 6 ЗК України в редакції від 13.03.1992 року при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.
Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.
Відповідно до ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Згідно даної статті право особи на земельну частку (пай) може бути також встановлено в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишається членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Ст. 2 цього закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. У такому випадку рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ст.2 вказаного закону буде документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).
Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ст.5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифіката право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі тощо.
Враховуючи вищевикладене Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 працювала та була членом колгоспу ім. І.Франка, в порядку переводу була переведена в КСП «Незалежність», добровільно не виходила та не була виключена з членів на момент передачі землі у колективну власність, в зв'язку з чим набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 1,15 в умовних кадастрових гектарах на території Замківської сільської ради, на даний час на території Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.
Враховуючи, що в цей час передача земельних ділянок у власність громадян на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень відповідних рад, земельна ділянка ОСОБА_1 відповідно до положень ст.ст. 12, 19, 25 Земельного Кодексу України та вищевикладеного має бути виділена ОСОБА_1 з земель запасу комунальної власності Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області
Вищенаведене свідчить про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст, ст. 4, 5, 13,23, 81, 82, 200,247,258,259,264, 265,354 ЦПК України,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06.10.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 ) право на середню земельну частку (пай) загальною площею 1,15 га в умовних кадастрових гектарах, за рахунок земель запасу комунальної власності Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.
Зобов'язати Добросинсько - Магерівську сільську раду Львівського району Львівської області включити ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06.10.1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 ) до списку осіб, які мають право на середню земельну частку (пай), площею 1,15 га в умовних кадастрових гектарах на території Добросинсько - Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мікула В. Є.