Справа №442/8797/21
Провадження №2/442/184/2022
26 січня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Грицай М.М.,
з участю секретаря - Кміть Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Позов мотивує тим, що 11.04.2007 уклала шлюб з ОСОБА_2 .
У шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
На даний час шлюбні відносини носять формальний характер, оскільки вже вісім років сторони проживають окремо. У них різні погляди на сімейне життя, а тому, враховуючи вказане, просить розірвати шлюб.
У судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та Мороз Наталія Володимирівна (після державної реєстрації шлюбу - Сидор ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 11.04.2007 у с.Боршевичі Старосамбірського району Львівської області, про що складено відповідний актовий запис № 2.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.03.2013 підтверджується, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у статті 24 СК України, у якій, серед іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Ч. 3, 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104 цього ж Кодексу шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частина 1 статті 110 СК України передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до змісту пункту 10 постанови пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Таким чином, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а також забезпечення державою принципу свободи шлюбу та принципу свободи розірвання шлюбу. Судом встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають формальний характер, оскільки такі тривалий час проживають окремо, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 264, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11.04.2007 в с.Боршевичі Старосамбірського району Львівської області, актовий запис № 2.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908 грн (дев'ятсот вісім гривень) сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Марія Грицай