Єдиний унікальний номер 336/9271/21
Номер провадження 2-о/336/28/2022
25.01.2022 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі судді Карабак Л.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту належності заповіту,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Виходячи зі змісту заявлених вимог, заявник просить встановити факт того, що заповіт складений померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , належить ОСОБА_3 , та крім того визнати факт того, що померла ОСОБА_2 заповітом складеним 16.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Байрамовою О.М., заповіла своєму синові ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Справу передано в провадження головуючого судді Карабак Л.Г. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021.
Ухвалою від 23.11.2021 заяву було залишено буз руху, та наданий строк десять днів з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків у зв'язку з наступним.
«Виходячи зі змісту поданої заяви, встановлення факту, що має юридичне значення, вірогідно необхідно заявнику для оформлення успадкованого майна, але при цьому заявник не надав доказів того, що він звернувся до нотаріальної контори і йому було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину через неможливість встановлення певних юридичних фактів.
Крім того, вимога про встановлення того, що заповітом спадкодавиця заповіла конкретний житловий будинок своєму синові виходить за межі повноважень суду в окремому провадженні та межує із тлумаченням заповіту, яке можливе лише у позовному провадженні. Так у тексті доданого заповіту від 16.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Байрамовою О.М. відсутня інформація про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 і що своє майно вона заповіла синові. Встановлення такого факту буде вільним трактуванням заповіту.
Тлумачення заповіту судом є спеціальним способом захисту прав спадкоємців. Застосування такого способу захисту має особливості, об'єктивно зумовлені специфікою спадкових правовідносин, правовою природою заповіту як одностороннього правочину та його відкладальним ефектом у часі.
Факти родинних відносин, у разі неможливості їх встановлення у позасудовому порядку можуть бути встановлені судом в окремому провадженні зі відсутності спору про право.
Враховуючи, що заявник прийняв спадщину за умови спільного проживання, вона вважається фактично прийнятою, та питання її прийняття має бути вирішеним нотаріусом, яким відкрито спадщину або в судовому порядку.
Водночас, в розрізі вимог заявника щодо встановлення факту належності заповіту, який є за своїм правовим змістом одностороннім правочином, померлій особі, правоздатність якої припинена у зв'язку з її смертю суперечить нормам цивільного право та процесуального законодавства.
Крім того, підписавши заяву виправив дату та не засвідчив виправлення своїм підписом із позначкою «виправленому вірити».
Вищезазначену ухвалу суду надіслано на адресу позивача та отримано ним 14.12.2021 та повторно 29.12.2021, що підтверджується розпискою та рекомендованим поштовим повідомленням, але станом на 24.01.2021 недоліки заяви не усунуто.
Відповіднодо тексту ухвали про залишення заяви без руху ОСОБА_1 був попереджений, що у разі не виконання вимог ухвали суду заява буде вважатися неподаною та повернута.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається.
Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення заяви суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З врахуванням наведеного, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, суд вважає, що заяву слід вважати неподаною та повернути.
Керуючись ст.ст.185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності заповіту - вважати неподаною та повернути.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Л.Г Карабак