1Справа № 335/13054/21 2/335/981/2022
25 січня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., представника позивача - Калініної-Заєць Ю.М., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
13 грудня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, судове засідання призначено на 25.01.2022 на 10 год.30 хв.
21 січня 2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав подане клопотання про направлення справи за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя та просив суд його задовольнити, виходячи з того, що кв. АДРЕСА_1 знаходиться у Дніпровському районі м.Запоріжжя.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначила про те, що у Концерну «МТМ» взагалі не було жодних правових підстав звертатися до суду з позовом до неї та інших відповідачів у даній справі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.
Розглянувши клопотання позивача про направлення справи за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
У своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позву у даній справі є стягнення заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , тобто вимоги позивача нерозривно пов'язані з наданням послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до об'єкту нерухомості, а саме квартири.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги безпосередньо стосуються нерухомого майна, а тому повинні розглядатися за правилами виключної підсудності.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Так, нерухоме майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Дніпровського району м.Запоріжжя та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м.Запоріжжя.
З огляду на викладене, вказана цивільна справа, з урахуванням правил виключної підсудності, не відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 1 ст. 32 ЦПК України передбачено, що спори щодо підсудності справ між судами не допускаються.
З урахуванням зазначеного, клопотання представника позивача про направлення справи за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя підлягає задоволенню, а справа направленню до Ленінського районного суду м.Запоріжжя у зв'язку з її непідсудністю Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача Концерну «Міські теплові мережі» - Калініної-Заєць Ю.М. про направлення за підсудністю до Ленінського районного суду м.Запоріжжя цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити.
Цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води- передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду м. Запоріжжя (69006, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.1/2).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 25 січня 2022 року.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко