Ухвала
25 січня 2022 року
м. Київ
справа № 453/1231/20
провадження № 61-642ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» філії - Запорізьке обласне управління, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Сколівського відділення 10013/0179 філії Львівського обласного управління, Сколівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Сколівського відділу, Сколівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості про визнання права власності на спадкування права на вклади у банку в порядку спадкування за заповітом, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
21 січня 2022 року ОСОБА_1 подаладо Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Львівським апеляційним судом прийнято постанову 14 грудня 2021 року, повний її текст складено 16 грудня 2021 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження є 17 січня 2022 року.
ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримала 04 січня 2022 року.
Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки до касаційної скарги не додано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 копії постанови Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року саме 04 січня 2022 року.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати докази на підтвердження обставин, що перешкоджали подати їй касаційну скаргу до 17 січня 2022 року (конверт, в якому надсилалася ОСОБА_1 копія постанови Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року із ідентифікатором міжнародного поштового відправлення Акціонерного товариства «Укрпошта», довідка суду, у якій зазначено інформацію щодо отримання чи не отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскарженої постанови тощо).
Касаційна скарга, подана 21 січня 2022 року, не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним майновим становищем.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Ураховуючи те, що скаржником не надано доказів, які підтверджують його майновий стан та відсутність можливості сплатити судовий збір, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Отже, скаржнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 496,20 грн (2 481 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков