Ухвала
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 711/1284/20
провадження № 61-1203ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у вказаній цивільній справі.
1. Скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Встановлено, що оскаржувану постанову Черкаського апеляційного суду прийнято 09 грудня 2021 року, а її повний текст складено 14 грудня 2021 року.
Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, останній день касаційного оскарження зазначеного судового рішення припадав на 13 січня 2022 року (четвер, робочий день).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана через поштове відділення та згідно з відміткою на конверті відправлена до Верховного Суду 18 січня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано ним 20 грудня 2021 року.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до касаційної скарги не долучено.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути лише підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявникові про необхідність надання доказів, що підтверджують дату отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року.
Такими доказами можуть бути оригінал (належним чином завірена копія) поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо.
2. Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В касаційній скарзі заявник вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Саме посилання в касаційній скарзі на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі № 12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної в частині вимог щодо поновлення на роботі, однак не звільнений в іншій частині - щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, заявникові слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в указаній частині.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2020 року становив 2 102,00 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви у даній справі).
Таким чином, за подання касаційної скарги, з урахуванням обсягу її вимог, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 615,67 грн (380 783,28*1%*200%) та надати відповідний документ про сплату судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко