Постанова
Іменем України
19 січня 2022 року
м. Київ
справа № 206/6519/15-ц
провадження № 61-17843св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»),
треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року у складі судді Румянцева О. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Н. М., про визнання припиненим договору іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до кредитного договору від 28 січня 2008 року № КГ-252Д Закрите акціонерне товариство комерційний банк (далі - ЗАТ КБ) «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Граніти Дніпра» кредит у формі поновлюваної кредитної лінії лімітом 540 000 доларів США з метою поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту надання ТОВ «Граніти Дніпра» розрахункових документів на використання кредиту, в обмін на зобов'язання ТОВ «Граніти Дніпра» з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, в обумовлені цим договором строки та відсотків за порушення виконання зобов'язання та кредитне обслуговування.
Строк повернення кредиту був встановлений до 28 липня 2008 року, а згідно з додатковою угодою від 28 липня 2008 року № 1 був продовжений до 28 січня 2009 року.
Для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Граніти Дніпра» за кредитним договором від 28 січня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ним було укладено договір іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252, предметом якого були земельні ділянки площею 0,1399 га та 0,1000 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року у цивільній справі № 206/4989/14-ц, у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» у сумі 1 737 439,26 доларів США, що еквівалентно 13 881 965,94 грн, перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором звернуто стягнення на земельні ділянки, площею 0,1399 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:09:004:0010 та 12010100000:09:004:0011, що належать йому на праві власності, шляхом надання права від власного імені, з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом, у тому числі шляхом укладення нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, з правом отримувати витяг з державних реєстрів, а також надано ПАТ КБ «ПриватБанк» всі інші права та повноваження, необхідні для здійснення продажу предмету іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що буде визначена продавцем перед безпосереднім здійсненням продажу.
ПАТ КБ «ПриваБанк» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки та уклало 12 листопада 2016 року з ТОВ «Естейт Селлінг» договір купівлі-продажу вказаних земельних ділянок. Продаж земельних ділянок за домовленістю сторін вчинений за 378 382 грн.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2007 року у справі № 206/6721/16-ц, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року, встановлено, що при укладенні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, ПАТ КБ «ПриватБанк» порушено встановлений судом порядок визначення та погодження ціни продажу предмету іпотеки, а саме продаж об'єкту був здійснений за ціною 378 382 грн, яка є нижчою за ринкову та відповідно до експертної грошової оцінки, строк дії якої закінчився. Враховуючи, що іпотекодержатель ПАТ КБ «Приватбанк» порушив порядок визначення та погодження ціни продажу предмету іпотеки та здійснив продаж об'єкту за ціною нижчою за ринкову та відповідно до експертної оцінки, строк дії якої закінчився, то він має право на відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього, відповідно до частини шостої статті 38 Закону України «Про іпотеку». Сторони договору іпотеки ДІ-252 встановили за взаємною згодою ціну предмету іпотеки - земельної ділянки на рівні звичайної ціни у розмірі 1 766 237 грн, що зазначено у пункту 12 договору іпотеки і який не перевищує розмір забезпечених іпотекою зобов'язань, а відтак різниця від продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього складала 1 387 855,00 грн. Враховуючи, що сума різниці не перевищує розмір забезпечених іпотекою зобов'язань, ця сума має бути зарахована в погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором, як відшкодування, яке передбачене частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку». Вважав, що іпотека припинена шляхом реалізації предмета іпотеки, відповідно до договорів від 12 листопада 2016 року.
Також, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року у справі № 206/4989/14 встановлено, що за договором іпотеки від 30 січня 2008 року, відповідно до статей 5, 6, 15, 18 Закону України «Про іпотеку» була передана лише земельна ділянка, як окремий об'єкт права власності без жодних будинків, будівель, споруд та незавершеного будівництва. Враховуючи, що предметом іпотеки за договором іпотеки були лише земельні ділянки та іпотекодержатель реалізував предмет іпотеки, а зобов'язання іпотекодавця, як майнового поручителя, обмежені лише вартістю предмета іпотеки, то договір іпотеки від 30 січня 2008 року є припиненим у зв'язку із припиненням іпотеки
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненим договір іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 11/08.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що оскільки реалізація предмету іпотеки є підставою для припинення договору іпотеки та підстави припинення іпотеки чітко визначені спеціальним законом, тому договір іпотеки не потребує додаткового визнання його припиненим у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати повністю; заочне рішення районного суду змінити, зазначивши, що договір іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) не є припиненим у частині предмету іпотеки - житлового будинку, загальною площею 477,7 кв. м, житловою площею 175,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, А-2, вольєр, Е, вбиральня, З, споруди, 1-13, І, що є предметом іпотеки на підставі частини шостої статті 6 Закону України «Про іпотеку».
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 помилково не вказали, що договір іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) не є припиненим у частині предмету іпотеки - житлового будинку, загальною площею 477,7 кв. м, житловою площею 175,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, А-2, вольєр, Е, вбиральня, З, споруди, 1-13, І, що є предметом іпотеки на підставі частини шостої статті 6 Закону України «Про іпотеку», тому мотивувальну частину рішення слід змінити.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
23 листопада 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Граніти Дніпра» був укладений кредитний договір № КГ-252Д, відповідно до якого банк зобов'язався надати товариству кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 540 000 доларів США та згідно з укладеною додатковою угодою від 28 липня 2008 року №1 до кредитного договору строк повернення кредиту 28 січня 2009 року.
30 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір іпотеки ДІ-252, предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку земельної ділянки 0,1399 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Граніти Дніпра».
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2015 року у цивільній справі № 206/4989/14-ц, у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Граніти Дніпра» у сумі 1 737 439,26 доларів США, що еквівалентно 13 881 965,94 грн, перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором звернуто стягнення на земельні ділянки, площею 0,1399 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери 1210100000:09:004:0010 та 12010100000:09:004:0011, що належать йому на праві власності, шляхом надання права від власного імені, з правом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом, у тому числі шляхом укладення нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем, з правом отримувати витяг з державних реєстрів, а також надано ПАТ КБ «ПриватБанк» всі інші права та повноваження, необхідні для здійснення продажу предмету іпотеки з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що буде визначена продавцем перед безпосереднім здійсненням продажу.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2007 року у справі № 206/6721/16-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба В.М. та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень АТ КБ «ПриватБанк» вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 317/2966/13-ц (провадження № 11551св18) та від 12 лютого 2021 року у справі № 537/522/15-ц (провадження № 61-22692св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк»задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що реалізація предмету іпотеки є підставою для припинення договору іпотеки, а підстави припинення іпотеки чітко визначені спеціальним законом, тому договір іпотеки не потребує додаткового визнання його припиненим у судовому порядку.
Вимоги касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, шляхом зазначення, що договір іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) не є припиненим у частині предмету іпотеки - житлового будинку, загальною площею 477,7 кв. м, житловою площею 175,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку, А-2, вольєр, Е, вбиральня, З, споруди, 1-13, І, що є предметом іпотеки на підставі частини шостої статті 6 Закону України «Про іпотеку», не заслуговують на увагу, оскільки визнання вказаного будинку предметом іпотеки за договором іпотеки від 30 січня 2008 року № ДІ-252 не було предметом спору в цій справі.
При цьому, сторони не оскаржили судові рішення судів попередніх інстанцій по суті спору, тому Верховний Суд їх не переглядає.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк