справа №991/8563/21
провадження №1-кс/991/252/22
«26» січня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неврученні пам'ятки про права та обов'язки потерпілого та витягу з ЄРДР,
17 грудня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 (вих. №VYH-20211217-02-02-02 від 17 грудня 2021 року) на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неврученні пам'ятки про права та обов'язки потерпілого та витягу з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2021 року зазначена вище скарга ОСОБА_3 від 17 грудня 2021 року залишена без розгляду.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 грудня 2021 року про залишення скарги без розгляду скасовано, а матеріали скарги повернуті Вищому антикорупційному суду для виконання вимог ст. ст. 304, 306, 307 КПК України.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 10 грудня 2021 року він направив до НАБУ заяву №VYH-20211210-02-02 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 364-1, 365-2 КК України, щодо коштів українських банків із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktingeselschaft», Головою НАБУ ОСОБА_4 , заступником Голови НАБУ ОСОБА_5 , директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_6 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів, які, внаслідок зловживання владою або службовим становищем, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Заявник вважає себе потерпілим, оскільки є вкладником і кредитором ПАТ «Міський комерційний банк», який був визнаний неплатоспроможним і ліквідується внаслідок вказаних протиправних дій, а його вкладники втратили вкладів на суму більше 62 млн євро. Заявник ОСОБА_3 зазначає, що після отримання його заяви від 10 грудня 2021 року уповноваженою особою не вжито відповідних процесуальних дій та досудове розслідування щодо зазначених ним кримінальних правопорушень не проводиться, у зв'язку з чим просить зобов'язати уповноважену особу внести зазначені у заяві відомості про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР, вручити йому пам'ятку про права і обов'язки потерпілого, витягу з ЄРДР та зобов'язати уповноважених осіб НАБУ повідомити суд про виконання ухвали
Позиція сторін у судовому засіданні.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні свою скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. На обґрунтування своїх доводів в судовому засіданні додатково надав матеріали, що на його думку підтверджують обсяг шкоди завданої українським банкам кримінальними правопорушеннями, відомості про які він просить внести до ЄРДР. Наголосив, що кримінальні правопорушення, про вчинення яких він зазначає у своїй заяві, підсудні Вищому антикорупційному суду, відносяться до підслідності НАБУ, а процесуальне керівництво у їх досудовому розслідуванні здійснюється САП. Крім того, зазначив, що письмові пояснення, які надійшли від представника НАБУ, не підписані належним чином електронним цифровим підписом.
Представник Національного антикорупційного бюро у судове засідання не прибув, надав письмові пояснення, у яких зазначає, що до НАБУ засобами електронного зв'язку надходила заява ОСОБА_3 від 10 грудня 2021 року №VYH-20211210-02-02 щодо можливих порушень законодавства, пов'язаних з використанням кореспондентських рахунків, відкритих у Meinl Bank Aktingeselschaft за обставин, наведених у заяві, а також з інших питань та була зареєстрована за №К-16146 і приєднана до матеріалів справи відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян». Також зазначає, що така заява ОСОБА_3 вже була предметом неодноразового розгляду у Національному бюро, про результати розгляду чого автора проінформовано листами від 04 жовтня 2021 року №0421-188/30533 та від 13 жовтня 2021 року №11-188/31685 із наданням необхідних роз'яснень. Крім цього, за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 від 18 листопада 2021 року № VYH-20211118-01-02 щодо можливих порушень законодавства, пов'язаних з використанням кореспондентських рахунків, відкритих у Meinl Bank Aktingeselschaft, зареєстрованої за №К-15029, листом НАБУ від 25 листопада 2021 року №02-188/36452 повідомлено заявника, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» розгляд звернень ОСОБА_3 із вищевикладених питань у Національному бюро припинено. Крім того зазначив, що у провадженні ВАКС перебували справа №991/8505/21 та №991/8461/21 за скаргами ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви від 10 грудня 2021 року №VYH-20211210-02-02, які ухвалами слідчого судді ОСОБА_1 від 17 та 24 грудня 2021 року були залишені без розгляду. Таким чином, зазначає представник НАБУ, бездіяльність з боку службових осіб Національного бюро, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, у цьому випадку відсутня, у зв'язку з чим просить в задоволенні скарги відмовити та розглянути справу без участі представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали скарги з додатками, вважаю за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачено п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Беззаперечним є факт, що будь-яке право, як і право оскаржити бездіяльність слідчого не може бути використано усупереч його призначенню, тобто реалізація такого права повинна відбуватися з метою, яка за своєю суттю є легітимною.
На моє переконання, така мета повинна бути направлена, перш за все, на спонукання правоохоронних органів оперативно реагувати на кожне повідомлення про злочин, що в свою чергу, є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності.
Слід зазначити, що КПК України не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, як і не регламентується повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, які вже були предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово виносив рішення про зобов'язання уповноваженого суб'єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб'єктом.
Під час розгляду скарги слідчим суддею було з'ясовано, що право на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України вже було реалізовано скаржником неодноразово і за результатом розгляду звернень ОСОБА_3 з заявами до НАБУ і САП про вчинення кримінальних правопорушень за одних і тих самих обставин, слідчими суддями ВАКС були прийняті рішення про зобов'язання НАБУ/САП внести відповідні відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зокрема:
-ухвала ВАКС від 24 березня 2020 року (справа № 991/2353/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/88397773;
-ухвала ВАКС від 29 липня 2020 року (справа №991/6072/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/90738834;
-ухвала ВАКС від 30 вересня 2020 року (справа №991/7984/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/91929693;
-ухвала ВАКС від 24 листопада 2020 року (справа №991/9521/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/93151060;
-ухвала ВАКС від 27 листопада 2020 року (справа №991/9656/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/93216863;
-ухвала ВАКС від 27 листопада 2020 року (справа №991/9622/20), https://reyestr.court.gov.ua/Review/93216864;
-ухвала АП ВАКС від 29 березня 2021 року, за результатами скасування ухвали ВАКС від 25 березня 2021 року (справа №991/1870/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/95998905;
-ухвала ВАКС від 31 травня 2021 року (справа №991/3400/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/97338087;
-ухвала ВАКС від 23 червня 2021 року (справа №991/4202/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/97914199;
-ухвала ВАКС від 23 червня 2021 року (справа №991/4203/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/97897129.
Здійснюючи контроль за дотриманням прав ОСОБА_3 , як заявника у кримінальному провадженні щодо коштів ПАТ «Міський комерційний банк», вкладником якого він є, та інших українських банків із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Mienl Bank Aktiengeselschaft», слідчий суддя приходить до висновку, що зазначена скаржником бездіяльність правоохоронних органів була встановлена судовими рішеннями, а його права були неодноразово відновлені.
В той же час, скаржник не погоджується з визначеним органом досудового розслідування, який проводить перевірку за його заявою та свідомо не бажає у передбачений законом спосіб домогтися реалізації своїх прав як потерпілого/заявника через здійснення ефективної взаємодії із цим органом, спрямованої на відшкодування заподіяної шкоди і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, у тому числі, шляхом оскарження рішення САП про зміну підслідності (направлення заяв НАБУ за підслідністю) за Солом'янським управлінням поліції ГУНП у м.Києві.
При цьому, скаржник послідовно, з наполегливістю продовжує направляти до НАБУ/САП аналогічні за змістом заяви, а потім звертатися до суду за захистом своїх «порушених прав». В деяких випадках, скаржник до отримання рішення суду по розгляду своєї скарги по суті подає до суду чергові аналогічні за змістом скарги.
Скарга вих. №VYH-20211217-02-02-02 від 17 грудня 2021 року, яка була подана 17 грудня 2021 року о 15:14 год. (т.1, а.с.72) і яка зараз розглядається, є віддзеркаленням зазначених вище дій скаржника та яка була подана до ВАКС в той час, коли інші 3 скарги за аналогічними обставинами, ще не були розглянуті судом, зокрема:
-вих. №VYH-20211216-01-02-02 від 16 грудня 2021 року. Рішення за результатом розгляду скарги було прийнято слідчим суддею ОСОБА_7 17 грудня 2021 року о 18:32 год. (справа №991/8505/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/102111942.
-вих. №VYH-20211214-02-02 від 14 грудня 2021 року. Рішення за результатом розгляду скарги було прийнято слідчим суддею ОСОБА_7 24 грудня 2021 року о 13:23 год. (справа №991/8461/21), https://reyestr.court.gov.ua/Review/102219398.
-вих. №VYH-20211214-02-01 від 14 грудня 2021 року. Рішення за результатом розгляду скарги було прийнято слідчим суддею ОСОБА_7 17 грудня 2021 року о 18:06 год. (справа №991/8462/21), http://reestr.court.gov.ua/Review/102111943.
Тому, на переконання слідчого судді, подання аналогічних за викладеними обставинами скарг, заяв про вчинення кримінальних правопорушень, за якими уже здійснюється досудове розслідування щодо одних і тих самих обставин, є яскравим проявом зловживання своїм правом та містить ознаки його крайньої форми «кверулянства».
Зловживанням правом, яким в розумінні Європейського суду з прав людини, вважається той факт, коли заявник неодноразово подає до суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (рішення у справах «М. проти Сполученого Королівства» та «Філіс проти Греції»), є неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такому разі уся процедура судового розгляду є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такі зловживання є сутяжницькими, а скарги - завідомо безпідставними (явно необґрунтованими), що мають штучний характер.
При цьому, визначаючи певну особу сутяжником, необхідно встановити систематичність її дій, тобто повторюваність, постійність таких дій та факт того, що особа вважає порушення судових проваджень звичайною річчю, сприймає таку поведінку як належне; довести цілеспрямованість цих дій, що полягають у рішучості такої особи, її наполегливості, впертості в діях, а також відсутність «розумних підстав» для відповідної процесуальної поведінки.
Про сутяжництво з боку заявника ОСОБА_3 свідчить його систематичне, за короткий інтервал часу, багаторазове ініціювання судових проваджень за аналогічними скаргами та участь у цих судових провадженнях.
Хоч кримінальним процесуальним законом і не передбачено процесуального механізму реагування на зловживання правом, такий механізм закріплено нормами, що регулюють питання повторно заявлених відводів (суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК України)), який, на думку слідчого судді, є релевантним до ситуації правозастосування під час розгляду цієї скарги.
З огляду на викладене, оскільки подана ОСОБА_3 скарга має ознаки зловживання процесуальними правами, а його дії слідчий суддя вважає «сутяжницькими», а також враховуючи те, що він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ/САП за тими ж самими фактами, то його скарга підлягає залишенню без розгляду.
Слідчий суддя погоджується з доводами заявника стосовно того, що письмові пояснення представника НАБУ ОСОБА_8 стосовно неодноразових звернень ОСОБА_3 до суду не підписані електронним цифровим підписом, проте, оскільки зазначена у них інформація перевірена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя вважає за можливе прийняти надані представником НАБУ пояснення та надати їм оцінку в контексті наявності ознак зловживання ОСОБА_3 процесуальними правами.
Не можу погодитися з позицією скаржника щодо того, що слідчий суддя не може виходити за межі інформації, зазначеної в цій скарзі, оскільки використанні слідчим суддею відомості з ЄДРСР є загальновідомими та відкритими для необмеженого кола осіб, а тим більше, слідчий суддя ОСОБА_9 вже тричі розглядав аналогічні за змістом скарги та залишав їх без розгляду.
Додатково хочу заначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
В даному випадку слідчий суддя не бачить підстав для захисту прав ОСОБА_3 , по причині відсутності жодних належних фактів їх порушень з боку НАБУ, а тому вважаю за можливе запропонувати скаржнику звернутися до кваліфікованих юристів для корегування своєї правової позиції та подальших дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, як і похідні вимоги залишити без розгляду.
Ухвала в частині залишення скарги без розгляду може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_10