Провадження № 11-сс/821/29/22 Справа № 712/51/22 Категорія: 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 січня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 січня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , невійськовозобов'язаного, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 січня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021250310003159 від 12.11.2021, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування - до 13 лютого 2022 року, включно, з утриманням в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд першої інстанції дійшов висновку, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, ризики передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, в повному обсязі не відпали, адже є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжить вчиняти злочини, аналогічні тим, у яких він підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчим суддею враховано також особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також те, що нових підстав для зміни запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, 10 січня 2022 року, підозрюваний ОСОБА_8 оскаржив її в апеляційному порядку. Просив суд розглянути альтернативний запобіжний захід триманню під вартою не пов'язаний з ув'язненням, більш м'який запобіжний захід, а саме: визначити заставу чи запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею не було розглянуто альтернативний запобіжний захід у вигляді застави про який було заявлено стороною захисту, а лише тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є найвищою мірою обмеження людської свободи.
Крім того, чинний КПК України визначає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, який застосовується тільки у разі, якщо стороною обвинувачення буде доведено, що жоден із пом'якшених запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (ст. 183 КПК України). Тобто, законодавець підводить до думки, що тримання під вартою, до вирішення питання про винність особи, не повинно бути «загальним правилом». Вважає, що слід виходити із презумпції залишення особи на свободі і якомога ширше застосовувати інші альтернативні запобіжні заходи. Однією з таких альтернатив є застава. Більш того, на думку скаржника, суд або слідчий суддя зобов'язані застосовувати заставу в разі, коли беруть особу під варту, тобто зобов'язані надати людині шанс вийти на свободу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України, апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Положенням ст. 199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження. Крім того, під час судового розгляду з'ясування питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою також входить в обов'язки суду, незалежно від наявності клопотання прокурора, що передбачено положеннями ст.331 КПК України, як вже зазначалося вище.
Згідно із ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Приписами ст. 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою без визначення застави підозрюваному ОСОБА_8 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 перебуває кримінальне провадження № 12021250310003159 від 12.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини «амфетамін», усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений органом досудового розслідування період часу та місці, у невстановленої особи, незаконно придбав психотропну речовину «амфетамін», яку зберігав з метою збуту при собі у поліетиленовому пакеті чорного кольору «BOZZ» до 18 год. 18 хв. 12.11.2021 для власного матеріального збагачення.
У подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту раніше придбаної ним, психотропної речовини «амфетамін», яка знаходилась у розфасованих поліетиленових пакетиках, незаконно зберігав при собі у чорному пакеті «BOSS» та 12.11.2021, перебуваючи у якості пасажира у транспортному засобі марки «Део Нексія», д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками патрульної поліції неподалік від готелю «Синдикат», що знаходиться по вул. Нарбутівська, 172, у м. Черкаси, де при візуальному огляді виявлено на задньому пасажирському сидінні поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною, а тому було викликано працівників слідчої оперативної групи Черкаського районного управління поліції. У період часу з 18 год. 18 хв. до 19 год. 54 хв., за згодою власника транспортного засобу у присутності понятих та ОСОБА_8 при огляді вище вказаного транспортного засобу, було виявлено 368 поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною та 1 поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною, у якому відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-21/13421-НЗПРАП від 13.11.2021 знаходиться речовина, що містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфітамін, маса якої (в перерахунку на амфітамін-основу) становить 25,257 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, є особливо великим розміром психотропної речовини, після чого виявлені поліетиленові пакети із речовинами було вилучено працівниками поліції та упаковано до різних сейфпакетів.
У ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.11.2021 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КПК України.
13.11.2021 змінено кваліфікацію кримінального провадження з ч. 2 ст. 309 КПК України на ч. 3 ст. 307 КК України.
13.11.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини у особливо великих розмірах з метою збуту.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2021 відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 10.01.2022, без можливості внесення застави, що мотивовано тим, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Оскільки обрані ОСОБА_8 , при застосуванні запобіжного заходу обов'язки діють до 10.01.2022, а завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2021 не вдалося, у зв'язку зі складністю даного кримінального провадження та необхідністю проведення значного обсягу слідчих дій у ньому, постановою керівника Черкаської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 13.02.2022.
Тому 06.01.2022 слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , після погодження з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся в суд із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу до закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто до 13.02.2022.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції врахував, що при постановленні ухвали слідчого судді від 15 листопада 2021 року про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, судом було враховано особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, тяжкість злочину, наявність ризиків. При постановленні оскаржуваної ухвали вказані обставини не змінились.
Щодо не встановлення розміру застави та не застосування альтернативних видів запобіжного заходу, слід зазначити наступне.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що вчинене організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього та караються позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Згідно зі ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Отже, не встановлюючи розміру застави, суд першої інстанції діяв згідно положень КК України та КПК України, адже інкримінований ОСОБА_8 злочин є особливо тяжким, що пов'язаний із обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, які їх підтверджують, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Також слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження суд апеляційної інстанції не уповноважений досліджувати обставини вчинення кримінального правопорушення, перевіряти належність і допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, досліджувати та збирати нові докази, тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри та недоведеність причетності ОСОБА_8 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в якому його підозрюють не заслуговують на увагу.
Отже, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який матеріали справи не містять, що вірно враховано судом першої інстанції, адже обраний щодо ОСОБА_8 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, а ступінь ризиків, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження не зменшились.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку досудового розслідування відносно ОСОБА_8 .
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 січня 2022 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 26 січня 2022 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4