Справа № 554/10398/21 Номер провадження 33/814/59/22Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
Категорія ст.44-3 КУпАП
25 січня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Гальонкін С.А.,
при секретарі - Таценко Т.Р.,
за участі:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що він 22 жовтня 2021 року близько 08 год. 01 хв. в м. Полтава по вул. Європейська, 149, керуючи автобусом «РУТА 20 спг» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті №62 «Вакуленці-Центр-Вакуленці» в порушення підпункту 8 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», перевозив 23 пасажири при визначеній технічною характеристикою транспортного засобу та свідоцтвом про його реєстрацію НОМЕР_2 сидячих місць з місцем водія.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки не вважає себе суб'єктом цього адміністративного правопорушення, бо працює по найму та не є власником транспортного засобу.
Водночас, ОСОБА_1 наполягає на звільненні його від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення.
Крім того, зазначає, що до адміністративної відповідальності раніше не притягався.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис події, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за статтею 44-3КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 8 пункту 2-2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року №1236 з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №506007 від 22.10.2021 року (а.с. 1); реєстраційною карткою транспортного засобу «РУТА 20 спг» д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якої визначена характеристикою даного транспортного засобу та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 кількість місць для сидіння 20 разом із місцем водія (а.с.2); листом відділу з питань транспортних перевезень та зв'язку виконавчого комітету Полтавської міської ради № 08-12/702 від 25 жовтня 2021 року, відповідно до якого транспортний засіб «РУТА» н.з. НОМЕР_1 22 жовтня 2021 року здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування №62 (а.с.4); відеозаписом події на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу «РУТА 20» д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлення кількості пасажирів. Нараховано 4 пасажири, які не мали місця для сидіння (а.с.7).
Посилання апелянта на зміни до постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236, внесені 24 листопада 2021 року, щодо можливості перевезення пасажирів у кількості місць для сидіння та 50 відсотків місць для стояння є безпідставними, оскільки правопорушення було вчинено до моменту внесення даних змін.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 8 пункту 2-2 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу.
Відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року, водій має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.
Тобто, саме на водія, а не перевізника, який є суб'єктом господарювання, покладається обов'язок контролювати кількість пасажирів в салоні транспортного засобу. При заповнюваності автомобільного транспорту пасажирами у кількості, яка перевищує кількість місць для сидіння, водій мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи /п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»/.
Суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд враховує незначний ступінь вчиненого правопорушення, сімейний стан ОСОБА_1 та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року - скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду С.А. Гальонкін